Державний бюджет на 2023 рік може не передбачати фінансування Фонду Енергоефективності. У проєкті бюджету, що прийняли у Першому читанні, відсутня згадка про фінансування Фонду – державної установи, яка надає інструменти для термомодернізації багатоквартирних будинків з об’єднанням співвласників (ОСББ).
Цінність Фонду у тому, що завдяки співпраці, ОСББ може отримати гранти на впровадження комплексних технічних рішень з енергоефективності, враховуючи кращі європейські практики. Фонд також може стати механізмом фінансування відновлення житла, що зруйноване внаслідок обстрілів.
Раніше діяльність Фонду фінансувалася завдяки коштам Держбюджету України, ЄС та уряду Німеччини. Проте відсутність фінансування створює ризики для впровадження енергоефективних заходів. Чим це може загрожувати державі та чи можна знайти механізми для фінансування Фонду? Коментує Дмитро Сакалюк, експерт ГО “Екоклуб”.
Чому Держбюджет на 2023 рік повинен передбачати фінансування Фонду Енергоефективності
Уряд та Президент неодноразово зауважували, що у Держбюджеті 2023 року левова частка коштів передусім передбачена для видатків на оборону країни. Інша частина – це соціальні видатки. Але пам’ятаймо, що війна не лише на полі бою, а й в енергетичному секторі. Тож протидія енергетичним викликам та енергетичним загрозам – це передусім запровадження заходів з енергоефективності. Окрім того, Україна на шляху до набуття членства у Європейському Союзі, де окреслена політика щодо скорочення споживання газу та стимулювання до енергоефективності.
Наголошую, що ще у 2022 році Держбюджет передбачав видатки на функціювання Фонду Енергоефективності. А у проєкті бюджету на 2023 також не знаходимо інформації щодо видатків на впровадження будь-яких енергоефективних заходів. Це дисонує із викликами часу, особливо у контексті зеленої відбудови країни.
У чому можуть бути загрози для держави
Враховуючи пріоритети Уряду щодо післявоєнної відбудови, представлені у Плані відновлення України, попереднє рішення не передбачати видатки на енергоефективність – недоцільне. Усі усвідомлюють складність формувати бюджет у військовий час, але йдеться про демонстрацію державних пріоритетів.
Якщо держава не передбачить видатки на енергоефективність, це дасть міжнародним партнерам неправильні сигнали про неважливість та непотрібність таких заходів для України. Тож у донорів, які фінансують проєкти у цій сфері, виникнуть питання щодо доцільності фінансування у майбутньому.
Серед інших загроз – громади не розумітимуть важливості приймати місцеві програми підтримки без державного співфінансування.
Тож, не вкладаючи кошти в енергоефективність, держава погіршує ситуацію у галузі енергетичної безпеки. Ворог щодня атакує українську енергосистему, намагається порушити її цілісність, українців просять зменшувати енергоспоживання електрики у пікові години. Найкращий спосіб для співвласників багатоквартирних будинків піклуватися про безпеку безперебійного енергопостачання – вкласти кошти в енергоефективні заходи. Тому відсутність фінансування виглядає недоречним, особливо у такий складний час.
Які можливі механізми фінансування
Зауважу, що проєкт закону не прийняли у Другому читанні. Тож зараз найкращий час для Уряду переглянути пріоритети у фінансуванні і хоча б на якомусь рівні закріпити юридичну можливість здійснювати видатки на стимулювання енергоефективності.
Зрозуміло, що у військовий час джерелом коштів навряд чи будуть надходження всередині країни. Тож було б логічним, щоб бюджет передбачав співфінансування завдяки міжнародним партнерам: до прикладу, Німеччини, Європейського Союзу, як це і було раніше.
Відсутність заходів у бюджеті на фінансування впровадження енергоефективних заходів є негативним сигналом до перспективи подальшої роботи Фонду, навіть після нашої перемоги.
Стаття підготована у рамках проєкту «Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Екоклуб» і вона за жодних обставин не може вважатися такою, що відображає позицію Європейського Союзу.
