Наша цивілізація, це, безумовно, цивілізація сміття. Раніше, буквально якихось 100 років тому, практично все побутове сміття, яке викидала людина з часом розкладалось, гнило та спричиняло мінімальний вплив на навколишній світ. І взагалі викидали на смітник дуже обмежену кількість сміття. Практично все знаходило своє застосування в господарстві. Зовсім інша справа – зараз. Кожен українець, за різними оцінками щороку викидає 300-400 кг сміття в рік! І ця цифра невпинно зростає. За останні 10 років в Україні кількість сміття продукованого однією людиною зросла на 30%.
За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України: «В Україні за 2014 рік (без урахування даних АР Крим, Луганської області та м. Севастополь) утворилось близько 45 млн. м3 побутових відходів, або близько 10 млн. тонн, які захоронюються на 6 тис. сміттєзвалищ і полігонів загальною площею понад 9 тис. га.» http://www.minregion.gov.ua/zhkh/Blahoustri-terytoriy/stan-sferi-povodzhennya–z-pobutovimi-vidhodami-v-ukrayini-za-2014-rik-452219/
Так, в Рівненській області, за 2014 рік було зібрано 959606,6 м3 (170369,6 т) відходів – це приблизно 21 000 Камазів! З усієї цієї кількості побутового сміття лише 82451,6 м3 ( 6000 т) було зібрано на заготівельних пунктах вторинної переробки сировини.
На полігонах в Рівненській області захоронено 29181304,5 м3 (7017674,2 т) побутових відходів. Загалом в області 311 полігонів та звалищ, а потрібно побудувати ще 34.
Несанкціонованих звалищ в 2014 році було виявлено 562 шт, площею 33,6 га, правда, всі вони ліквідовані (принаймні у звіті Міністерства). А кількість стихійних звалищ, захаращених лісів, узбіч, полів взагалі не піддається точному обрахунку.
Ліс біля Клеванської районної лікарні. Фото з сайту http://ogo.ua/articles/view/2012-03-21/32633.html
Проблема сміття настільки глобальна, що розглянути всі її чинники в одній статті абсолютно неможливо. Тому ми поговоримо лише про один її аспект але про той, який щодня породжує тони сміття на багато-багато років.
І це – пластикові пакети. За деякими даними саме пакетики складають до 6% всіх відходів, що продукує людство. Лише за 2010 рік біля 20 мільярдів пакетиків використали в світі. В середньому розкладаються вони від 100 до 400 років в залежності від типу поліетилену, який використаний для їх виробництва. До того ж під час їх розкладу в навколишнє середовище вивільняється ряд токсичних речовин.
Не варто забувати і про те з чого саме їх виробляють, адже поліетилен це продукт нафтопереробки, а нафта – вичерпний ресурс. Ще Менделєєв сказав, що: «Палити нафту, все одно що палити пічку асигнаціями», про пакетики, мені здається, він був би ще гіршої думки.
В світі існує три основних напрямки вирішення проблеми використання пластикових пакетів.
Утилізація, відповідно – сортування сміття. Потрохи ідея сортування сміття захоплює думки пересічного українця. Все більше стає пунктів прийому вторинної сировини, в деяких дворах з’являються спеціальні баки для пластику, скла, паперу. Але нам все ще безмежно далеко до, наприклад, Фінляндії, де у супермаркетах встановлені спеціальні автомати з прийому використаних пластикових пакетів.
Обмеження використання пластикових пакетів, крім пакетів з т.з. біо-поліетилена.
В світовій практиці існує велика кількість різноманітних прикладів обмеження використання пластикових пакетів. В основному це або повна заборона пакетиків певної товщини або накладання різноманітних штрафів.
Так Франція ще 2010 році заборонила використання пакетів, заборона діє і в ряді штатів в США, у Бангладеш, Сінгапурі, частково – в Китаї – загалом біля 40 країн світу відмовились від використання пластикових пакетів. За виробництво та продаж пластикових кульочків найжорсткіше карають в Танзанії – рік тюрми або 2000 доларів штрафу.
А от Данія, Литва, Ірландія та ряд інших країн встановили спеціальний податок на використання пластикових кульків.
В Україні на сьогодні зареєстрований законопроект №3237 від 06.10.2015 «Про обмеження виробництва, використання, ввезення і розповсюдження полімерних пакетів» http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=56704
Цей законопроект пропонує з 1 квітня 2016 року заборонити «виробництво, використання, ввезення і платне або безкоштовне розповсюдження (крім транзиту вантажів) полімерних пакетів» місткістю до 20 кубічних дециметрів. Заборона також не поширюється на екологічні полімерні пакети (виробництво яких здійснюється «не менш ніж на 90% із вторинної сировини»). За невиконання пропонується штрафувати: за перше порушення «від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією полімерних пакетів»; за повторне: «від 400 до 800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією полімерних пакетів».
Подібний Закон вже пробували прийняти у 2013 році та 2011 але не склалося. Побачимо, як буде цього разу.
Активні громадяни також не стоять осторонь законодавчого вирішення цієї проблеми. На сайті електронних петицій Президенту України розміщено цілий ряд петиції з проханням про заборону використання пластикових пакетів:
- https://petition.president.gov.ua/petition/2474 – Суть звернення: «ЗАБОРОНА використання пластикових пакетів та упаковки»
- https://petition.president.gov.ua/petition/4460 – Суть звернення: «Заборонити імпорт, виробництво, продаж, всіляке використання в Україні пластикових пляшок, пластикових пакетів, пластикового посуду.»
- https://petition.president.gov.ua/petition/4607 – Суть звернення: «Запретить использовать пластик в упаковке пищевых товаров»
- https://petition.president.gov.ua/petition/16970 – Суть звернення: «Підвищити ціни на скляні та пластикові пляшки та заборонити пластикові пакети.»
- https://petition.president.gov.ua/petition/5115 – Суть звернення: «Заборона пластику в пакуванні продуктів»
Є і така петиція:
- https://petition.president.gov.ua/petition/4261 – Суть звернення: «Пільгове оподаткування для виробів та пакування з пластику, який біологічно розкладається в природі.»
Очевидно, що противникам використання пластикових пакетів варто об’єднати свої зусилля хоча б під час написання Петицій.
Ще один шлях вирішення проблеми – це пошук інших матеріалів, які могли б замінити пластикові пакети.
Біорозчинний поліетилен. Це специфічний вид поліетилену, який виготовляється з додаванням оксо-біодобавки d2w. Під впливом сонячного світла, повітря та води такий пакетик розкладається швидше (від 2 до 5 років). Виробники такої продукції стверджують, що для розкладу такого пакетика не потрібно створювати якихось додаткових умов.
Нажаль, у вільному продажі, знайти такі пакети доволі складно. Окрім пакетів для сміття – їх можна придбати в магазинах. Також можна замовити виготовлення таких пакетів для своєї компанії.
Папір. Тут добре працює приказка – все нове, усе добре забуте старе. Адже люди старші 35-40 років добре пам’ятають як їм загортали відрізаний сир у коричневий папір, а м’ясо – у вощений і молоко продавали у скляних пляшках. В багатьох країнах для пакування продуктів використовують паперові пакети. В Україні у супермаркетах вже почали використовувати паперові пакети для хлібу та хлібобулочних виробів. Нажаль, товари запаковані у паперову упаковку трапляються доволі рідко і, як правило, за більш високою ціною. Дуже часто під паперовою обгорткою міститься поліетиленовий пакет, тому варто не втрачати пильність.
Торбинки з тканини
Це, мабуть, найпростіший варіант для зменшення використання пакетиків в побуті.
По перше – на ринку представлений доволі широкий вибір різноманітних еко-торбинок. По друге – їх доволі легко пошити самому. Фактично це зшитий по периметру прямокутник з тканини з пришитими стрічками для зав’язування. (Якщо будете шити самі обирайте найлегшу тканину).
Для того, що б перевірити чи реально скорити споживання використання пластикових пакетів під час покупок ми відвідали декілька супермаркетів Рівного та базар і спробували купити ряд продуктів у торбинки з тканини.
Отже ми завітали у «Сільпо», що у торгівельному комплексі Чайка (http://silpo.ua/ua/), «Новус» на вул. Гагаріна (http://novus.com.ua/uk), «Еко» (http://www.eko.com.ua/), «Фуршет» у торгівельному комплексі «Злата Плаза» (http://furshet.ua) та «Наш Край» (http://nashkraj.ua/). Ми купували різні товари з тих, що продаються на вагу – цукор, вівсянку, макарони, печиво, цукерки, апельсини. Відзначу відразу –в жодному супермаркеті нам не відмовили у такому пакуванні.
Лише у «Сільпо» та «Фуршеті» на касі попросили відкрити торбинку, що б пересвідчитись, що в них саме те, що зазначено на стікері. А от відрахувати вагу самого мішечка від ваги придбаного цукру нам запропонували лише в «Еко» (в нашому випадку вага мішечка виявилась 15 гр.).
Придбати одиночні фрукти без пакетика теж не проблема. А от придбати, наприклад, пекинську капусту. без додатку у вигляді плівки, майже неможливо, що в супермаркеті, що на базарі.
Та і взагалі базар, в цьому відношенні, як не дивно, дещо програв супермаркету – декілька разів нам відмовились продати овочі у наш пакетик.
Якщо ж ви не готові до використання торбинок чи паперових пакетів, то хоча б використовуйте пакетик декілька разів – це вже трохи зменшити навантаження на навколишнє середовище. А якщо викидаєте кульки – зав’яжіть їх в клубочок або зав’яжіть декілька вузликів – так вони не будуть так легко розноситись вітром.
І, наостанок, перегляньте декілька мультиків: поспівчувайте восьминіжці таі візьміть приклад з розумних тваринок.
Автор Ольга Лящук