Немає вакцини від зміни клімату

Немає вакцини від зміни клімату

7 червня розпочався Всеукраїнський форум “Україна 30. Екологія”. Екоклуб відвідав відкриття події та панельні дискусії. 

Серед тем, які обговорювали: розвиток зеленої енергетики та енергоефективності; розвиток сільського господарства та модернізація промисловості в умовах кліматичної кризи; наслідки зміни клімату, що їх відчувають українці, зокрема проблеми із опадами, деградація земель, забруднення повітря; екоконтроль та інше.

Екоклуб вітає публічні обговорення планування та реалізація кліматичних заходів. Водночас ми не почули жодного слова про роль громад у цих цілях. Урядові дії мають обов’язково включати залучення і громадського сектору, і органів місцевого самоврядування. Інакше вони будуть менш ефективними, або й шкідливими для окремих громад. 

Тези виступів, які хочемо підкреслити:

Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України

“В останні 20 років абсолютно зрозуміло, що відбувається зміна клімату. Ми добре розуміємо, що сьогодні критична ситуація з опадами. На півдні в літній період сильна амплітуда з опадами (місяцями немає, за день випадає місячна норма – примітка). В деяких областях України  минулого року 4 місяці не було опадів.

Зокрема через це Україна стає державою із ризикованим землеробством. 2/3 території знаходяться в зоні ризикованого землеробства. Тому Україна запроваджує точне землеробство*. Аграрії, які сьогодні не перелаштовуються під точне землеробство, під сучасні технології обробітку, стають просто неконкурентними, тому що сьогодні основний критичний фактор виробництва для сільського господарства – це критерій вологи, яку треба зберігати ще в момент, коли вже заходиш збирати ранню групу зернових і це питання визначальне

Зміна клімату є стимулом для сільського господарства в переоснащенні, модернізації, раціональному використанню водних ресурсів. Або адаптація або сільське господарство в Україні буде у великій загрозі.” 

Роман Абрамовський, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України

“Глобальні кліматичні зміни за впливом на людство і викликами та наслідками по великому рахунку можуть опинитися на першому місці, навіть посунувши конфлікти, голод і ставши такими тригерами для конфліктів чи проявів голоду, чи нехватки питної води тощо. Коли ми кажемо про глобальні зміни, нам треба розуміти, що це не якась амортна річ і певний скептицизм, який проявляють особливо громадяни країн, що розвиваються, завжди поєднуючи розвиток та боротьбу з глобальними змінами клімату, що теж вимагає ресурсів, десь вимагає пригальмувати розвиток брудних технологій, десь вимагає такого «зеленого преміуму» до чистих технологій, які за логікою сплачують споживачі.

Йде така жива дискусія, але я думаю, що настав час припинити всі дискусії і перейти до того, щоб запобігти та почати вже активно готуватись до кліматичних змін. Це і змінити підходи до розбудови міст, це фактично змінити підходи в агровиробництві. Це і про те, як ми переписуємося, це про електротранспорт, про те, як ми виробляємо речі, це і про велике виробництво, і про дрібне виробництво, малий і середній бізнес, це і про енергоефективність, і про споживання енергії нашими домівками, це про виробництво тепла і електроенергії.”

Ірина Ставчук, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції

“Економічний постулат №1 в екології – адаптуватися значно дорожче або навіть неможливо у порівнянні з тим, що світу потрібно витрачати відсоток ВВП на скорочення викидів, щоб поступово реалізовувати трансформації. 

Через те, що урядам дуже складно приймати цю інформацію, брати її на порядки денні, змушувати встановлювати величезні викиди на вуглець, на світовому рівні відбуваються процеси через фінансові ринки.

Людство має 30 років щоб стати кліматично нейтральним. Хто швидше переорієнтується на вирішення змін клімату, той отримає кліматичні кошти. Український бізнес відчуває кліматичні зміни. Для збереження клімату необхідно утеплювати житло, будівлі, модернізувати інфраструктуру. Відкладати цю модернізацію – це шлях до загибелі енергетики. Щоб необхідні зміни відбулися, треба працювати спільно з владою, бізнесом та суспільством.”

Під час форуму згадали і про Другий національно визначений внесок України (НВВ2) до Паризької угоди. Це вперше, коли Україна взяла на себе зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів. Сьогодні саме проходять обговорення ННВ2 та консультації із залученими сторонами. Попередній НВВ був неамбітним за багатьма оцінками. НВВ2 передбачає скорочення до 35 % парникових викидів від 1990 року, що є помірковано амбітною ціллю, посильною бізнесу і промисловості.

Концентрація вуглекислого газу на планеті уже зараз на 50 % вища відносно доіндустріального рівня, та продовжує зростати. Усі країни мають демонструвати амбітні кліматичні цілі, а не використовувати, до прикладу, економічний колапс СРСР, як це донедавна робила Україна, маскуючи свою неспроможність діяти. Немає вакцини від зміни клімату, тож слід працювати над її рішенням локально, національно та міжнародно. 

Під стінами будівлі, де проходить форум, екоактивісти провели акцію з вимогою до представників влади прийняти законопроєкти про державний екоконтроль (№ 3091) та зменшення промислового забруднення (№ 4167).

Ця стаття видана в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи  рекомендації належать авторам цієї статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГО “Екоклуб”.

Контактна інформація

Адреса:
33014, м. Рівне, вул. Степана Бандери 41, оф. 95