Енергетична галузь – основна причина зміни клімату. Її трансформація та переведення на відновлювані джерела енергії є викликом для українських громад, особливо під час відкритої війни росії проти України.
Екоклуб представив дослідження, у якому проаналізував, як населені пункти-підписанти Угоди мерів роблять кроки на шляху до енергонезалежності та захисту довкілля. Про амбітність планів енергетичного та кліматичного розвитку муніципалітетів, їхню співпрацю з органами центральної виконавчої влади та розроблення Муніципальних енергетичних планів говоримо із Артуром Обідником, керівником експертної групи енергоефективності громадських будівель Директорату енергоефективності Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону).
– Станом на вересень 2022 року 311 муніципалітетів є підписантами ініціативи Європейської Комісії “Угоди мерів”. У межах цієї співпраці вони зобов’язані розробити плани дій сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК) по скороченню викидів парникових газів на 30% до 2030 року порівняно з базовим роком. Як центральні органи виконавчої влади оцінюють амбітність цих громад у досягненні кліматичної нейтральності та енергонезалежності?
– Угода мерів – добровільна ініціатива, тож на державному рівні відсутні інструменти, які могли б зобов’язувати, контролювати чи верифікувати цілі муніципалітетів. Таким чином відповідальність за рівень цілей та спосіб їхнього досягнення залишається за муніципалітетами.
Дослідження Екоклубу з одного боку показує, що не всі плани муніципалітетів розроблені добросовісно, є низка недоліків, проте вони не мають системного характеру. А кількість планів, які розробили населені пункти станом на сьогодні, свідчать: навіть ініціативно міста активно долучаються до збереження довкілля, проявляють активну позицію.
– Україна має кліматичні зобов’язання у межах Другого Національно-визначеного внеску до Паризької угоди (НВВ). Однак НВВ2 не передбачає ролі та кліматичних зобов’язань громад. Чи вбачає Міністерство переваги від узгодження національної кліматичної політики та кліматичних планів дій (ПДСЕР та ПДСЕРК)? Які саме?
– Вклад громад та муніципалітетів у досягнення Національно визначеного внеску особливо важливий. Без їхнього активного залучення неможливо належним чином досягти показників по скороченню викидів парникових газів.
Новий Закон про енергоефективність передбачає розробку Місцевих енергетичних планів (МЕП). Це м’яке покладання обов’язку щодо планування обсягів скорочення енергоспоживання та збільшення енергоефективності на місцях. Завдяки таким МЕПам кожна громада стане складовою частиною великого внеску у досягненні загальної цілі країни.
Відповідно до Закону, громади повинні розробити Місцеві енергетичні плани, спираючись на власні ресурси, потужності, особливості та можливості. Наразі вбачаємо, що обласні адміністрації та центральні органи державної влади не матимуть важелів безпосереднього впливу на розробку МЕПів, на рівні областей буде можливим надання рекомендацій, рішення щодо врахування чи відхилення яких залишатиметься за муніципалітетами.
Для тих, у кого є Плани сталого енергетичного розвитку та клімату, буде можливим об’єднання з МЕПами, тож розроблення самих МЕПів стане значно простішим та швидшим. Так, ПДСЕРК може бути певною мірою еквівалентною заміною значної частини МЕПу.
Зараз Міністерство формує порядок розроблення МЕПів. Вся інформація буде доступна на офіційному сайті Міністерство розвитку громад та територій України.
– Екоклуб представив дослідження щодо амбітності планів дій сталого енергетичного розвитку та клімату, які розробили громади-підписанти Угоди. Яка ваша думка щодо дослідження?
– Дослідження показало проблеми деяких муніципалітетів у розробленні ПДСЕРК. Є випадки недобросовісного підходу до розробки планів, визначення цілей та шляхів їхнього досягнення: вказують за базовий рік той, у якому зафіксували найвищі показники викидів парникових газів. Тож таким підписантам Угоди мерів легше продемонструвати досягнення, які вони встановлюють.
Подібні недоліки є важливими з точки зору побудови державної політики у цій сфері. Ця нформація має бути врахована під час напрацювання порядку розроблення МЕПів. Тож результати дослідження – це хороший дороговказ для нас.
– Поділіться думкою щодо висновків дослідження Екоклубу: чи може ця інформація стати інструментом під час енергетичного планування громад у післявоєнній зеленій відбудові?
– Щонайменше, результати дослідження можуть бути враховані громадами під час подальшої розробки/виконання МЕПів та ПДСЕРК, задля уникнення прогалин у плануванні, які зазначав Екоклуб.
– Як саме органи місцевого самоврядування можуть впливати на національно-правові акти, які готують центральні органи влади у галузі енергоефективності та ВДЕ?
– Всі акти, які розробляє Міністерство, публікуються для громадського обговорення. Щодо таких актів як концепції, стратегії, зміни до законів тощо, ми додатково намагаємося проводити обговорення-презентації основних ідей та концепцій, що передбачені у проєктах актів. Звісно, із можливістю зворотного зв’язку у формі зауваг чи пропозицій від учасників. Такі заходи не передбачені законодавством як обов’язкові, але вони необхідні для нас як розробників для покращення якості підготовки актів.
Окрім того, якщо акт регуляторний, він обов’язково оприлюднюється щонайменше на місяць. Протягом цього часу також можливо ознайомитися з проєктом акту, надати коментарі, зауваги, пропозиції.
Також Муніципалітети можуть звертатися до Міністерства з пропозиціями щодо вирішення проблем у законодавстві, що вони виявили. Зазначу, що опис проблематики повинен бути максимально деталізованим, оскільки це сприятиме процесу ініціювання Міністерством відповідних заходів.
– Як представник центрального органу виконавчої влади, як оцінюєте важливість та переваги такої співпраці для громад?
– Щодо актів, які мають безпосередній вплив на функціонування та зобов’язання громад, активне їхнє залучення важливе та вкрай необхідне. Активність громад дозволить уникнути помилок, підвищить якість формування політики та нормативно-правових актів, дозволить підготуватися самим громадам до нових механізмів.
– У післявоєнному відновленні важливу роль відіграватимуть органи місцевого самоврядування. Чи мають центральні органи виконавчої влади політику у цій сфері та конкретні плани діяльностей, як стимулюватимуть їх до амбітних кліматичних цілей?
– Порівняю цей процес із розробленням МЕПів. Вважаю, що повинен бути розроблений загальнодержавний інструмент підтримки виконання енергетичних планів. Також такі програми підтримки можуть запроваджуватися на обласному рівні. Залежно від рівня цілей та їхнього досягнення, повинен відбуватися відбір кращих муніципалітетів, які першочергово отримуватимуть доступ до ресурсів державної підтримки та проєктів міжнародної технічної допомоги.
Такий механізм залучення дозволить поступово налагодити роботу з виконання енергетичних планів, створить конкуренцію у сфері. Це також дозволить підвищувати якість планів, рівень амбітності цілей та ефективності їхнього досягнення.
Ця стаття видана в рамках проєкту «Запровадження діалогу ЦОВ та ОМС у питаннях скорочення викидів», який виконується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам цього документу і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст документу несе виключно ГО «Екоклуб».
