Ви, мабуть, чули формулювання «Східне партнерство». Це ініціатива Євросоюзу, що узагальнює інструменти співпраці з країнами-сусідами на сході, зокрема: Україною, Молдовою, Білоруссю, Грузією, Вірменією. І в рамках цього Східного Партнерства (СхП – далі) створено Форум громадянського суспільства (далі – ФГС). Це офіційне представництво громадських організацій країн СхП перед ЄС. До представників ФГС Євросоюз звертається за оцінкою своїх ініціатив та запрошує їх до різних заходів і зустрічей. У кожній країн СхП створено національні платформи (НП) ФГС. На міжнародному рівні СхП є 5 робочих груп ФГС:
- демократія і права людини;
- економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС;
- довкілля, зміна клімату і енергетична безпека;
- контакти між людьми (культура і ін.);
- соціально-трудова політика та соціальний діалог.
Така сама структура Української національної платформи (УНП) – 5 робочих груп (РГ).
Чому я про це все пишу? Бо останні два дні я провів на національній конференції УНП ФГС СхП – найвищому керівному органі цього утворення. Ми обрали національного координатора і координаторів усіх 5 робочих груп. Хочу запитати своїх друзів з громадського сектору у ФБ: що ви чули і що думаєте про цю платформу громадянського суспільства?
У липні 2016 року фонд “Відродження” отримав від ЄС великий грант (2,1 млн. євро) на менеджмент УНП ФГС СхП. Цей проект називається «Громадська синергія», він передбачає щорічний конкурсу грантів для ГО в країнах СхП, а також внутрішній конкурс для ГО в Україні. Цей конкурс вузько-спеціалізований на процесах довкола Угоди про Асоціацію з ЄС і оцінці/підтримці співпраці між країнами СхП і ЄС. Для мене не ясною лишається реальна політична вага ФГС СхП у співпраці між Україною і ЄС. Теоретично ЄС має уважно читати усі заяви і звернення організацій Форуму і враховувати їх у своїй політиці щодо СхП. Що відбувається в дійсності мені оцінити важко.
На минувшій конференції представляли документ «Україна в координатах СхП 2017-2020РР» (не знайшов його опублікованого онлайн тому залив на свій гугл-диск: https://goo.gl/zhGGrr); це реакція УНП ФГС СхП на робочий документ ЄС «Східне партнерство – 20 очікуваних досягнень до 2020» . Якщо я все правильно розумію, то цей робочий документ узагальнює очікування ЄС від співпраці з країнами СхП у найближчі 3 роки. Документ розроблений УНП ФГС СхП включає 5 розділів, автори кожного розділу презентували свої наробки на панельній дискусій під час конференції. Я слухав про енергоефективність, довкілля і зміну клімату. Наводжу нижче основні тези з дискусії у моїй інтерпретації:
- Починає працювати програма EU4ENERGY (21 млн. євро), націлена на підтримку урядів в технічно-науковому вимірі енергетичної політики; затримується розробка робочих планів для кожної країни по її впровадженню.
- Є частина енергетичних ініціатив ЄС в рамках СхП, які повністю оминають Україну (типу газопровід між Молдовою і Румунією).
- На рівні окремих країн ЄС існує лобіювання інтересів Східного Потоку (газопровід з Росії в обхід України, що будується з перемінним успіхом) з боку великого бізнесу. Україна в рамках СхП має перешкоджати цьому.
- Громадськість перебирає на себе функції держави щодо енергоефективності.
- Політична воля до радикальних реформ дуже низька, останнє радикальне що відбувалося – підняття тарифів на газ у 2014 під загрозою ненадання траншів від МВФ (що призвело б до дефолту в Україні).
- Потенціал локальних владних і громадських структур у євроінтеграційному процесі майже незадіяний. Усі реформи відбуваються в Києві, але в сфері енергоефективності багато завдань на місцевому рівні.
- В 10 міністерствах утворять директорати – органи аналізу і розробки політики з хорошими зарплатами. ЄС в такий спосіб хоче підвищувати якість роботи міністерств і вести їх до передбачуваності і узгодженості у розробці політики. Усі бажаючі можуть подаватися на конкурс.
- У Молдові Мінприроди об’єднали з Мінагрополітики за порадами GTZ. В Україні можливий подібний сценарій. Такий підхід зменшує вагу природоохоронної політики і несе великі загрози для довкілля.
Через невиконання стратегічної екологічної оцінки Енергостратегії України до 2035 року правозахисна організація Екологія Право Людина може домогтися скасування її через суд і має плани так зробити.
Автор – Єременко Ілля, координатор проектів ГО “Екоклуб”, Голова Української кліматичної мережі.