Старі енергоблоки ЗАЕС: чи варто ризикувати?

Редакторам засобів масової інформації

04 вересня 2013

Прес-реліз

До 2020 року в Україні збігає термін експлуатації 12 з 15 діючих атомних реакторів. Втім, уряд наполягає на їх подальшому використанні, нехтуючи проектом, ризиками та правами громадян. Більшість українців, зокрема і тих, що живуть в безпосередній близькості до АЕС, навіть не здогадуються про ці плани.  Ризики та негативні наслідки від роботи АЕС у понадпроектний термін суттєві, і їх прийнятність повинна всебічно оцінюватися і обговорюватися  у суспільстві до прийняття остаточних рішень. 

 Про ці та інші аспекти продовження роботи АЕС активісти громадських природоохоронних організацій спілкувалися із мешканцями міст навколо Запорізької АЕС в останній тиждень серпня. Найбільший інтерес викликала тема прихованих ризиків, про які не люблять говорити атомники:

Старі реактори небезпечні. Якщо використовувати ядерний реактор більш ніж 20 років, ймовірність того, що обладнання відмовить зростатиме. Причиною є фізичне «старіння» устаткування через вплив вібрацій та радіоактивного опромінення, руйнування металевих частин та появи мікротріщин. Наслідки – додаткові викиди радіонуклідів у навколишнє середовище. Разом з тим, модернізація реакторів, які вичерпали ресурс, не гарантує їхньої безпеки. Це продемонстрував інцидент на першому блоці Рівненської АЕС через місяць після продовження його роботи.

У 2010 році на Рівненської АЕС двом енергоблокам уже дозволили працювати 20 років понаднормово. На черзі два енергоблоки на Южно-Українській та Запорізькій станціях.

На один енергоблок потужністю 1000 МВт потрібно витратити від 0.5 до 1.1 млрд. доларів США. Лише через це тариф на електроенергію може зрости на 20%. На продовження експлуатації залучаються мільйонні закордонні кредити, які роздувають і без того катастрофічно великий зовнішній борг України. Додаткові роки роботи реактора це – додаткове відпрацьоване ядерне паливо та радіоактивні відходи, заходи з протидії старінню обладнання, свіже паливо для реакторів тощо. На все це потрібні кошти. Вартість електроенергії, виробленої АЕС, не покриває повністю усіх цих витрат. Тому вона така дешева.

Під час туру представники ЗАЕС підтвердили, що ядерний тариф є штучно заниженим і повинен становити як мінімум 42 копійки за 1 кВт*год (на сьогодні тариф складає 21,6 коп.). Про це повідомив Артур Денисенко з Національного екологічного центру України, зазначивши:– «Таким чином розвінчується міф про “дешевизну” ядерної енергетики. Так званий мирний атом – це завжди компроміс між економікою та безпекою. Підтримувати цей баланс та вирішувати проблеми, які породжує сьогодні ядерна енергетика, український уряд не бажає”.

Згідно із взятими на себе Україною міжнародними зобов’язаннями, перед подовженням роботи старих енергоблоків необхідно виконати певні процедури, серед яких – консультації з громадськістю та дослідження впливу АЕС на навколишнє середовище. Атомники не вживають усіх необхідних заходів. Не виключенням є і Запорізька АЕС.

Природоохоронці залучали місцевих мешканців до написання звернень, адресованих уряду з вимогою вжити заходів щодо можливих порушень прав та законних інтересів громадян.

Координатор туру Ілля Єременко з ГО «Екоклуб» говорить: «Ми прагнемо, щоб люди в регіонах розміщення атомних станцій знали, як захищати свої права, а також мали інформацію про доступні альтернативні шляхи отримання енергії».

Підписів під зверненнями було зібрано більше двох сотень.

Ініціатори туру активно розповідали про реальні альтернативи ядерній енергетиці. Також наводили дослідження, згідно з яким щорічний обсяг втрат української економіки від неефективного енергоспоживання оцінюється на рівні 15-17 млрд. дол. США, а кошти, вкладені в енергозбереження, дадуть у 4-10 разів більший економічний ефект, аніж інвестування у нові генеруючі потужності. Використання відновлювальної енергії, на відміну від ядерної, дозволить зберегти безпечне та чисте довкілля для майбутніх поколінь.

Тому природоохоронці демонстрували зразки використання відновлювальних джерел енергії, які в багатьох розвинених країнах уже є реальною альтернативою ядерній енергетиці, а також надавали інформацію про те, як кожен громадянин може ефективніше використовувати енергію. Люди охоче брали літературу, адже завдяки простим заходам з енергозбереження вони зможуть і власні кошти зберегти, і негативний вплив на довкілля зменшити.

Подібні інформаційні тури вже кілька років поспіль проходять в містах навколо українських АЕС. Щороку їх актуальність тільки зростає через брак доступної для простих громадян інформації.

Тур, що тривав з 26 по 31 серпня 2013, був організований громадськими організаціями «Екоклуб», за підтримки Національного екологічного центру України та Асоціації відновлювальної енергетики «Альтернатива» за фінансової підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля. Пройшов у містах Марганець, Нікополь, Кам’янка-Дніпровська, Енергодар, Дніпрорудне, Запоріжжя.

Більше інформації можна дізнатися, звернувшись до:

Ілля Єременко, координатор туру, ГО «Екоклуб», 063-483-51-22, illiayeremenko@gmail.com

Святослав Клічук, прес-секретар ГО «Екоклуб», 050-548-88-38, press@ecoclubrivne.org

Артур Денисенко, експерт з енергетичної політики Національного екологічного центру України, (044) 353-78-41, arthur.denisenko@necu.org.ua

[widgetkit id=1538]

Контактна інформація

Адреса:
33014, м. Рівне, вул. Степана Бандери 41, оф. 95