Суд Екоклубу проти Департаменту екології Рівненської облдержадміністрації: підсумки першого слухання справи – Екоклуб – природоохоронна громадська організація

Суд Екоклубу проти Департаменту екології Рівненської облдержадміністрації: підсумки першого слухання справи

Суд Екоклубу проти Департаменту екології Рівненської облдержадміністрації: підсумки першого слухання справи

Екоклуб продовжує через суд вимагати скасування висновку про безпечність деревообробного заводу “Кроноспан” біля Рівного.  Департамент екології та природних ресурсів Рівненської ОДА (далі – Департамент) видав позитивний висновок для будівництва підприємства, незважаючи на вказані у звіті з оцінки впливу на довкілля (ОВД) перевищення небезпечних викидів опісля запуску заводу. Це впливатиме на здоров’я жителів Городоцької та навколишніх громад, а також на довкілля. 

16 червня почався розгляд справи проти Департаменту. У цій справі Кроноспан захищає законність позитивного висновку на звіт з ОВД. На засіданні були присутні представники деревообробного підприємства – адвокати та свідки, натомість представники Департаменту  не з’явилися. 

У статті розповідаємо, чому ми подали судовий позов на Департамент, що розповідали адвокати та свідки під час судового засідання.

У чому суть позову?

Це друге коло судової тяганини у справі проти Департаменту. Розгляд справи триває майже два роки, оскільки спочатку суди ухвалили незаконне рішення про повернення позову Екоклубу. Згодом на тривалість розгляду вплинув воєнний стан в Україні, участь у процесі багатьох учасників. Детальніше тут.

Ми переконані, Департамент не провів належної фахової оцінки звіту Кроноспану, тож позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля Кроноспану порушує норми Закону України. Нижче наводимо аргументи, чому.

– Організовуючи громадські слухання, Кроноспан порушив терміни їхнього проведення

Повідомлення про другі громадські обговорення, які відбулися 23 грудня, не опублікували на вебсайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а в ЗМІ про них оголосили 19 грудня. Тобто, громадські слухання відбулися наступного робочого дня. Наголошуємо, згідно із законом України, компанія повинна оголосити про проведення обговорення за десять днів до їхнього початку.

“Про другі громадські слухання я дізнався від людей, а не з відкритих джерел. Хоч як фахівець з управління водними ресурсами мав багато застережень щодо цього об’єкту, на що хотів почути відповідь. Підготував кілька основних висновків і під час перших громадських слухань передав особі, яка їх збирала”, – наголосив Василь Корбутяк, доцент кафедри землеустрою, кадастру, моніторингу земель та геоінформатики Національного університету водного господарства та природокористування. 

– Громадськість не мала змоги своєчасно ознайомитися з іншою додатковою документацією до звіту з ОВД, яка необхідна для оцінки впливу на довкілля, та подати до неї свої зауваги чи пропозиції. 

Як відомо з вебсайту Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, таку інформацію опублікували лише 15 січня 2020 року, тобто останнього дня проведення громадського обговорення звіту.

15 січня 2020 року, в останній день проведення громадського обговорення звіту ОВД  Кроноспан завантажив додаткову документацію (документ на 100 сторінок) до звіту з ОВД на вебсайт єдиного реєстру з ОВД.  Громадськість не мала змоги своєчасно ознайомитися з іншою додатковою документацією, яка необхідна для оцінки впливу на довкілля, та подати до неї свої зауваги чи пропозиції”, – говорить кампейнерка Екоклубу Наталія Холодова.

Адвокат Екоклубу Віталій Кітовський вважає, що це порушує право громадян на вільний доступ до інформації про стан довкілля:

“Окрім того, це суперечить міжнародним зобов’язанням України. Громадськість повинна мати достатньо часу, щоб ознайомитися із всією необхідною документацією. Зрозуміло, що за один день неможливо проаналізувати додаткові відомості та подати свої пропозиції”, зазначив адвокат.

– Розробники звіту повинні були обов’язково розглянути територіальні та технологічні альтернативи планової діяльності заводу. 

У повідомленні про планову діяльність зазначили, що під час планування будівництва територіальну альтернативу взагалі не розглядали. Розмістити деревообробне підприємство планували на земельній ділянці “Рівненського заводу тракторних агрегатів”. Аргументували тим, що у цьому місці вже існувала промислова зона.

Про важливість територіальної альтернативи для потенційно небезпечних підприємств зауважив свідок справи, Дмитро Стефанишин, доктор технічних наук, працівник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору Національної академії наук України:

“Я подав зауваги до звіту, серед яких наголосив на територіальній альтернативі. Мені відповіли, що місце розташування обрали заздалегідь, тобто це не підлягало обговоренням. Також зазначили, що переслідувалися економічні інтереси підприємства. Натомість у Законі з ОВД вказано: перед початком будівництва потенційно небезпечних для довкілля та здоров’я людей до уваги можуть взяти лише можливі  наслідки для довкілля”. 

Чому підприємство не розглядало для своєї діяльності територіальну альтернативу, пояснила адвокатка Кроноспану Наталія Анохіна:

“Товариство провело реконструкцію цього підприємства: ремонт, переобладнання, усе під цілі промисловості. Уся територія, площею 60 га, – це існуючий промисловий вузол. Колись там функціював завод тракторних агрегатів, ливарний завод. Поруч не було рекреаційних парків. Тобто, яка може бути ще краща альтернатива тому, що вже є промисловою зоною? Яка може бути альтернатива ділянці, яка є власністю підприємства? Тобто це не є ділянка, яку виділили облдержадміністрація чи територіальна громада для здійснення тієї чи тієї діяльності”.

Як відомо зі звіту з оцінки впливу на довкілля підприємства, однією з основних забруднювальних речовин, що планує викидати Кроноспан, є формальдегід (детальніше про перевищення ми писали тут). Формальдегід – це канцероген, тривале вдихання якого може спричиняти онкологічні захворювання та захворювання дихальних шляхів. Видавши дозвіл на будівництво, Департамент не взяв до уваги можливе розміщення підприємства на ділянках, які віддалені від населених пунктів. А це могло суттєво зменшити потенційну шкоду жителям прилеглих населених пунктів. 

“Городок розташований у своєрідній котловині. Із півночі село “підпирає” відомий заказник “Вишнева гора”. Через певні атмосферні явища всі небезпечні викиди можуть концентруватимуться в цій місцевості, тобто не поширюватимуться далі“, – сказав Дмитро Стефанишин. 

– Звіт з ОВД також містить інформацію про перевищення безпечного вмісту забруднювальних речовин після початку роботи деревообробного заводу. 

Згідно з розрахунками, вміст діоксиду азоту у повітрі перевищуватиме допустиму норму у 2,98 рази, формальдегіду – у 5,62 рази, зважених речовин – у 2,67 рази. Це означає, що ймовірність розвитку захворювань у місцевого населення внаслідок забруднення формальдегідом, діоксидом азоту та зваженими речовинами – висока.

Вказані цифри означають ймовірність настання несприятливих шкідливих ефектів. Перед розрахунком у таблиці ми вказали, що цифри завищені, і до уваги взяли максимально разові показники“, – зазначила розробниця звіту Юлія Оксак.

– Автори звіту з ОВД також не розрахували розсіювання речовин-забрудників в атмосферному повітрі по всіх групах сумації (коли певні забрудники, що є в повітрі, поєднуються, їхній вплив на здоров’я людей та довкілля посилюється, – Екоклуб). Ефект сумації шкідливої дії мають аміак і сірководень, а також аміак, формальдегід і сірководень. Тож Департамент не звернув уваги на відсутність у звіті повного опису впливу планованої діяльності на довкілля. 

“Висновок про допустимість планованої діяльності фактично дозволяє ТОВ «Технопривід Інвест Груп» (тобто, Кроноспану) викидати забруднювальних речовини у небезпечних для здоров’я людей концентраціях, що суперечить законодавству”, – каже адвокат Екоклубу.

Розробниця звіту Юлія Оксак вважає, що вплив забруднювальних речовин на здоров’я та життя населення достатньо врахували:

У звіті з ОВД також зазначено, що вплив планової діяльності на населення врахований, зазначені показники впливу є допустимими, у висновку з ОВД такі дані достатньо враховані. Експерт перевіряв висновок на предмет достатності екологічних умов для того, щоб забезпечити відсутність ризиків канцерогенного/неканцерогенного впливу і вказав, що такі умови екологічного висновку достатні. У звіті з ОВД також достатньо інформації щодо кумулятивного впливу. Кумулятивний вплив, врахувавши джерела викидів, допустимий“.

Під час підготовки звіту розробники проігнорували вимоги наявного порядку встановлення рівня вмісту забруднювальних речовин у повітрі. Також не проаналізували реальний стан забруднення повітря та ґрунтів.

У звіті з оцінки впливу на довкілля Кроноспану розробники розрахували гранично допустиму норму скидів забруднювальних речовин, які потраплятимуть із підприємства в річку Устю з дощовими водами. Для цього проаналізували існуючий вміст забрудників. 

Дані зі звіту підприємства суттєво різняться з даними, які оприлюднив сам Департамент в оглядах стану довкілля за 2019 рік та даними, які були встановлені у дослідженнях, які проводилися на замовлення Рівненської ОДА.

 “Найгірший клас якості води – п’ятий. Дослідження, які проводили науковці НУВГП у 2018 році показали, що із виходу річки з Рівного до місця впадіння річки в Горинь – четвертий  клас якості води. Тож ця інформація суперечить тій, що вказана у звіті з ОВД. Якщо Кроноспан скидатиме небезпечні речовини в Устю, це ставить під загрозу існування екосистеми річки”, – говорить Василь Корбутяк.

Під час громадських обговорень Екоклуб повідомляв Департамент про те, що вміст формальдегіду та бензолу у селі перевищував безпечний рівень. Тож ще до початку будівництва це становило загрозу для здоров’я та життя місцевого населення. Вказані зауваги Департамент проігнорував.

– Окрім того, біля Городка більше 50 років працює один з найбільших заводів хімічної промисловості України – “Рівнеазот”. Тож будь-яке інше промислове підприємство можна розміщувати лише у тому випадку, якщо врахувати викиди забрудників з інших джерел. На думку Екоклубу, дані про наявне забруднення довкілля у Городку, що подав Кроноспан, не були отримані розробниками звіту у встановленому законом порядку. Про це і наголосив адвокат Віталій Кітовський.

Що далі?

Усі причини позову Екоклубу свідчать про те, що Кроноспан порушив процедуру здійснення оцінки впливу на довкілля, а Департамент нібито не звернув на порушення уваги. Якщо суд стане на бік громадськості, Кроноспану можуть скасувати дозвіл на будівництво. 

Додамо, що зараз деревообробний завод проводить будівельні роботи. Продовження засідання справи по суті відбудеться 1 липня, під час якого досліджуватимуть письмові докази.