Українські громади ще до перемоги працюють над відновленням. Муніципалітети, які впроваджують заходи з адаптації до зміни клімату, у майбутньому легше залучатимуть фінансування та шукатимуть партнерів. Адже включення результатів оцінки вразливості до зміни клімату та врахування заходів з адаптації – обов’язкова складова багатьох європейських інфраструктурних проєктів.
Вже зараз зміна підходів до косіння трави у містах допоможе адаптувати громаду до зміни клімату, зберегти біорізноманіття та заощадити бюджетні кошти.
Як підходи до скошування впливають на комфорт жителів міст? Які види рослин краще висаджувати? Чому луки – найкраща альтернатива для озеленення у громадах, що постраждали від війни?
1. Адаптація. Догляд за зеленими насадженнями та зміна клімату
Наявність трав’яного покриву впливає на чистоту повітря, зменшення підтоплення вулиць, виникнення пилових бурь та інші чинники, що вказують на вразливість громади до зміни клімату.
За найоптимістичнішими прогнозами, тенденція до зростання середньорічної температури не лише зберігатиметься, а й посилюватиметься з роками. У Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року і до 2040 року прогнозують зростання середньої річної температури в Україні у межах 0,8–1,1 °С та посилення перерозподілу опадів протягом року в межах ± 20% із збільшенням у холодний період і зменшенням у теплий. Це впливатиме на зелені насадження, незадовільний стан яких посилює можливі наслідки аномальних погодних явищ.
«Деградований рослинний покрив не здатний затримати чи ввібрати дощову воду, особливо під час зливи. І там, де правильною організацією рослинного покриву можна було б уникнути підтоплення чи навіть калюж на хідниках, ми спостерігаємо зворотну ситуацію. Тому громадам потрібно вирішувати проблеми, пов’язані з частим та неякісним скошуванням та розробити новий план догляду за трав’яним покривом, що відповідатиме засадам Європейського зеленого курсу» – Ольга Лящук, координаторка проєктів ГО “Екоклуб”.
2. Відновлення. Що краще для післявоєнних міських ландшафтів
Трав’яний покрив у містах – це необов’язково ідеальні низько скошені газони. Вони не є сталим рішенням, не здатні самовідновлюватися та не впливають на підтримку біорізноманіття. Європейські міста все частіше відмовляються від багаторазового косіння газонів та надають перевагу луговому трав’яному покриву. Він потребує меншої частоти косіння та є прихистком для комах та дрібних тварин, що через урбанізацію та щільну забудову міст все частіше позбуваються осередків життя.
Переваги лугового трав’яного покриву:
- Легкий у догляді
- Зменшення щорічних витрат на утримання (косіння, полив і т.д.)
- Підтримання міської екосистеми та біорізноманіття
- Естетичне рішення для міських ландшафтів
- Формування щільної та стійкої дернини, що захищає ґрунт від ерозії
- Покращує клімат у місті та дає додаткову прохолоду в нічний час
- Зберігає вологість ґрунту
- Утримує надлишкову воду
«Декоративні луки можуть стати чудовою альтернативою газонам у повоєнному міському ландшафті. Вони швидко озеленятимуть території та не потребуватимуть великої кількості ресурсів. Луки дозволять громадам навіть в умовах повоєнного дефіциту ресурсів не відмовлятися від заходів з озеленення . Також допоможуть утилізувати будівельне сміття, що утворилося внаслідок руйнувань: у подрібненому вигляді його можна використовувати як основу для лучних насаджень» – стверджує Марія Голюк, ландшафтна архітекторка бюро “Masshtab”.
3. Гроші. Досвід міст: скільки на скошуванні втрачає Львів та економить Вінниця
На одній території можна з легкістю застосовувати різні типи скошування, щоб зменшувати негативний вплив на довкілля і облаштовувати простір з різною структурою трав’яного покриву та висотою рослин. Визначаючи окремі зони під різні типи скошування, потрібно пам’ятати про довкілля (потреба збереження води, підтримка біорізноманітності), функції ділянки і остаточний візуальний ефект проведених робіт. Для обміну інформацією між жителями та відповідальними за утримання території, такі зони можуть позначатися інформаційними табличками.
Так, у Вінниці комунальне підприємство “Інститут розвитку міст”, минулого року провело експеримент: обмежили косіння на ділянці, площею 4 000 квадратних метрів між проїзними дорожніми смугами. Спостерігали за станом трав’яного покриву протягом сезону, дізналися скільки коштів зекономлять у перспективі та опитали жителів громади.
Запропонований догляд передбачає зменшення покосів від чотирьох-п’яти разів до двох на рік. Тобто економія за сезон складатиме від 8 000 до 12 000 гривень (при ринковій вартості покосу 1грн/м.кв., одноразовий покіс цієї ділянки – 4 000 гривень).
У липні-серпні того ж року опитали більше тисячі жителів Вінницької громади. Як результат більше 90% хотіли б більше луків у місті, робота мотокіс заважає 71% відсотку опитуваних. Також виявили запит містян щодо покращення якості озеленення: заміну газонів на кущові та тіньовитривалі рослини.
«Зважаючи на результати опитування, ми погодили обмеження покосу ще на двох ділянках міста. Також, у співпраці з польською фундацією EID, створили посівну луку на центральній алеї парку» – розповідає Любов Колосова, експертка з екології та озеленення, КП “Інститут розвитку міст”, Вінниця.
У Львові газони досліджує громадська організація «Плато». Там трав’яний покрив розглядають в контексті адаптації до зміни клімату. Дослідили також, скільки Львівська громада витрачає на викошування газонів.За 2022 рік вартість таких робіт становила 18 мільйонів 800 тисяч гривень (без урахування парків).
«Ми з командою у 2021 році теж намагалися частково обмежити косіння у Львові: співпрацювали з районною адміністрацією, узгодили ділянки, встановили інформаційні таблички для населення. Однак, експеримент тривав менше доби: після першого дзвінка на гарячу лінію адміністрації із запитом продовжувати звичне косіння. Це дало зрозуміти, що швидкі рішення для цієї ситуації недієві. Потрібно працювати над зміною цінностей з населенням та формувати суспільний запит», – ділиться Анжеліка Зозуля, координаторка природоорієнтованих проєктів ГО “Плато”, співзасновниця простору міського садівництва і городництва “Розсадник”.
Громади можуть вже зараз планувати комфортні міські простори та включати їх у плани відновлення або Плани дій сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК), впроваджувати сталі підходи до косіння.
Проєктувати міські зелені зони варто, зважаючи на їхнє місцезнаходження та функціональне призначення. Це дозволить використовувати різні види насаджень, оптимізувати втрату та збереження природних та людських ресурсів.
Стаття написана у межах проєктів “Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами”, що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу; “Розбудова екофеміністичного руху”, що фінансується “WECF International” (“Жінки в Європі за спільне майбутнє”) та “Підвищення інституційної спроможності Екоклубу у світлі післявоєнної відбудови та набуття статусу кандидата у члени ЄС” в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам цієї статті і не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії, “WECF International” та Уряду Швеції. Відповідальність за зміст документа несе виключно ГО “Екоклуб”.
