Розвиток відновлюваних джерел енергії у громадах – один із кроків до їхньої безпеки
19.07.2023
Післявоєнне відновлення України повинне базуватися на «зелених» принципах та засадах сталого розвитку. Відбудова у громадах вже розпочалася: муніципалітети розвивають відновлювані джерела енергії (ВДЕ), підвищуючи надійність електропостачання. Тому необхідно створити умови стимулу громад, що прагнуть мати власну ВДЕ-генерацію, забезпечити їм доступ до фінансування.
ГО “Екоклуб» спільно з громадами від початку війни змонтували п’ять сонячних електростанцій (СЕС) і планують спорудити ще шість до кінця літа. Також Екоклуб розробив десятки техніко-економічних обґрунтувань для спорудження СЕС та використання теплових насосів громадами (документи є першими кроками на шляху до встановлення).
Та попит набагато більший: організація отримала більше 300 звернень від органів місцевого самоврядування про допомогу у встановленні сонячних електростанцій для потреб лікарень та водоканалів. Отримані знання та досвід презентували на заході “Підвищення енергетичної стійкості громад як базовий рівень енергетичної безпеки України” 13 липня у Києві.
«Відновлювані джерела енергії – це наш енергетичний фронт, який завдає удару Росії. Станом на січень 2023 року в Україні побудовано більше 10 ГВт потужностей. Із них – 6 400 МВт – це промислові сонячні електростанції, 1 400 МВт – СЕС, встановлені для домогосподарств. Вітроелектростанції в Україні мають більше 1700 МВт потужностей. Біомаса – 300 МВт, малі гідроелектростанції – трохи більше 100 МВт», – розповів Юрій Шафаренко, Директорат з питань економічної політики Офісу Президента України.
Попри відкриту російську війну, українські громади продовжують розвивати децентралізовані джерела енергії. За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, із початку відкритого вторгнення в Україні встановили 16 МВт сонячних електростанцій для підприємств, 206 МВт для домогосподарств, а також побудували 82 МВт вітрових електростанцій.
«Відновлювати енергосистему потрібно на принципах децентралізації – малої розподіленої генерації. Це не тільки підвищення безпеки при ворожих атаках, але й зменшення витрат на закупівлю електроенергії, можливість використовувати відновлювані джерела та місцеві види палива», – наголосилаОлена Ленська, директорка Департаменту розвитку відновлюваної енергетики Держенергоефективності.
До розгортання у громадах ВДЕ долучається ГО Екоклуб. У співпраці з чотирма громадами ми встановили сонячні електростанції для медичних закладів у межах проєкту «Сонячна допомога Україні» (Solar Aid For Ukraine). Зокрема, у Житомирі та Звягелі (Житомирська область), Дубно (Рівненська область) та Сумах.
«Альтернативні джерела енергії – це наша безпека та турбота про довкілля. Ми не з чуток знаємо, як жити в умовах блекауту. Це складний період, під час якого ми зрозуміли, наскільки важливо бути енергетично незалежними. Окрім безпекових факторів, це і економія на платі за енергоносії. Лише за перший день роботи сонячна електростанція для місцевої лікарні допомогла зекономити 60% використання електроенергії із загальної мережі», – розповів Олександр Лисенко, міський голова Сум.
«Сонячна електростанція, потужністю 32,4 кВт, яку допоміг встановити ГО Екоклуб для місцевої лікарні, стала зразком для інших проєктів. Ми побачили реальні вигоди від її роботи і це підштовхнуло нас виділити кошти з місцевого бюджету на інсталяцію СЕС, потужністю орієнтовно 150 кВт, для потреб водоканалу. До кінця року також плануємо встановити ще одну станцію в центрі розвитку дитини для забезпечення роботи басейну в неопалювальний період на 24кВт», – поділився Микола Боровець, міський голова Звягеля.
«Під час втілення першого проєкту – встановлення СЕС для місцевої лікарні – ми мали певні перешкоди. Проте, це лише додавало всій команді азарту, що ми повинні реалізувати його. Зараз станція для місцевої лікарні успішно працює і виробляє кіловати. Такий досвід допоміг врахувати помилки на етапі планування нового проєкту. Ми готові ділитися із громадами нашим досвідом та шляхом, який подолали», – наголосила Світлана Ольшанська, заступниця міського голови Житомира.
Також разом із громадами ГО Екоклуб працює над інтеграцією теплових насосів у системи центрального теплопостачання. Ми відібрали 10 об’єктів та розробили для них 11 попередніх техніко-економічних обґрунтувань на встановлення теплових насосів у системи центрального теплопостачання.
Висновки у документах свідчать про перспективність впровадження таких проєктів навіть з огляду на сучасний рівень цін на енергоносії. Громади-партнери – Хмельницький, Костопіль (Рівненська область), Звягель і Луцьк – готові встановлювати теплові насоси, однак з огляду на їхню вартість шукають додаткові джерела фінансування.
«Встановленням теплового насосу ми хочемо оцінити практичність його використання в комунальному господарстві. Він повинен забезпечити будинки в місті альтернативним опаленням, а, можливо, і гарячим водопостачанням в майбутньому. Є ймовірність, що у перспективі ми захочемо перевести значну частини теплопостачання у місті на роботу теплових насосів», – наголосив Микола Боровець.
«Експерти Екоклубу розробили нам техніко-економічні обґрунтування на встановлення теплових насосів для дитячої спортивної школи та басейну. Цей об’єкт для нас є стратегічно важливим, а забезпечення його гарячою водою і підігрівом від газової котельні – дороговартісно і технічно проблемно. Встановлення теплового насосу допоможе вирішити це завдання, а також зменшити фінансове навантаження на місцевий бюджет щодо оплати на енергоносії», – розповів Юрій Кузнюк заступник міського голови Костополя.
Стаття видана у межах проєкту “Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами”, що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Екоклуб”, і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
