Конференція з відновлення України: що це та у чому її важливість для України

Конференція з відновлення України: що це та у чому її важливість для України

4-5 липня у швейцарському місті Лугано (Швейцарія) відбулася конференція з відновлення України. Першопочатково подію планували як п’яту конференцію з питань реформ в Україні – щорічну політичну подію, на якій країна демонструє досягнутий прогрес, а всі зацікавлені сторони визначають послідовність заходів, які необхідно втілити для подальшого реформування. Проте повномасштабна війна змінила плани організаторів, тож від початку відкритого вторгнення Україна та Швейцарія спільно вирішили присвятити конференцію відбудові України. Участь у ній взяли представники більше 40-ка країн світу та 16-ти міжнародних організацій.

Українські природоохоронці також брали участь у конференції, закликаючи до “зеленої” післявоєнної відбудови. До чого домовилися світові урядовці та що презентували на конференції?

Презентація Нацплану відновлення

У квітні Президент України створив Національну Раду відновлення, яку очолив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Нацрада та робочі групи різних напрямів (економічного відновлення, енергобезпеки, екобезпеки тощо) почали активну роботу у травні, готуючи протягом шести тижнів Національний план відновлення. Саме навколо цього Нацплану та його презентації була зосереджена  цьогорічна конференція.

Нацплан — це такий собі список побажань. До прикладу, у секторі енергетики серед запропонованих урядом проєктів та планів є все — від будівництва нових атомних блоків до видобутку нафти й газу, водню та відновлюваних джерел енергії. Пріоритети розвитку сектору не визначені, хоча це мало би відбутися.

Ми не бачили реакції партнерів як такої, або пропозицій до змін чи вдосконалення, але вони ще раз задекларували готовність допомагати Україні, та наголосили на важливості “ownership” проєктів відновлення (тобто, проєкти повинні ініціювати “знизу”, а не диктувати їх “згори” самими європейцями). 

Під час конференції Міністр розвитку громад та регіонів України наголосив, що наша країна не може чекати, поки війна закінчиться. А відродження України повинне бути зумовленим кількома факторами, серед яких – структурні реформи, верховенство права, антикорупційна та судова реформи“, — говорить Анна Акерманн, фахівчиня з кліматичної та енергетичної політики.

Виконавча директорка Центру екологічних ініціатив “Екодія” Наталія Гозак у коментарі для WWF Україна зауважила: 

Разом з іншими організаціями, ми мали можливість запропонувати ідеї для Національного плану відновлення. І хоча процес охоплював багато зацікавлених сторін, ми бачимо, що український уряд сприймає «екологічне відновлення» як спосіб розширити ядерний сектор та сприяти впровадженню проєктів з використання викопного палива (наприклад, експорт газу), приділяючи особливу увагу застосуванню водню та біоенергії, та при цьому замовчуючи їхнє походження. Ми не можемо дозволити собі й надалі бути залежними від рішень у галузі енергетики, які не є сталими. Навпаки, нам треба мислити у довгостроковій перспективі, забезпечуючи розвиток України як сучасної економіки, заснованої на сталих відновлюваних джерелах енергії та засадах енергоефективності“.

Залученість громадськості до розроблення Нацплану

Чимало громадських організацій долучилося до робочих груп за різними секторами (Екоклуб серед них) та надали свої пропозиції до Нацплану відновлення. Після цього секретарі, куратори робочих груп, Кабмін визначили, що увійшло до Плану. 

Якщо говорити про “громадськість” більш широко, то, до прикладу, залученість міст була досить обмеженою. У робочих групах брали участь представники асоціацій міст, але присутність мерів чи голів громад була би надзвичайно цінною, щоб краще розуміти ситуацію та потреби у коротко-, середньо- та довгостроковому термінах. 

Громадськість була залучена частково: для того, щоб визначити вплив, потрібно вивчити всі документи та проаналізувати, які пропозиції увійшли у фінальний документ, а які – ні. До прикладу, ми знаємо, що у секторі енергобезпеки вдалося додати пропозиції громадськості щодо покращення стандартів енергоефективності при відбудові зруйнованих будинків, щодо налагодження сектору виробництва теплових насосів при відбудові тощо“, — наголосила Анна Акерманн.

Презентований План відновлення у Лугано —  не кінцева версія документа. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що відбуватимуться подальші обговорення у робочих групах, тож його допрацьовуватимуть. Ознайомитися із Планом можна за цим посиланням. 

Додамо, що представники Екоклубу є членами трьох груп: з екологічної безпеки, енергетичної безпеки, будівництва та містобудування. 

У підгрупі з екологічної безпеки наша пропозиція до плану заходів з повоєнного відновлення інфраструктури та розвитку України була така: план повинен враховувати наслідки зміни клімату, природоорієнтовані заходи з адаптації до них та заходи з пом’якшення наслідків зміни клімату.

У рамках роботи робочої групи “Будівництво, містобудування, модернізація міст і регіонів” Екоклуб наголошував на збереженні та розвитку центрального теплопостачання з використанням низьковуглецевих технологій:

“Центральне опалення — це ресурс, важливий для енергетичної незалежності України та виконання кліматичних зобов’язань (Національно визначений внесок України до Паризької угоди). Наступний опалювальний сезон буде найскладнішим за всі роки незалежності: наразі Україна має найменші запаси газу, внаслідок обстрілів відбуваються пошкодження об’єктів теплопостачання, а також повністю відсутнє прогнозування імпорту та видобутку газу.

Окремі рішення можуть бути не низьковуглецевими (вугільні котли, індивідуальне опалення тощо), але це допоможе пережити найближчу зиму. Важливо, щоб ці рішення були тимчасовими.

Додам, що Німеччина, лідер у сфері енергоефективності у Європі, активно працює над розширенням мережі центрального опалення: у Німеччині лише 22% населення отримують тепло централізовано, а в Україні —  близько 50%”, — говорить експерт Екоклубу Дмитро Сакалюк.

Підсумки конференції – спільна декларація 

Результатом події стала спільна декларація, що визначає Принципи відновлення України (Принципи Лугано). Серед них: 

    1. Партнерство. Україна очолюватиме процес відновлення та втілюватиме його разом із міжнародними партнерами.

    2. Спрямованість на реформи.

    3. Прозорість, підзвітність, верховенство права.

    4. Демократична участь.

    5. Залучення багатьох стейкхолдерів.

    6. Гендерна рівність та інклюзія.

    7. Сталий розвиток.

Контактна інформація

Адреса:
33014, м. Рівне, вул. Степана Бандери 41, оф. 95