Уряд України розробляє Національний план відбудови країни, який покликаний визначити її вектор. Громадські активісти переконані, що відновлення повинне базуватися на «зелених» принципах та засадах сталого розвитку. Це потрібно, щоб країна не поверталася до довоєнного стану, а стала комфортною для всіх верств населення, із безпечним довкіллям та стійким економічним зростанням. Втілення “зелених” проєктів у громадах допоможе у їхній енергетичній незалежності, розвитку місцевої економіки, пошуку інвестицій та збереженні клімату.
Оскільки відбудова відбуватиметься безпосередньо «на місцях», українські громади цікавить, де шукати потенційні партнерства, як залучити кошти та налагодити співпрацю з іноземними донорами задля стійкої відбудови територій. Ці та інші питання представники громад та активісти обговорювали 26-27 квітня у місті Трускавець під час діалогу «Зелена відбудова для громад України». Під час події учасники дізналися про етапи вступу України до Євросоюзу, роль та участь органів місцевого самоврядування у розробці механізмів втілення Угоди про асоціацію. А ще можливості, які дає Євроінтеграція для післявоєнного відновлення громад:
“Є певна загроза централізації державних рішень у питанні відбудови України. Тому важливо, аби громади самостійно створювали та доносили власні потреби. Держава повинна комунікувати невтручання у рішення на місцях, проте законодавчо втілювати сучасні рішення у сфері адаптації до змін клімату, контролювати їх”, – говорить Андрій Андрусевич, старший аналітик Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля».
Серед запрошених спікерів заходу – Манана Кочладзе, координаторка проєктів Bankwatch Network. Вона розповіла про досвід інших країн у післявоєнному відновленні (Боснії, Герцоговини та Грузії), де шукати іноземні партнерства та фінансування для відбудови:
«Представники громад показали, що вміють працювати із бюджетами проєктів, залученням інвестицій, знаються на актуальних сталих кліматичних рішеннях. Доступ до сучасних технологій та фінансових можливостей посилить післявоєнне відновлення України. Було б добре, якби український уряд, який вже координує роботу із міжнародними інвесторами, міг би координувати також місцеві громади, щоб надати останнім більше можливостей», – наголошує вона.
Учасники заходу також обговорили у групах заплановані у громадах сталі проєкти. Під час активності враховували можливий вплив на внутрішньо переміщених осіб, економіку та освіту. Такий досвід дозволяє почути думки від людей із різноманітних сфер. А тому потенційні проєкти матимуть більший вплив та успіх, краще відповідатимуть реальності, стверджує Ілля Єременко, фасилітатор тренерської групи «Інша освіта». Також Експерт Екоклубу Дмитро Сакалюк розповів учасникам, як писати грантові заявки, щоб залучити фінансування на втілення «зелених» проєктів.
Учасники та учасниці діалогу поділилися своїми думками щодо значущості події:
«Зараз тільки на таких заходах як “Зелена відбудова для громад України” ми можемо отримати практичні поради. У суспільства високі очікування, тож влада на центральному рівні має краще комунікувати, як саме відбуватиметься відновлення. До прикладу, проговорити, що Донецька та Луганська області це території, які відбудовуватимуть по-іншому. Також я бачу потребу у вертикальній прямій комунікації із місцевими громадами, аби визначити, що має бути відбудовано першочергово, що потрібно людям на місцях», – Андрій Грудкін, виконавчий директор громадської спілки “Коаліція на лінії зіткнення”.
«Тренінг актуалізував важливі моменти. До прикладу, без стратегічного плану розвитку, проєкти громади будуть хаотичними та точковими. Проте, якщо мати план необхідних проєктів у резерві, громади можуть реалізувати їх майбутньому, щойно буде знайдено ресурс», – Марина Драніченко, заступниця начальника управління – начальник відділу екології, енергозбереження, та розрахунків за енергоносії Сумської міської ради.
«Навчання з написання грантових заявок для представників громад, які відповідальні за залучення коштів, було актуальним. Адже вимоги донорів до великих інфраструктурних проєктів будуть інші», – Наталя Копил, начальниця відділу енергоменеджменту, енергоефективності та інвестицій виконавчого комітету Пологівської міської ради.
Щоб дізнаватися більше про актуальні події та можливості, запрошуємо підписатися на розсилку Екоклубу для українських муніципалітетів. У ній також інформуємо про актуальні новини у темі енергетики та адаптації до зміни клімату, розповідаємо про досвід громад у втіленні сталих проєктів.
Подія відбулася у межах проєкту “Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами” від Європейської Комісії. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО “Екоклуб” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
