Щороку з настанням весни або осені жителі сіл та приміських території спалюють суху траву, листя та підпалюють очерет.
Готуючись до весняних польових робіт, у такий спосіб люди очищують території на городах.
Чому люди спалюють суху траву та очерет?
Дехто впевнений, що попіл від рослин, потрапляючи у ґрунт, слугує своєрідним добривом та сприяє родючості, інші ж просто хочуть зекономити кошти і сили, щоб не скошувати суху траву.
Територію на полях та городах люди очищують, спалюючи сміття та бур’яни, аби не вивозити сухі рослини в інше місце. Жителька села Городок, що на Рівненщині, Галина каже, що місцеві у такий спосіб економлять свій час та кошти:
Не зовсім підтримую такий спосіб ліквідації сухого непотребу, однак, на жаль, так вважають не всі. Часто люди у нашому селищі підпалюють очерет, що потім складно загасити. Знаю, що старше покоління звикло з року в рік так робити, певно, для них це своєрідний ритуал на городах, – розповіла Галина.
Чи справді це настільки небезпечно?
Підпали сухої трави та очерету часто спричиняють масштабні пожежі, що поширюються в екосистемах. Відкрита площа та вітер сприяють перетворенню багаття на неконтрольовані горіння, що складно локалізувати рятувальникам. Нещадний вогонь загрожує навіть житловим будинкам та господарським будівлям.
Зокрема, у вересні-листопаді минулого року на Луганщині вирували пожежі, унаслідок яких загинуло більше 10 осіб, а з кількох населених пунктів тоді евакуювали 150 жителів. Згідно з інформацією від ДСНС України, масштабне загорання виникло внаслідок випалювання сухої трави, очерету, необережного поводження з вогнем під час відпочинку та проведення сільськогосподарських робіт на власних присадибних ділянках.
Чи підпалюють суху траву та очерет на Рівненщині?
Перший виявлений у цьому сезоні підпал сухої трави на Рівненщині виник поблизу Квасилова. Тоді, 9 березня, рятувальники ліквідовували загорання трави та очерету, площею 0,5 гектарів.
Першу пожежу 2021 року гасили три години. Палія ще розшукують, – розповів Дмитро Мельник, речник ГУ ДСНС у Рівненській області.
Минулого року найбільше підпалів сухої трави рятувальники фіксували у північних районах Рівненщини. Згідно з інформацією від пресслужби ГУ ДСНС у Рівненській області, у таких пожежах двоє людей загинуло, ще двоє отримали опіки.
Цьогоріч рятувальники проводитимуть моніторинг територій по всій області, використовуючи квадрокоптер. Минулоріч до цієї справи залучали також волонтерів. За словами речника ГУ ДСНС у Рівненській області Дмитра Мельника, це допомагатиме пожежникам швидко виявити та ліквідувати загорання.
Палії сухої трави та очеретів – убивці тварин та птахів?
Відомо, що очерет слугує прихистком для тварин та птахів. Шпаки, ластівки, вусаті синиці, жайворонки, чайки, очеретяні і звичайні вівсянки, крижні – це ще не весь список птахів, що мешкають в очереті. Підпали сухої трави знищують також тварин, плазунів та земноводних. Такі пожежі спричиняють загибель комах та їхніх личинок, що беруть участь у процесі утворення ґрунту.
Рослини – джерело харчування для тварин, що мешкають в екосистемах. Спалюючи суху траву та очерет, зменшується видовий склад рослинності, що слугують поживою для тварин. Натомість збільшується кількість бур’янів.
Чи шкодять підпали рослинам?
Навесні починає відростати трава, на чагарниках з’являються перші бруньки. Вогонь повністю знищує перші пробудження рослинного світу, відтак, зменшується кількість квіткових рослин. Як наслідок, на полях з’являється все більше бур’янів, які значно стійкіші до пожеж, порівняно з типовими дикими травами.
Окрім того, у пожежі знищуються насіння тих рослин, що знаходяться на поверхні землі і у верхньому шарі ґрунту. Виживають лише ті, чиї кореневища знаходяться глибоко у ґрунті, однорічні – зникають назавжди.
Під час підпалу трави гине вся корисна мікрофлора ґрунту, особливо та, що допомагає різноманітним рослинам протистояти хворобам. На її відновлення потрібен час, особливо навесні, коли рослини набирають силу.
На місці підпалу екосистема може відновитися лише через п’ять-шість років, однак бувають випадки, коли не відновлюється взагалі.
Шкода для людей – реальність, чи міф?
Дим, що потрапляє у повітря, містить діоксини, бензопірени, карцерогенні сполуки, чадний газ. Люди, які часто дихають забрудненим повітрям, можуть страждати від бронхіту, астми, тонзиліту. Також підвищується ризик виникнення ракових пухлин.
Що робити, якщо стали свідком підпалу трави, листя та очерету?
– У випадку виявлення підпалу сухої трави та очерету відразу телефонуйте 101;
– викличіть на місце події поліцейських (102). Правоохоронці повинні приїхати та зафіксувати порушення закону;
– скористайтеся ботом у Telegram «SaveEcoBot», де можна надіслати скаргу щодо забруднення води, повітря, грунту, відходів та шуму;
– сфотографуйте порушення.
Що загрожує паліям за порушення закону?
13 квітня 2020 року парламентарі підтримали законопроєкт 2339, що посилює відповідальність за забруднення повітря, спалювання трави та листя.
Паліям загрожують такі штрафи:
– за забруднення атмосферного повітря: від 30 600 грн до 61 200 грн ;
– за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу навколо населених пунктів, вздовж залізниць: від 91 800 до 153 тис. грн;
– за порушення вимог пожежної безпеки в лісах: від 1530 грн до 15 300 грн ;
– за самовільне випалювання рослинності або її залишків: від 3060 грн до 21 420 грн;
– за самовільне випалювання рослинності або її залишків в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду: від 6120 грн до 30 600 грн.
А чи є альтернатива спаленню?
Не спалювати, а закопувати сухостій. Сухе листя також можна віддавати на переробку. Зокрема, у Рівному безкоштовно збирають листя на біогумус працівники КАТП-1728. Уперше таку ініціативу запровадили у листопаді минулого року, тоді й облаштували спеціальний майданчик для переробки. Для цього потрібно запаковувати сухе листя у мішки або пакети, – наголошують у КАТП-1728. Раніше за захоронення опалого листя на полігоні поблизу Рівного підприємство платило 113 гривень за тонну.
Облаштувати компостну яму можна самостійно. Як це зробити, читайте у нашій статті.
Залишки рослин на полях можна використовувати як органічні добрива. Зокрема, аби приготувати підживлення для ґрунту, аграрії використовують кропиву та бур’яни для створення рідких органічних добрив.