Відновлювана vs атомна енергетика: прогнози, як відбуватиметься перехід після перемоги

Відновлювана vs атомна енергетика: прогнози, як відбуватиметься перехід після перемоги

Війна росії проти України змусила європейські країни розривати залежність від російського газу та нафти. З огляду на це, європейські прихильники ядерної енергетики стверджують, що вона зможе допомогти вирішити назріваючу енергетичну кризу в Європі. Разом із сонячною, вітровою та іншими відновлюваними джерелами, ядерна енергетика допоможе досягти амбітних цілей щодо скорочення викидів парникових газів, пише NYT.

Нещодавно Велика Британія оголосила про амбіції щодо створення восьми нових атомних станцій, а уряд Бельгії, погодивши рішення із Партією зелених, скасував рішення про поступове припинення ядерної енергетики до 2025 року, продовживши термін експлуатації двох атомних реакторів ще на десять років.

Та чи безпечна ядерна енергетика? Захоплення російськими військами Чорнобильської та Запорізької АЕС – приклад ядерного тероризму, потенційні наслідки якого може відчути весь світ. Олександр Дячук, кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України розповів, чому Україні важливо переходити на відновлювані джерела енергії (ВДЕ), відмовляючись від атомної енергетики та як швидко може відбутися цей перехід.

Чому Україні важливо відмовитися від АЕС та переходити на ВДЕ?

Олександр Дячук, кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України

“Необхідність переходу на відновлювану енергетику викликана не тільки необхідністю боротьби зі зміною клімату (шляхом максимального скорочення викидів парникових викидів від спалювання викопних видів енергоресурсів – вугілля, газу, нафтопродуктів), але й необхідністю зниження техногенного навантаження на довкілля (із чого й почалася сучасна епоха відновлюваної енергетики). 

Зокрема, зменшення екологічного та радіаційного забруднень. Сьогодні вважають, що вуглецевий слід електроенергії, виробленої на атомних електростанціях, є досить коротким, а викиди парникових газів – незначними. Однак екологічні ризики від діяльності АЕС надзвичайно високі, як показало захоплення Чорнобильської та Запорізької АЕС російськими загарбниками. Ці ризики можуть сягнути рівня ядерної катастрофи для усього світу, а не тільки для України.

Додам, що наші дослідження в Інституті економіки та прогнозування НАН України показують, що будівництво нових АЕС в Україні економічно недоцільне, якщо вартість 1 кВт встановленої потужності складатиме більше 5 тис. дол. США (що наразі є рідкісним у тих країнах, де екологічними опікуються передусім, зокрема, в Європейському Союзі). Якщо ж врахувати вартість наявних методів захоронення радіаційних відходів, небезпека може бути значно більшою. 

За умови дотримання усіх безпекових вимог до роботи наявних блоків АЕС, є доцільність їхньої експлуатації на безпечний період. Конкурентність ядерної енергетики можуть посилити малі модульні ядерні блоки, нові типи технологій, однак безпекова та економічна доцільність їх наразі не може бути якісно розрахована через відсутність достовірних та відкритих практичних, ринкових результатів роботи”. 

Які прогнози, як відбуватиметься енергетичний перехід на ВДЕ в Україні та Європі внаслідок війни?

“Із одного боку, усі прогнози, зроблені до 24 лютого, до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, очевидно потребують перегляду та оновлення. З іншого – за час війни Україна не те, що відмовилася від енергетичного переходу, а навпаки посилила свої прагнення в цій сфері, подавши офіційну заявку про вступ до ЄС наприкінці лютого цього року та пізніше приєднавшись до європейської енергосистеми (ENTSO-E). Таким чином, енергетичний перехід в Україні та Європі відбуватиметься за одними і тими ж підходами, а у випадку повноцінного вступу України в ЄС й за одними правилами.

Згідно з нашими сценарними розрахунками, конкуренція між ВДЕ та АЕС в електроенергетиці досягне точки біфуркації (поділу) у 2035-2040 роках. Це станеться тоді, коли вичерпається навіть продовжений термін експлуатації наявних блоків АЕС України. До того часу, за умови швидкого завершення війни в Україні, відбуватиметься зростання обсягів виробництва електроенергії з ВДЕ при умовно сталому її виробництві на АЕС, оскільки вартість виробництва електроенергії на АЕС, які працюють, не включає в себе капітальні інвестиції, що були здійснені ще в радянські часи.

Таким чином, до 2050 року, у випадку здійснення песимістичних прогнозів щодо здешевлення вартості газоподібних та рідких видів ВДЕ (біометан, водень тощо) в структурі виробництва електроенергії як в Україні, так і в ЄС може бути приблизно 15% електроенергії, виробленої на АЕС; 5-10% – на ТЕС/ТЕЦ на природному газі; решта – з ВДЕ. У випадку досить швидкого здешевлення ВДЕ енергоресурсів для балансувальних технологій – частка АЕС в Україні можуть скоротитися до нуля. 

Хоча довоєнні прогнози потребують перегляду, концептуально вони залишаються актуальними. Залежно від темпів відновлення і розвитку української економіки в повоєнні переможні часи, попит на електричну енергію може досягнути довоєнних рівнів через 5-10 років. А от викиди парникових газів вже на цей рівень не повернуться, оскільки відновлення та розвиток відбуватиметься на основі, якщо не тільки ВДЕ, то з використанням технологій, значно ефективніших та екологічніших, ніж більшість тих, що ми мали до війни. 

Через військові дії в Україні значних руйнувань зазнала також важка промисловість, тож відновлення певних її частин є сумнівним. Як наслідок, найближчі п’ять років (або й довше) основним споживачем електроенергії буде побутовий сектор (населення), де здійснення енергетичного переходу на ВДЕ легше впровадити, і цілком можливо до 2050 року, чи раніше”.


Олександр Дячук – один із авторів дослідження про можливі варіанти переходу України на ВДЕ до 2050. Про шляхи переходу на відновлювані джерела енергії читайте тут.

Контактна інформація

Адреса:
33014, м. Рівне, вул. Степана Бандери 41, оф. 95