Як повернути рівнянам річку?

Понад півроку активісти громадської ініціативи «Збережи Устю» намагаються змусити міську владу перевірити та ліквідувати скиди до річки Устя.

Незважаючи на звернення до посадовців із координатами місць скидів, петицію, інформаційні акції, багаторазові повідомлення у місцевих та національних медіа, природоохоронне законодавство і досі порушується. А бажання рівнян мати чисту та безпечну річку повністю проігноровано міською владою.

Локальні очисні споруди, каналізування міста, призначення відповідального за водойми – під час круглого столу активісти, міські депутати та представники міської і обласної влади шукали рішення, як повернути рівнянам річку.

Проблема

Андрій Мартинюк, голова ради ГО “Екоклуб”: Під час 20-градусних морозів у Рівному цього березня ми звернули увагу на те, що річка не замерзала. Ми пройшлися уздовж річки та виявили щонайменше 12 таких місць, де незважаючи на морози, лід не утворився. Ми підготували петицію з указанням координат цих місць, проханням їх перевірити та затампонувати. І вже за два з половиною дні вона набрала необхідні 300 голосів. Після цього ми мали зустріч із міським головою та його підлеглими, і домовилися, що до травня буде створена робоча група за участю Екоклубу, яка буде виявляти та ліквідовувати незаконні скиди стічних вод. Екоклуб навіть розробив правову базу для її створення та надіслав чиновникам.

На цей момент з виявлених 12 незаконних скидів проведено аналіз 1! Водоканал підтвердив, що ймовірно в тому місці відбувається домішування фекальних стічних вод. Представники комунальних підприємств міста не мають документації на колектори, з яких йдуть скиди, тому вони нічого зробити не можуть. Грошей теж немає.

В цей же час ми мінімум 4 рази показували знімальним групам місцевих та центральних телеканалів на труби, зокрема, одразу біля дитячої залізниці, прямо навпроти водоканалу, з якою постійно стікає щось до річки. Жодних документів на неї немає.

Робочу групу, як було обіцяно – за участю Екоклубу – не створено. Інших діяльностей щодо ліквідації незаконних скидів з боку міської влади не виявлено.

Постає питання: за що ми платимо податки? Допоки міська влада ігноруватиме вимоги рівнян мати чисту та безпечну річку? Чи є якісь плани виконання природоохоронного законодавства, зокрема Водного кодексу, на території Рівного?

Олександр Довжаниця, депутат Рівненської міської ради: Ще у 2012 році була створена комісія, яку очолював Олексій Хмилецький. До її роботи залучали і прокуратуру, і екоінспекцію, і міських депутатів, і виконавчі органи. Знайдено було 30-40 врізок, але жодну з них по сьогодні так і не ліквідували. Скільки ж можна робити одну і ту ж роботу, коли справа взагалі ніяк не рухається?

Позиція місцевої та обласної влади

Олег Юрченко, представник УЖКГ: Є розпорядження голови від 21.08 №747 (за обіцянками мера, мала бути створена ще наприкінці травня – прим. Екоклубу) про комісію з питань ліквідації незаконних стічних вод водойм Рівного. Все працює. Було 11 обстежень, на всі залучалися представники Екоклубу (насправді лише на 1 – прим. Екоклубу).

Володимир Захарчук, начальник Департаменту екології та природніх ресурсів Рівненської ОДА: Проблеми із річками характерні для всіх чи майже всіх міст України, де ще з радянських часів річки були частиною каналізаційної системи. На сьогодні є технології, які дозволяють очищати водойми, але вони є дороговартісними, тому нам недоступні.

Річка Устя, як і Басівкут, не може розглядатися як замкнена система. На водойми чинять вплив низка факторів: і сільське господарство, і забудова прибережної смуги, поверхневі стоки.

Щоб шукати методи очистки, підходи потрібні висновки фахівців. Ми замовили таке дослідження у Національного університету водного господарства і природокористування. Воно включатиме перелік компенсаторних заходів. Уже до кінця цього року має бути представлений план дій, передбачені громадські обговорення.

Важливою є увага громадськості – якщо хтось забруднює річку, він повинен розуміти, що це так просто з рук не зійде та матиме публічний розголос.

Валентина Веремко, начальниця відділу екології при управлінні економіки міста: Законодавство побудоване так, що ніхто не дасть ніякого фінансування на будь-які дії з очищення водойм, доки не буде комплексного обстеження їх стану. Не можна почати робити операцію хворому, не маючи аналізів, не знаючи, що ми будемо лікувати. Так само і з річкою. Мають бути аналізи, комплексний підхід, проект для фінансування.

Рішення

Микола Бляшин, депутат Рівненської міської ради: Якщо взяти мікрорайони, де є приватний сектор, та порахувати, скільки води вони споживають, якщо поділити на кількість машин, які мають їздити та викачувати каналізацію, то, за словами водоканалу, вони мають їздити не рідше ніж маршрутки.

Зрозуміло, зараз цього немає. Виникає питання: куди діваються всі ці приватні скиди? Їхня якість є також проблемною: ціла таблиця Менделеєва, адже використовується значно більше хімії, аніж раніше.

Водоканали деяких маленьких міст, райцентрів зайняли досить жорстку позицію – коли ти береш договір на водопостачання, має бути договір на водовідведення. Якщо немає централізованого водовідведення каналізації, ти все одно маєш показати, хто і як у тебе її забиратиме.

Це рішення, яке не потребує капіталовкладень, додаткових фінансувань, а лише жорсткого виконання водоканалом усіх вимог законодавства.

Щодо людей, які змушені будуть платити більше за водовідведення. Їх потрібно не лише карати, а й давати можливості. Скільки мереж каналізаційних збудовано у Рівному? Ми пропонували, щоб гроші, які йдуть на каналізування міста, розподілялися диференційовано. Передусім каналізувати ті вулиці, що безпосередньо прилягають до водних об’єктів – Басівкут, Новий двір, Золотіїв. Безглуздо каналізувати спочатку Боярку.

Водоканал запропонував «унікальне» рішення – локальні очисні споруди. Жоден обласний центр для такої кількості населення не ставив споруд. Це означає, що лише проект буде робитися років 5. Для чого це придумувати, якщо можна чітко сказати – ми готові дати ххх тисяч, зробити на Басівкуті, Новому дворі, у частковому співфінансуванні з людьми, котрі теж вкладатимуть, бо це дешевше, аніж асинізатори.

Це інша якість життя і здоров’я.

Чому ж це не робиться – немає відповідальної особи за стан водних об’єктів у місті. Доки в нас немає структури, яка буде цим займатися кожного дня та відповідальної людини, яка є двигуном процесу і яка несе персональну відповідальність.Ми можемо робити кожен свій маленький внесок, але озеро забруднюється швидше, ніж ми рухаємося. І такими кроками ми просто в один момент зберемося, аби говорити про асфальтування болота, в яке воно перетворюється.

По завершенню круглого столу Екоклуб розробить звернення до міського голови із проханням призначати відповідальну особу за стан водойм міста, розглянути можливість створення відповідної посади на базі існуючих комунальних підприємств чи управлінь. Активісти продовжують роботу на захист річки та запрошують приєднуватися до інформаційної кампанії та пошуку місць незаконних скидів.

Лонгрід про кампанію “Збережи Устю”

Зафіксовані Екоклубом місця незаконних скидів у річку на карті