Автор: Антон Юрченко
Lifehack, як перетворити місто на інвестиційний оазис, український досвід.
Кожна людина хоче, щоб місце, де вона мешкає, розвивалося та ставало комфортнішим. Аби визначити, чи в правильному напрямку рухається місто, необхідно зрозуміти, що саме визначає цей розвиток та як підтримувати вже наявні позитивні тенденції.
Всі дороги ведуть до “???”
У кожного міста є свій “клімат” і фактори, що його формують, наразі нас цікавлять саме комфортні та розвинуті міста. Чи просили ви колись дитину намалювати місто майбутнього? Чи звертали увагу на міста у науково-фантастичних серіалах? Як виглядало місто на малюнку та в кіно?
Можливо, від типового сучасного міста вони різняться не лише архітектурно. Є й інші важливі відмінності: комфорт, безпека, інновації, екологічність. Остання немов підсумовує всі інші, і недарма, бо саме з екологією пов’язані більшість цілей, що ООН визначив як найпріоритетніші для сталого розвитку. Такими є ціль №7 та №13.
Обидві цілі ґрунтуються на безпечних відновлюваних джерелах енергії.
Це не збіг, адже за 2017 рік до топ-10 найбільших забруднювачів повітря в Україні увійшли переважно підприємства, що або виробляють енергію з викопного палива, або тісно пов’язані з ними. І це враховуючи той факт, що Україна займає перше місце у світі по смертності на душу населення від забруднення повітря.
Аби запобігати захворюванням населення та зміні клімату, потрібно зменшити викиди у повітряний басейн міста забруднювальних речовин. Проте зробити це миттєво неможливо і складно. Щоб не залишатися з цією проблемою сам на сам, можна долучатися до наявних перспективних ініціатив. Прикладом може слугувати Угода Мерів, що визначає ціль зменшення викидів парникових газів в Європейському Союзі мінімум на 40% до 2030 року. Приєднання до Угоди допоможе виробити спільний підхід до вирішення проблеми із пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них. Участь у таких проектах не тільки дозволяє переймати (ділитися) передовий досвід, а ще брати участь у пілотних та інноваційних проектах.
Використання відновлюваних джерел енергії є підґрунтям для безпечних, комфортних та здорових умов життя, оскільки ВДЕ спричиняють значно менше викидів забруднювальних речовин, парникових газів, мають вищий рівень енергоефективності та не такі залежні від іноземних “донорів”, як вугілля, нафта і газ.
Інвестиції
Визначившись із напрямком розвитку міст, необхідно віднайти, звідки брати гроші. Джерела інвестицій бувають різними, розгляньмо кілька можливостей для громад:
Іноземні фонди
Задля зменшення впливу людства на довкілля та збереження здоров’я своїх громадян розвинені країни мають програми з економічної підтримки екологічних проектів у країнах, що розвиваються. Такі проекти дозволяють впроваджувати актуальні енергозберігальні та енергоефективні рішення і розвивають екологічний рух, для прикладу:
- Німецький фонд Urbis, спільно з ГО Еколтава встановили сонячні панелі на даху школи на Полтавщині.
- Глобальний екологічний фонд (GEF) спонсорував створення у Запоріжжі сонячну станцію для забезпечення села водою.
Українські (муніципальні та ін.) фонди
- У ході проекту «Сонячні лікарні» за сприяння благодійної організації «Фонд «Здоров’я для всіх» на Волинській лікарні встановили сонячні електростанції потужністю 10 кВт.
- У Житомирі діє обласна програма підтримки домашніх сонячних станцій, завдяки цій програмі середні та малі бізнесмени, що вирішили встановити собі СЕС, можуть компенсувати до 30 % вартості обладнання з обласного бюджету. Програми зі схожою схемою діють ще в 3 областях України.
Кредитні програми.
- Наразі найбільш активний банк в цьому напрямку Укргазбанк, що спільно з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України має спеціальні програми: «Енергодім» та «Кредитування ОСББ та ЖБК». Ці програми націлені на те, щоби більшість суми витрат на енергоефективність брало на себе державне агенство (40-70 % від загальних витрат), на жаль, ці програми працюють тільки для ОСББ. Про перші реалізовані проекти можна прочитати на сайті “Перші ластівки”.
Енергетичні кооперативи
- Кооперативи поки що не популярний тип енергетичних інвестицій, але все ж так декілька кооперативів в Україні вже створено. Так Берездівський енергетичний кооператив створений об’єднанням Берездівської ОТГ, ГО “Екоклуб” та місцевими підприємцями. Основна діяльність кооперативу спрямована на використання місцевих ресурсів, які зараз є відходами, а саме: соломи зернових культур, для забезпечення енергетичних потреб ОТГ. Кооператив планує спалювати тюки соломи в спеціально призначених котлах, а також виробляти паливні пелети з відходів рослинництва. Зараз кооператив вже зареєстрований та займається пошуком обладнання, Перший збір соломи для енергетичних цілей планується на 2020 рік. Ще один зареєстрований енергетичний кооператив в Україні розташований в м. Славутич – це кооператив “Сонячне місто”. Він орендує в місті дахи бюджетних закладі та встановлює на них сонячні панелі загальною потужністю 5 МВт, енергію з яких продає в мережу.
Револьверний фонд
- Детально про цей інструмент можна дізнатися із посібника, створеного в рамках ініціативи EU4Energy: “Револьверний фонд передбачає поворотне надання коштів на реалізацію певних проектів. У випадку якщо проект, профінансований з револьверного фонду, став дохідним або на ньому вдалося зекономити, ці кошти повертаються до револьверного фонду та використовуються для фінансування наступних заходів. Прикладом роботи такого фонду може слугувати Револьверний фонд в м. Славута, створений Славутською міською радою та ГО «Екоклуб».
Ми звикли чути, що для наших громад майже немає можливості продукувати енергію з ВДЕ та проводити актуальні заходи енергомодернізації, але українські приклади доводять нам, що все можливо! При чому це лише декілька із доступних ініціатив.
Оазис
Більш масштабний, стратегічний підхід демонструють у комплексі програм та заходів Вінниця, Житомир, Чортків, Кам’янське, Львів.
Так, ще 2011 року Вінниця доєдналася до вищезгаданої ініціативи Угода мерів, та у 2013-му розробила “План дій зі сталого енергетичного розвитку до 2020 року”. Лише в рамках цієї програми було реалізовано більше 400+ проектів з енергозбереження та енергомодернізації, метою яких є зменшення викидів СО2 в атмосферу та підвищення комфортності міста
Утеплення муніципальних будівель
За останні 4 роки у Вінниці було утеплено 18 освітніх закладів.Після утеплення вони в середньому економлять близько 1,4 тис. гігакалорій теплової енергії на рік. Це дозволило місту заощадити понад 2 млн грн лише за минулий рік.
Також активно термомодернізують багатоповерхівки – замінюють традиційні склопакети на теплоізоляційні та утеплюють фасади, тільки за 2018 рік було поліпшено 8 багатоповерхівок.
Приклади деяких реалізованих проектів по термомодернізації.
Удосконалення тепломереж
Для зменшення енерговтрат потрібно покращувати теплоізоляцію та оновлювати тепломережі. Національні спеціалісти зазначають, що в результаті недостатньої термомодернізації саме в житлових будівлях втрачається близько 80-85 % тепла. Так у рамках продовження 4-го етапу проекту з енергоефективності, який реалізується у рамках Меморандуму зі Швейцарською Конфедерацією змонтоване обладнання, у 16-ти багатоповерхівках.
Розвиток екологічного комунального транспорту.
Транспорт слугує значним джерелом забруднення повітря в місті. Його “екологізація” це суттєвий внесок як у збереження клімату, так і в комфортність проживання. За останні роки було налагоджено виготовлення вінницьких тролейбусів та створені велосипедні станції, що дозволяють на доступних умовах орендувати велосипеди.
Інноваційне освітлення
Заміна майже всіх ламп розжарювання як у будівлях муніципалітету, так і на вулицях міста на світлодіодні. Згідно з розрахунками дослідників, такий захід завдяки зменшенню витрат енергії дозволяє заощаджувати бюджету 300 тис. грн. на рік.
Різнорівнева підтримка ВДЕ
У Вінниці створена перша в Україні фабрика з виготовлення сонячних панелей, що дозволить зробити сонячні панелі більш доступними для різних верств населення.
Також на території міста активно впроваджуються більш енергоефективні котли на біопаливі. А тролейбусне депо отримало сонячні колектори для підігріву води.
Дані використані в цьому розділі взяті з сайту Вінницької міської ради.
Із залученням інвестицій все непросто, але цілком реально. Тут ціняться ті самі якості, що і у будь-яких ділових стосунках відносинах, тобто:
Відповідальність – активно ставити амбітні, але реальні цілі та виконувати їх.
Послідовність – будувати сталу стратегію і дотримуватися її, не відволікаючись на особисті інтереси.
Досвідченість – мати успішний досвід схожих проектів або хоча б партнера з таким.
Витяг з “Плану дій зі сталого енергетичного розвитку міста Вінниця до 2020 року (оновлена версія 2016 року)”, як приклад звітності при відповідальному та відкритому підходу до інвесторів.
Що може чекати нас в перспективному майбутньому?
На теренах нашої країни, не дивлячись на всі незгоди та проблеми, сталий та збалансований розвиток можливий. Але цей розвиток невід’ємно зав’язаний на піклуванні міста та містян один про одного та довкілля.
Фінансування розвитку може бути різним: як міжнародне, так і національне; як муніципальне. так і бізнесове; як на мільйони, так і на тисячі. Все залежить від цілей, досвіду, амбіцій та відповідальності.
До речі у вас є можливість тут і зараз відповідально підійти до свого майбутнього – підписати петицію про енергетичний перехід для України. Можливість переходу не просто теорія, вчені підготували звіт за результатами моделювання сценарії можливих енергетичних переходів для нашої країни.
Відновлювані джерела енергії, термомодернізація, розвиток комунальної та велоінфраструктури – не просто забаганка екологів. Це неодмінна частина нашого безпечного та здорового майбутнього!
Цей матеріал було створено у рамках проекту, що є частиною Міжнародної кліматичної ініціативи (МКІ). Федеральне міністерство Німеччини з питань довкілля, охорони природи і ядерної безпеки (BMU) підтримує цю ініціативу на підставі рішення, ухваленого парламентом Німеччини.
