Авторка: Юлія Ахмедова
Про те, що питання зміни клімату – це важливо, чули, мабуть, усі. А от про зв’язок поганого самопочуття в літню спеку із всесвітньою економічною кризою відомо далеко не кожному.
Чи помічають пов’язане зі зміною клімату погіршення здоров’я жителі Житомира і з’ясовувала ГО «Екоклуб», запустивши у співпраці з Житомирською міською радою онлайн-опитування. Дослідження, організоване за фінансової підтримки Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в межах проєкту Міжнародної кліматичної ініціативи (ІКІ), DRA та Хліб для Світу, стартувало в серпні 2020 року і було продовжене до вересня.
Опитування в Житомирі щодо впливу змін клімату на життя українського міста не єдине: у липні цього ж року йому передував моніторинг громадської думки в місті Коростені. Анкета, яку заповнювали жителі, містила питання про відчуття, викликані змінами клімату, та оцінку пристосованості місцевої інфраструктури до природних явищ. Як зазначають в поясненнях до питальника екоактивісти, думки житомирян допоможуть адаптувати довкілля до тих змін, що відбуватимуться в найближчі десятиліття.
Чому це взагалі важливо для мешканців українських міст? За даними Гідрометцентру, упродовж останніх 20-ти років середня температура в Україні зросла на 0,8 ⁰С, а середня температура взимку збільшилася майже на 2 ⁰С. Представники Всесвітнього фонду природи (WWF) переконані – вже незабаром такі погодні явища, як урагани, повені, пожежі лише почастішають, річні температурні коливання стануть екстремальнішими, а пори року відчутно змістяться в часі [1].
Протягом останнього десятиліття ми вже є свідками активізації стихійних метеорологічних явищ як прояву нестабільності клімату в усьому світі, враховуючи Україну [3]. Що це означає для людства загалом і українців зокрема? Прогнозуючи глобальні кліматичні зміни в майбутньому, і світові, й українські експерти одностайні: їхні наслідки стосуватимуться всіх.
- Насамперед ідеться про пряму загрозу життю та добробуту людей у різних регіонах, спричинену погіршенням здоров’я через теплові удари, поверхневе забруднення, зміни в озоновому шарі, забруднені повітря та воду.
Зокрема, 13,3 % серед опитаних житомирян зверталися за медичною допомогою (а ще 16,7 % знають людей, які потребували допомоги лікаря) унаслідок впливу стихійних явищ.
Вирішальну роль в адаптації будь-якого міста до кліматичних змін відіграє стан його інфраструктури. Якість та кількість питної води має прямий вплив на здоров’я та добробут населення. Так, жителі Житомира зауважують нестабільний стан роботи водогінної мережі та демонструють значну недовіру до якості питної води. Якщо порівняти отримані відповіді з результатами вже згаданого опитування у Коростені (45,7 % коростенців купують воду, 25,8 % додатково її фільтрують), бачимо тенденцію щодо погіршення якості питної води в українських містах (якщо в Коростені доступ до питної води поза домом є проблематичним на думку 49,3 % респондентів, то в Житомирі так уважає 65,6 % опитаних).
Також підвищення температур та невідповідне реагування комунальних служб, відповідальних за вивіз сміття, спричиняють його накопичення, що викликає дискомфорт мешканців (66,1 % житомирян постійно відчуває сморід, а 30 % відомо про такі випадки). Самі ж опитані рекомендують не тільки налагодити своєчасний вивіз відходів, але й запровадити прибирання та дезінфекцію смітників, баків та контейнерів з відходами. До того ж мешканці міста вважають необхідним налагодження процесу збору та компостування харчових та органічних відходів (зокрема і для виготовлення органічних добрив); зменшення кількості використаного пластику та поліетиленової упаковки (наприклад, запровадивши дешеве паперове пакування).
Серед першочергових адаптаційних заходів щодо пристосування міста до аномальної спеки, на думку житомирян, має бути збільшення кількості зелених зон; забезпечення чистоти міських водойм та зон відпочинку біля них; облаштування дитячих дошкільних установ, лікарень, будинків для людей похилого віку, а також громадського транспорту кондиціонерами; установлення питних фонтанчиків і рамок-обприскувачів; запровадження вологого прибирання доріг і тротуарів.
- Вагомим наслідком кліматичних змін є величезні економічні збитки, яких уже зазнають як окремі регіони, так і цілі країни. До речі, одним із меседжів «ЕКО форуму – 2019» у Львові стало «прогнозування» збільшення на 122 мільйони до 2030 року кількості людей, що перебувають на межі бідності через недостатню адаптацію до змін клімату [1; 4]. Варто зазначити, що переважна частина житомирян (41,7 %) не зазнавала або ще не усвідомила прямих збитків (підтоплення городу, підвищення цін на їжу), спричинених екстремальними погодними умовами.
Результатом збільшення кількості днів з аномальною чи нетиповою сезонною кількістю опадів є зростання ризиків підтоплення окремих районів українських міст. Це відображають і відповіді житомирян: 12,8 % мешканців перших поверхів багатоповерхових будинків та 53,3 % власників приватних садиб регулярно потерпають від цього стихійного явища.
Унаслідок інтенсивності зливових дощів, спричинених кліматичними змінами, стає важливою дієвість місцевої зливової каналізації, яка, за оцінкою 67,8 % опитаних, перебуває в незадовільному технічному стані. Серед пропозицій житомирян варто виокремити облаштування та реконструкцію тротуарів із закладанням стічних каналів; оновлення покриття наявних конструкцій.
Також мешканці міста зауважують необхідність налагодження ефективної системи сповіщення про небезпечні природні й техногенні явища та збільшення кількості працівників служб швидкого реагування.
- Протидія кліматичним змінам є серйозною загрозою збалансованому розвитку України через високий рівень вуглецевої ємності її економічної системи [2]. У 2012 році Житомир став одним із міст-підписантів «Угоди мерів» для вирішення проблем клімату та енергії, а в 2019 приєднався до європейської ініціативи «Covenant of Mayors for Climate and Energy», обравши курс на скорочення споживання енергії та викидів СО2 і комплексний підхід до пом’якшення наслідків зміни клімату [5]. Проведене опитування є важливим елементом розробки й впровадження стратегічного «Плану дій сталого енергетичного розвитку та клімату» для Житомира, оскільки успішність проєкту визначає готовність жителів реалізовувати заплановане. За визначенням Національного інституту стратегічних досліджень, під адаптаційним потенціалом міста варто розуміти його здатність пристосовуватися до мінливості клімату та екстремальних погодних явищ [2]. Тож найпершим завданням громадськості кожного населеного пункту, зокрема й міста, є розроблення чіткої стратегії не лише для ефективної протидії кліматичним змінам, а й адаптації до них (більше інформації про етапи адаптації міста можна знайти на сайті Екоклубу).
Плануючи заходи з адаптації, варто пам’ятати, що масштаб та інтенсивність негативних наслідків змін клімату безпосередньо залежать від обсягу парникових газів, продукованих діяльністю людини [3; 2]. Експерти Всесвітнього фонду природи наголошують, що лише утримання підвищення світової температури в межах 2 °C зменшить небезпечні кліматичні зміни й катастрофічні наслідки для людства та природи [1].
Повністю адаптуватися до всіх впливів зміни клімату неможливо [6]. Тому першочерговою метою як країни, так і міста має бути скорочення викидів парникових газів [3]. Актуальними в цьому контексті є пропозиції житомирян щодо зменшення кількості бензинового транспорту, популяризації екологічного електротранспорту (велосипедів, електрокарів, потягів, тролейбусів) та розроблення велоінфраструктури міста.
- Підвищення середньої температури та нерівномірний розподіл опадів, викликані глобальними змінами клімату, загалом можуть провокувати істотну трансформацію переважної частини кліматичних і сільськогосподарських зон України [2]. Зміщення природних сезонів є характерною ознакою змін клімату, і як констатують екоактивісти, житомиряни вже відчувають подовження тривалості міжсезоння (осені та весни).
За результатами опитування жителів Житомира зрозуміло, що зміни кліматичних умов у місті помічає більшість його мешканців, до того ж третина зауважує, що ці зміни є досить значними.
Так, 78,9 % житомирян зазначають, що зима стала коротшою і починається пізніше, а 42,2 % вважають, що й закінчується вона тепер раніше. Однак респонденти не одностайні щодо тривалості літа: частина опитаних стверджує, що воно стало починатися й закінчуватися пізніше, частина ж схильна вважати, що літній період і починається, і закінчується раніше (40,0 % – 52,2 % і 41,1 % – 20,0 % відповідно). І хоча, за спостереженнями жителів міста, снігу стало випадати менше (на відміну від дощових днів, а також гроз і штормів, кількість яких зросла на думку 61,7 % і 51,1 % мешканців), «коливання» температур у холодний період сприяє утворенню мокрого снігу та ожеледі. З метою адаптації до впливу стихійних погодних явищ, опитані пропонують використовувати резервуари для збирання дощової води; систематизовувати технічні огляди й ремонти ліній електропередач; упроваджувати програми щодо забезпечення лікарень, шкіл, дитячих садків автономними джерелами електроенергії, сонячними колекторами для нагріву води, тепловими насосами для опалення.
Вразливість населення до змін клімату визначають не лише природні фактори, адже в умовах міста вони жорстко підпорядковані інфраструктурі. Враховуючи прогнозовані зростання температур та продовження тривалості теплої пори року, автори питальника для Житомира акцентують на виявленні факторів вразливості міста перед екстремальною спекою (ідеться насамперед про ризик теплового стресу та вразливість зелених зон).
За результатами досліджень європейських вчених відомо, що середня температура повітря над поверхнею в парках на 2,26 °C нижча, аніж температура в забудованих районах міста, а охолоджуючий ефект від великих за площею зелених зон поширюється на відстань, що приблизно дорівнює їм за розмірам.
Варто згадати про рекреаційні та естетичні функції «зелених» територій, а також утримання води, опір вітру, затримання часток пилу та зниження шуму [6].
На думку ГО «Екоклуб», очікування житомирян від дій місцевої влади, спрямованих на адаптацію міста до кліматичних змін, є чіткими й зрозумілими. У загальному більшість опитаних зауважує недостатність елементів інфраструктури, покликаної зменшувати тепловий вплив (усього 26,1 % опитаних влаштовує кількість затінених ділянок вулиць).
У той же час 83,9 % респондентів незадоволені облаштуванням прогулянкових зон біля найближчої водойми та її станом (66,7% людей зазначають, що в місцевих водоймах, зокрема візитівці міста – річці Тетеріві – купатися не можна).
Використання водних об’єктів на території міста є екологічно виправданим, адже вода не тільки ефективно охолоджує середовище, а й створює приємний мікроклімат [6].
Як свідчать результати опитування, мешканці міста Житомира не лише вважають наявну кількість зелених зон (парків, лісосмуг) недостатньою, а їхній стан незадовільним, але й пропонують дієві методи щодо виправлення ситуації. Ідеться не тільки про насадження нових дерев (74,4 % житомирян готові брати в цьому участь) чи заборону забудови. Опитані наголошують на важливості оновлення методики обслуговування зелених зон (відміна неконтрольованого кронування, замість спилювання «під корінь» – зменшення висоти дерев; висадження посухостійких рослин, здатних давати тінь, стримувати пил і вітер; боротьба з рослинами-алергенами, а також проведення інвентаризації та паспортизації наявних насаджень).
Координаторка проєктів ГО «Екоклуб» та міжнародної мережі CLEEN Ольга Лящук зауважує, що розгорнуті відповіді житомирян у запропонованих анкетах, демонструють їх готовність до конструктивного діалогу з екологічних питань. Слушними є такі пропозиції респондентів, як налагодження комунікації «Зеленбуду» з жителями, проведення конкурсів на краще оформлення клумб серед охочих; залучення спеціалістів із вищих навчальних та професійних закладів для догляду за насадженнями. Без сумніву, лише посилення участі зацікавлених сторін може закласти основу для успішної співпраці між громадянами та органами влади, результатом якої є виграшна довгострокова стратегія [7].
Підсумувавши результати опитування (усього анкети заповнило 180 людей: 72,8 % жінок, 22,8 % чоловіків, 4,4 % не зазначили стать), Екоклуб констатує, що жителі міста усвідомлюють вплив змін клімату, що відбуваються вже сьогодні, на їхнє здоров’я, умови проживання та інфраструктуру. За віковим показником найактивнішими виявилися люди 30–45 та 45–65 років, 76,1 % серед яких мають дітей – із чого можна зробити висновок про бажання опитаних житомирян адаптувати своє місто для потреб майбутнього покоління, зробивши проживання в ньому комфортним.
Як бачимо на прикладі міста Житомира, його жителі усвідомлюють важливість комплексного впровадження адаптаційних заходів, підтримують посилення роз’яснювальної кампанії щодо впливу кліматичних змін на життєдіяльність їхнього міста. Житомиряни готові долучатися до масових екологічних заходів, що, безперечно, виявляє чітку мету – створення для себе й нащадків зручного, зеленого, безпечного місця проживання.
Використані джерела:
1. Всесвітній фонд природи (WWF) [текст] / [«Зміна клімату впливає на всі аспекти нашого життя; «Ми повинні залишатися в межах 2°C] : [сайт].
2.Національний інститут стратегічних досліджень : [сайт].
3. Шевченко О. Оцінка вразливості до зміни клімату : Україна. – 2014.
4. «Львів ЕКО форум-2019» : [текст].
5. Житомирська міська рада : [сайт].
6. Адаптація до зміни клімату : брошура для тих, хто хоче дізнатись про це більше, а також тих, хто хоче діяти // Карпатський інститут розвитку; Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФOРЗA». – 2015.
7. Угода мерів щодо клімату та енергії в Україні / EU4Energy : [сайт].
Ця стаття підготована за фінансової підтримки Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ), DRA, Bread for the World та Екодія.
