Авторка: Оксана Майборода, координаторка громадської ініціативи з озеленення міста “Сад історій у Рівному”
“Містам слід зрозуміти, що вони можуть змінювати свою погоду”, – Брайан Стоун, професор школи архітектури та регіонального планування з штату Джорджії.
2020 рік претендує на місце у п’ятірці найбільш спекотних років за півтора століття спостережень.
На стрімку зміну клімату реагують й українські міста – вони більше нагріваються та стають менш комфортними для проживання. Так, за дослідженням ініціативи “Сад історій” та Інституту космічних досліджень НАНУ та ДКА (Інститут космічних досліджень Національної академії наук України та Державного космічного агентства України), у 2023 році середня літня температура у більшій частині Рівного о 10.00 ранку буде +27 °C. Не оптимістичніші прогнози і для Києва, Львова та інших міст
Щільна забудова, темні штучні покриття (асфальт, дахи), недостатня вентиляція через висотні будівлі – все це призводить до виникнення островів тепла – метеорологічного феномену різниці температур між центром міста та його околицями.
Якісне планування міського озеленення – один із найважливіших заходів адаптації міст до зміни клімату. Тому важливо підтримувати в містах розробку і розвиток зеленого каркасу (зелених коридорів, стежок, водно-зелених діаметрів).
По суті зелені коридори міста – це об’єднані в єдину мережу всі парки, ліси, загальнодоступні водойми, сади, які поєднують всі райони міста дружніми до довкілля, пішоходів та велосипедистів шляхами. Основні принципи, яких варто дотримуватися, плануючи в містах такі коридори – це неперервність, безбар’єрність і безпека.
Кожне місто має парки, сквери, зелені зони, більшість поєднано з наявними водоймами ріками, ставками. Це все є основою, каркасом, для стратегічного просторового планування та розробки концепції розвитку зелених зон. Поки що українські міста тільки починають думати як об’єднати усі зелені зони в єдину мережу.
Крім того, що зелені коридори – це зручні та комфортні шляхи для пересування людей містом, це ще й вагомий адаптаційний захід. Кліматичну кризу вже відчувають жителі українських міст: аномальна спека, довгі посушливі періоди, зима без снігу, зливи, під час яких за кілька годин може випасти місячна норма опадів, поширення шкідників та небезпечних інвазійних рослин тощо. Якісне міське озеленення допомагає містам адаптуватися до цих змін.
Правильно облаштовані зелені зони дозволяють уникати підтоплень. За прикладом Берліну міста почали активно впроваджувати концепцію “місто-губка” та проектують зелені зони таким чином, щоб під час злив вода стікала не в міську каналізацію, а залишалась в місті. Вздовж доріжок та шляхів роблять стійкі дренажні системи. В дощ вони наповнюються водою, яку вбирають рослини, які потім у посушливі періоди охолоджують та зволожуть середовище.
Крона дерев вздовж зелених коридорів затіняє поверхню, відповідно у спекотні та посушливі періоди зелені коридори працюють як кондиціонер, охолоджуючи та зволожуючи міське середовище. Пригадайте, як плавиться вздовж доріг асфальт та автівки в місті без затінку, як стає некомфортно пересуватися нам, коли температура більше 30 градусів, так і хочеться сховатися десь під кондиціонером. Чудово мати альтернативу та пересуватися містом зеленими шляхами.
Крім того, чим більше мешканців обиратиме як зручніший варіант вело чи інший електротранспорт, ходитиме пішки, тим менше заторів для громадського транспорту. А менше автівок на дорогах – це зниження викидів і відповідно забруднення довкілля. І з огляду найбільш безпечного варіанту для міської мобільності – зелені коридори мають безумовну перевагу.
Багаторічні зелені насадження (лучні трави та квіти, кущі та дерева), особливо, місцеві види рослин, які вздовж зелених коридорів формують безперервну мережу, є домівкою та середовищем для життя та розмноження багатьох видів. Така екомережа робить стійким місцеве біорізноманіття. Якщо ставити за мету поверннення природи в наші міста, то починати необхідно з озеленення. Розвинуте біорізноманіття це біологічний захист в містах від вторгнення шкідників та отруйних чужинців нашої флори та фауни, як от: амброзії полинолистої чи борщівника Сосновського, або рудого іспанського слимака.
Досвід українських міст у створенні зелених коридорів
У Рівному давно розвивають ідею створення водно-зеленого діаметру, це фактично ділянка вздовж річки Устя, протяжністю 11 км. Проєкт відомий як Зелена стежка Рівного – це основний зелений коридор міста, яким буде зручно пересуватися, також це рекреаційна зона, де мешканцям буде комфортно відпочивати, займатися спортом, та ареал для розвитку та стійкості біорізноманіття.
У Львові пішли далі і вже почали реалізацію пілотного проєкту Зелена лінія (Green Line). Зелена Лінія – семикілометровий вело-пішохідний маршрут, який має поєднати район Сихів та центр міста Львова, пролягаючи через міські магніти, які розташовані на шляху.
Ще один гарний приклад це концепція зелених коридорів, яку розробили в Харкові. У обласному центрі чотири річки проходять через все місто, зв’язують усі райони і є важливим природним ресурсом, який не використовують повною мірою. Концепція ревіталізації прибережної території включає в себе роботу з декількома категоріями: набережні і парки, реорганізація колишніх промислових зон, поліпшення наявної мережі мостів. Реалізація допоможе покращити міську мобільність, екомережу та загалом буде імпульсом для розвитку міста.
У м. Коростень (Житомирська обл.) також міркують про якісне сполучення зелених зон міста. Міська влада внесла ціль із формування зеленої мережі до плану енергетичного та кліматичного розвитку міста.
Нещодавнє опитування у Коростені показало, що жителям бракує зелених насаджень.
Сьогодні посадовці розглядають можливі варіанти створення зелених коридорів, які б:
- Дозволяли пішоходам та велосипедистам переміщатися між усіма районами міста використовуючи лише елементи зелених зон без необхідності використовувати вулиці для автомобілів.
- Слугували басейнами накопичення зливових опадів для попередження затоплень і підтоплень.
- Збільшували рекреаційну ємність та привабливість міста.
Досвід європейських міст та США
Те, що у нас поки на рівні ідей та концепцій, в містах Європи та США є стандартом якісного міського планування. Колись там також реалізовували проєкти із розширення доріг, бетонували чи спускали в каналізацію річки, висушували болота та заплави, та уже тривалий час виправляють ці помилки.
Одним з найкращих прикладів міст, де успішно розвивають зелені коридори, є німецький Гамбург. Мерія Гамбурга розробила спеціальний план Green Network (“Зелена мережа”), який має на меті охопити усе місто мережею зелених шляхів, якими пересуватимуться мешканці та гості міста. Вони переплановують дороги і на їх місці з’являються зелені зони, це позитивно впливає на довкілля та клімат в місті. План передбачає, що людям буде зручніше в місті користуватися громадським транспортом, велосипедом чи ходити пішки, а не на власній автівці.
Як спланувати зелений коридор у своєму місті? Радимо до перегляду відео із презентацією архітектора та урбаніста Дмитра Котляров, який розповідає про всі етапи на прикладі створення у Рівному “Зеленої стежки”.
Джерела:
https://www.bbc.com/ukrainian/features-53874040
https://techhome.kiev.ua/uk/articles/hot-in-big-cities/
http://tvoemisto.tv/blogs/yak_my_vtrachaiemo_miske_ozelenennya_i_zaodno_yakist_zhyttya_95937.html
https://mistosite.org.ua/uk/articles/mistoutvoriuiuchi-zahrozy-ekolohichna-stiikist-ta-zminy-klimatu
Ця стаття підготована за фінансової підтримки Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ), DRA, Bread for the World та Екодія.
