Енергетичні кооперативи: європейські приклади та ідеї для українських громад

Енергетичні кооперативи: європейські приклади та ідеї для українських громад

Реформа децентралізації дозволила українським громадам отримати нові можливості розвитку. Одним із перспективних напрямків є створення енергетичних кооперативів. Це інструмент, що дозволяє інвестувати в енергоефективність і відновлювані джерела енергії та отримувати з цього прибуток.

Енергетичні кооперативи уже давно працюють закордоном: зокрема, у Німеччині загальна кількість енергетичних кооперативів сягає 5 600. Згідно з даними за 2018 рік, до них входить 180 тисяч жителів Німеччини. В Україні ж діє кілька енергетичних кооперативів – “Сонячне місто” у місті Славутич Київської області та “Solar Cloud” у Тернопільській області. 

Німецький кооператив “WeChange” допомагає втілювати ініціативи та розвивати організації, зокрема реалізовувати ідеї енергетичних кооперативів. У рамках проєкту “Civil Society Energy 2021” WeChange організував два заходи для представників Польщі, Німеччини та України, яких цікавлять енергетичні кооперативи. У Берліні учасники дізнавалися більше про те, як створити енергетичний кооператив та ознайомилися із економічними моделями організаційних структур. Під час другої частини проєкту – хакатону у Чернігові – учасники презентували напрацьовані бізнес-моделі. Після завершення хакатону представники українських муніципалітетів отримали матеріальне заохочення для роботи над створення енергетичних кооперативів. 

Енергетичні кооперативи – стимул для розвитку муніципалітетів? 

Досвід європейських країн показує, що енергетичні кооперативи можуть стати рушійною силою переходу муніципалітетів на відновлювані джерела енергії. До прикладу, в Іспанії, коли люди хочуть встановити сонячні панелі на своїх будинках, іспанський кооператив “Som Energia” заохочує їх створити локальний кооператив, щоб потім купувати електроенергію оптом. Як стверджує The Guardians, це не тільки дешевше, але й створює таку собі енергетичну спільноту, що сприяє поширенню ідеї про можливу самодостатність громад. 

Учасники кооперативу “Som Energia”. Фото: Фейсбук-сторінка кооперативу.

Кооператив “Som Energia” (We Are Energy) заснували в Жироні на північному сході Іспанії в 2010 році. Це найстаріший енергетичний кооператив в Європі, що налічує близько 70 000 членів. Президент кооперативу “Som Energia” Альберт Банал-Естанол говорить, що він діє як парасолька для невеликих кооперативів по всій країні. Його члени сплачують вступний внесок у розмірі 100 євро, який пізніше відшкодовується.

Українські приклади

Енергетичні кооперативи можуть стати стимулом для розвитку місцевої економіки. До прикладу, створюючи у громаді виробництво пелетів чи брикетів для опалення комунальних будівель, кошти за купівлю сировини отримуватимуть місцеві фермери чи підприємці. Ба більше, скоротиться витік грошей з громади, які сплачують за газ, а у громаді будуть створені нові робочі місця, наповнюватиметься місцевий бюджет. Таким чином, унаслідок діяльності енергетичних кооперативів можуть вигравати всі у громаді, але не постачальники-монополісти.

Кооператив “Сонячне місто”, який створили м.Славутич (Київська обл.) у вересні 2018 року, дозволяє його членам заробляти на виробництві електроенергії з відновлюваних джерел: електроенергію продають за “зеленим тарифом” та отримують дохід. Сонячні станції розміщені на трьох дахах муніципальних будівель у Славутичі. Один із співзасновників, Віктор Хоменко розповідає,  що кооператив орендує дахи на пільгових умовах до 2049 року в комунального підприємства “Агенції регіонального розвитку”.

Спершу розповіли про нашу концепцію представникам міської ради, домовилися про реалізацію ідеї, отримали технічні умови. Орендували у міста дах, розробили детальну проєктно-кошторисну документацію. На основі цього розробили бізнес-модель з конкретними результатами. У 2019 році був дуже привабливий коефіцієнт “зеленого тарифу” для дахових станції – 16,5 євроцентів/кВт-год (для порівняння: із першого січня 2020 року – 10,5 євроцента/кВт-год – прим.ред.). За п’ять років ми повністю можемо окупити цей проєкт, розповідає Віктор Хоменко.

Загальна потужність сонячної електростанції на трьох будинках сягає 200 КВт: 48 КВт, 48 КВт та 144 КВт відповідно. За два роки кооператив згенерував 455 тисяч кВт-годин енергії. За словами Віктора Хоменка, цього досить, щоб забезпечувати електроенергією 100 приватних будинків протягом року. 

Допомогли реалізувати ідею створення енергетичного кооперативу “перші ластівки” – вкладники, завдяки яким у засновників Андрія Зінченка, Костянтина Чернишова та Віктора Хоменка за три тижні з’явився перший мільйон гривень. 

На основі цього ми розпочали інформаційну кампанію: для інвесторів додатковий дохід може бути пасивним. Насправді, більше було активістів, знайомих, друзів, тих, хто зацікавлені у темі і довіряв нашій організації, місту Славутичу. Ми не очікували, що зможемо реалізувати цю ідею настільки швидко. Але у процесі зрозуміли, що немає нічого неможливого для тих, хто діє, – ділиться досвідом Віктор Хоменко.

Наразі кооператив “Сонячне місто” налічує 97 вкладників, які водночас є членами кооперативу. Кожен член кооперативу має 1 голос для голосування під час ухвалення будь-яких рішень незалежно від кількості паїв. Прибутки від діяльності кооперативу розподіляють пропорційно до кількості паїв щорічно. Один пай складав  суму еквівалентну 500 доларів. Серед вкладників кооперативу і міський голова Славутича Юрій Фомічов. 

Сонячна електростанція на даху комунального закладу Славутича

У 2018 році громадська організація “Екоклуб” проводила навчання для зацікавлених у створенні енергетичних кооперативів. Зацікавлені представники громад отримали можливість стати учасниками інформаційного туру в Чехії та Словаччині, щоб познайомитися з успішними практиками. 


Брикети виробництва “Логістичного центру біомаси” у Словаччині

За результатами проєкту Екоклуб спільно з Берездівською громадою створили енергетичний кооператив з виготовлення паливних солом’яних брикетів. Така потреба була зумовлена тим, що восени на полях у громаді залишалася та кількість соломи, яку можна використати для опалення шкіл, котли в яких працюють на твердому паливі.  Перед створенням кооперативу ініціатори провели переговори з місцевими фермерськими господарствами та домовилися щодо закупівлі залишків соломи. Ці ж фермери мали намір стати членами кооперативу.

В Європі під час інформаційного туру ми побачили, що солома має енергетичну цінність. Вирішили, що це може бути успішною практикою, запровадженою в Україні. Один із учасників проєкту Максим Ткачук розповів, що на полях у громаді залишається солома, тож купувати чи забирати залишки для нас не було б проблемою,розповідає представник Екоклубу та один із співзасновників кооперативу Дмитро Сакалюк.

Відповідно до початкових планів, передбачені стартові вкладення учасників повинні були б окупитися за 5 років.  Очікувана прибутковість від кооперативу – від 200 до 300 тисяч гривень за рік. Виплата дивідендів від діяльності кооперативу у Берездові повинна була здійснюватися за такою формулою: 50 % від чистого прибутку розподіляється між учасниками пропорційно до розміру їхніх вкладів, 50 % чистого прибутку інвестується у статутну діяльність кооперативу. Додамо, що перший прибуток вкладники повинні були отримати після завершення повного виробничого року, що охоплює період збору соломи, виготовлення та реалізацію брикетів. 

Однак фактично кооператив так і не запрацював, говорить Дмитро Сакалюк. За його словами, обмеженням на шляху до втілення ідеї в реальність були сумніви та недовіра серед місцевих фермерів. Також відчувався брак фахівців на місцях, які могли обслуговувати техніку з виготовлення паливних брикетів.

На “папері” кооператив існує. Якщо з’явиться фінансування, можна купувати станцію та розпочинати роботу. Також проблема була у тому, що кооператив – це об’єднання людей – його вкладників. Якщо ми самі знайдемо гроші на станцію, це стане бізнесом, – наголошує Дмитро Сакалюк. 

Серед інших причин, про які говорить Дмитро Сакалюк чому кооператив досі не запрацював, те, що люди не до кінця вірили у здійсненність цієї моделі, оскільки серед зацікавлених сторін у створенні кооперативу були представники влади. 

Проєкт “Civil Cociety Energy” 

“Civil Cociety Energy” – це проєкт громадської організації “Екоклуб” та німецького кооперативу “WeChange”. Представники муніципалітетів Польщі, Німеччини та України, які зацікавлені у темі енергетичних кооперативів, у вересні цього року відвідали навчальний захід у Берліні. 

Як розповідає представник “WeChange” Ігор Тищенко, у Німеччині енергетичні кооперативи засновані на виробництві, споживанні та продажі електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (вітрової, сонячної, біопалива). Запрошені спікери ознайомили учасників із економічними моделями організаційних структур, функціонуванням кооперативів у Німеччині тощо.

У Берліні ми хотіли познайомити між собою українських, польських, німецьких учасників, які зацікавлені в темі. Запросили німецьких спікерів, які розповідали про кооперативи загалом і окремо про енергетичні. Зокрема, спікер з Німецької кооперативної спілки – “дахової організації” для всіх кооперативів – розповідав про те, наскільки важливі енергетичні кооперативи у Німеччині. 

Навчальний захід у Берліні, 7-10 вересня. Фото: WeChange.

Такі “дахові організації” є авторитетними в Німеччині серед політичних структур. Вони впливають на розвиток енергетичної галузі та ухвалення рішень, наголошує представник WeChange.

Чому нам важливо було познайомити учасників з такими організаціями? Оскільки це не просто формальні спілки. Вони впливають на політику і ухвалення рішень, у них є контакти з представниками політичних партій. Такі спілки постійно проводять консультації із законотворцями та чиновниками, – говорить Ігор Тищенко.

Хакатон у Чернігові

Ознайомлені з німецьким досвідом створення кооперативів, представники українських муніципалітетів розробляли бізнес-моделі майбутніх енергетичних кооперативів під час другої частини проєкту – чотириденного хакатону у Чернігові. За результатами хакатону учасники презентували п’ять бізнес-моделей. 

– Перша бізнес-модель – інтегрований енергетичний кооператив “Синергія енергії” з різними типами відновлюваних джерел енергії (сонячної та гідроенергетики) у селі Рівець, що на Вінниччині. Авторка ідеї – Вікторія Вострякова. Діяльність кооперативу передбачає виробництво електроенергії для її реалізації за зеленим тарифом, із перспективою забезпечувати власні виробничі потреби та продавати надлишки енергії в мережу.

– Друга бізнес-модель – кооператив “Waste PoWeReDolyna” у селі Долина, що на Прикарпатті. Автор ідеї: Володимир Петрів. Проєкт передбачає виробництво і реалізацію згенерованої теплової і електричної енергії в процесі переробки доочищеного звалищного газу.

На фото: Юлія Кочермна, Сергій Гаращук, Ольга Савицька, Дмитро Свіркін, Юлія Гузій. Фото: Олена Ангелова. 

– Третя бізнес-модель – кооператив “Безпечна енергія” в Овручі, що на Житомирщині. Авторка ідеї – Юлія Кочермна. Діяльність кооперативу передбачає виробництво пелетів з соломи для власного використання з подальшим продажем теплової енергії.

– Четверта бізнес-модель – кооператив “Водограй” у місті Пологи, що у Запорізькій області. Автор ідеї – Павло Рябчук. Діяльність кооперативу передбачає генерацію сонячної енергії, яку буде споживати місцеве водопостачальне підприємство задля забезпечення мешканців міста безперебійним водопостачанням за сталими тарифами.

– П’ята бізнес-модель – кооператив “Місце під сонцем” у місті Житомир. Авторка ідеї – Валентина Седляр. Діяльність кооперативу передбачає генерацію електричної енергії (сонячні панелі) для забезпечення потреб КП «Житомирводоканал» електричною енергією з відновлюваних джерел енергії.

Для розроблення бізнес-планів кооперативів учасники об’єдналися у п’ять команд. Перше місце у хакатоні виборола команда Павла Рябчука з ідеєю створення кооперативу “Водограй” у місті Пологи. За словами автора ідеї, комунальне підприємство Міськводоканал є одним із найзбитковіших підприємств у Пологівській міській територіальній громаді. Причина – зношене технічне устаткування та великі витрати на енергоносії. Вартість електроенергії щорічно суттєво зростає, тож у міській раді припускають, що у 2022 році ціна перевищить 7,2 грн/кВт-год. Створення кооперативу «Водограй» допоможе зменшити витрати коштів Міськводоканалу на електроенергію, адже вартість енергії отриманої внаслідок діяльності СЕС буде значно меншою ніж та, яку пропонують на енергетичному ринку.

На фото: Павло Рябчук та Ілля Єременко. Фото: Ольга Ангелова. 

Як наслідок, тарифи на воду для населення стануть відносно стабільними та доступними. Кошти місцевого бюджету, які витрачали на дотації комунальному підприємству, можна буде використати для інших потреб громади, в тому числі на ремонт або заміну застарілого технічного обладнання Міськводоканалу. Також створення цього кооперативу дасть можливість вкладникам регулярно отримувати кошти як дивіденди, додатковий дохід, – говорить Павло Рябчук.

Павло Рябчук стверджує, що хакатон у Чернігові допоміг детально вивчити основні етапи розробки енергетичного кооперативу. Незабаром він планує ознайомити з проєктом керівництво громади, донести ідею населенню. Однак, за його словами, труднощі під час реалізації енергетичного кооперативу можуть виникнути на етапі збору коштів.

Якщо не буде підтримки та активності населення, розглянемо можливість будівництва такої СЕС за грантові кошти та кошти місцевого бюджету. Виграні кошти в сумі 300 євро планую витратити на ознайомчий візит до Вознесенської громади, адже там вже функціонує сонячна електростанція на місцевому Міськводоканалі. Завдяки участі у хакатоні ми маємо вже готовий проект по створенню енергетичного кооперативу, який обов’язково буде реалізовано. 

Слайд із презентації енергетичного кооперативу “Водограй”.

Друге місце виборола команда Юлії Кочермної з ідеєю енергетичного кооперативу “Безпечна енергія” в Овручі, що на Житомирщині. Проєкт передбачає виробництво пелетів для власного використання, продаж теплової енергії та надлишків пелет. 

Першочергова мета створення такого кооперативу в Овручі – скорочення витрат бюджетної сфери на енергоспоживання, а також боротьба з енергетичною бідністю у громаді. Окрім того, використання біопалива для опалення комунальних закладів допоможе покращити стан довкілля:

Поштовхом для формування ідеї стало нераціональне використання наявних ресурсів, які замість того, щоб приносити користь, лише стають джерелом проблем. Разом з тим, територія нашого району є постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Довкілля й так забруднене, а тут ще й осінньо-весняні вуличні вогні! (спалювання сухостою – прим. ред) У колишньому Овруцькому районі спалахнула пожежа, яка знищила тисячі гектарів лісу та навіть цілі села. Територія громади величезна, тому адміністративний метод впливу тут не дуже спрацьовує, бо 2 людей муніципальної інспекції одночасно в 91 населеному пункті бути не можуть. Тут потрібні інші аргументи, щоб змінити думку людей та їх поведінку, – наголошує Юлія. 

Слайд із презентації енергетичного кооперативу “Безпечна енергія”

Найбільші труднощі на шляху до реалізації ідеї полягають у нерозумінні керівництва громади доцільності такого енергетичного кооперативу, каже Юлія:

 Як мені пояснили, у громаді недостатньо ресурсів для реалізації цієї ідеї. А ще їм легше і зрозуміліше працювати самим, створювати якісь кооперативи не вигідно і не доцільно. Чи хочу я втілити свою ідею? Так, звісно! Чи потрібно це ще комусь, окрім мене? Поки що ні! Але я намагалась. Результат не на часі.

Третє місце  – ідея створення енергетичного кооперативу “Місце під сонцем” у Житомирі, що обслуговуватиме потреби комунального підприємства «Житомирводоканал» електричною енергією з відновлюваних джерел енергії. 

Авторка ідеї Валентина Седляр розповідає, що хакатон у Чернігові допоміг структурувати знання про енергетичні кооперативи, додав впевненості та натхнення для роботи над реалізацією майбутнього проєкту.

На фото: Валентина Седляр та Наталія Герасимчук. Фото: Олена Ангелова. 

Розумію, що попереду багато роботи над удосконаленням ідеї. Необхідно вивчити організаційні, юридичні, фінансові та технічні деталі, сформувати команду однодумців та найголовніше – об’єднати людей (вкладників) навколо проєкту. Втрата орієнтиру – це найбільший ризик для мене сьогодні. Інколи при реалізації проєкту щось може йти не так, як планували, або наприклад, досвіду однієї людини недостатньо для вирішення певного завдання. І це впливає на досягнення поставленої цілі, – стверджує Валентина. 

Отримані кошти – 200 євро – Валентина планує витрати на комунікаційні заходи для поширення ідеї енергетичного кооперативу серед жителів Житомирської громади.

Слайд із презентації енергетичного кооперативу “Місце під сонцем”.

Екоклуб слідкуватиме за здійсненням ідей енергетичних кооперативів, які презентували учасники п’ятьох команд у Чернігові та за запитом охоче надаватиме менторську підтримку.  Якщо вам теж цікаво дізнатися, як учасники хакатону втілюють проєкти в реальність, долучайтеся до нашої сторінки у фейсбуці. 

Дізнавайтеся більше про енергетичні кооперативи у публікації  Екоклубу.  

Як створити енергетичний кооператив та яку документацію для цього потрібно розробляти, читайте на нашому сайті. 

Ця стаття створена у рамках проєкту “CIVIL SOCIETY ENERGY 2021”, що реалізує Wechange eG у партнерстві з Екоклубом та Польським фондом енергоефективності FEWE (Катовіце, Польща) за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини; у рамках проекту «Зміцнення мережі ГО “Ekonet” за підтримки “Хліба для Світу” та в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГО «Екоклуб».

Контактна інформація

Адреса:
33014, м. Рівне, вул. Степана Бандери 41, оф. 95