«Просто додай води!» – дієва формула адаптації українських міст – Екоклуб – природоохоронна громадська організація

«Просто додай води!» – дієва формула адаптації українських міст

«Просто додай води!» – дієва формула адаптації українських міст

Авторка: Юлія Ахмедова

«Water and climate change», тобто «Вода і кліматичні зміни», – таким був екодевіз Всесвітнього дня води (22 березня) у 2020 році [1]. В Україні, до речі, він отримав продовження: «Вода та зміни клімату – прискорення дій» [2]. Чому так? Спробуємо розібратися.

Сьогодні вплив кліматичних змін (інтенсивність стихій, погіршення якості поверхневих і ґрунтових вод, збільшення періодів засухи, підвищення температур), що його регулярно фіксують на всій території України, стрімко набуває ознак соціально-економічного явища. А тому, на думку ГО «Екоклуб», і розглядати його варто в раціонально-практичній площині.

Унаслідок «скупчення» житлових та промислових об’єктів у цьому контексті особливо вразливою є міська інфраструктура. Щоб українські міста успішно розвивалися, а їхні мешканці почували себе комфортно, необхідно враховувати потенційні загрози, які впливають на здоров’я людей, зокрема, через стабільність водопостачання і якість питної води. Саме з метою зменшення впливу кліматичних ризиків міста України і стають підписантами провідної ініціативи ЄС – «Угоди мерів» – та розробляють стратегії адаптивних заходів [3].

Алгоритм упровадження адаптивних заходів щодо зміни клімату

Протягом літа – осені 2020 року ГО «Екоклуб» (у співпраці з міжнародними партнерами та місцевою владою) провів опитування мешканців українських міст – Коростеня й Житомира. Активісти впевнені, що думка вразливих груп населення (у цьому випадку – міських жителів) відіграє важливу роль в адаптивному циклі міста. Розуміння мешканцями впливу кліматичних змін на життя їхнього міста та готовність упроваджувати конкретні адаптивні заходи сприяє успішній реалізації обраної стратегії.

За результатами опитувань житомирян і коростенців, пріоритетною щодо негайного впровадження адаптаційних заходів є «водна» інфраструктура міст. Респонденти зауважили нестабільний стан роботи водопровідних мереж і низьку якість питної води.

Порівняльна інфографіка частотності аварій водопровідної мережі
            в Коростені й Житомирі (за результатами опитування ГО «Екоклуб»)
Порівняльна інфографіка оцінки якості питної води в Коростені й Житомирі
(за результатами опитування ГО «Екоклуб»)

Відображає моніторинг громадської думки й ризики підтоплення окремих районів міст та протікання дахів у будинках, викликані аномальною (або «несезонною») кількістю опадів.

            «Весняні» підтоплення в Коростені.
               Фото – сайт міста Коростеня
Порівняльна інфографіка ризиків підтоплення та наслідків стихії
в Коростені й Житомирі (за результатами опитування ГО «Екоклуб»)

Проблема підтоплень заслуговує особливої уваги, оскільки навантаження на зливові каналізації внаслідок зміни клімату в майбутньому лише зростатимуть. Саме ж явище «сигналізує» про порушення водного балансу, спричинене підвищенням рівня ґрунтових вод, неконтрольованою забудовою території міст, неналежною експлуатацією будівель тощо.

Житомир після зливи. Фото – Times.zt       
Порівняльна інфографіка поганого стану або відсутності
зливної каналізації в місті (за результатами опитування ГО «Екоклуб»)

Незважаючи на спад виробництва та зупинку багатьох підприємств, негативна тенденція щодо погіршення екологічного стану водних об’єктів в екосистемах українських міст залишається незмінною.

Санітарно-гігієнічний стан річок Уж і Тетерів
фахівці визначають як незадовільний. Фото – topnews.zt.ua

А яких розмірів «водна» проблема набуває у світовому масштабі? За результатами досліджень, уже зараз понад 1 мільярд людей щодня відчуває нестачу якісної питної води [4]. Річ у тому, що прісна вода складає лише 2,5 % від загального «водного» запасу планети, ураховуючи льодовики та снігові «шапки» гір. Загалом людство має доступ приблизно до 1 % від усіх прісноводних ресурсів. Сьогодні обсяг споживання води є більшим за обсяг її відновлення [5].

Одночасно кліматичні зміни, що провокують сильні посухи та повені, забудова річок, застаріла водна інфраструктура й нераціональне управління водними ресурсами тільки зменшують кількість доступної прісної води [4; 5].

Так, за даними ООН до 2025 року нестачу води відчують близько 3 мільярдів людей. А експерти Всесвітнього фонду природи констатують, що Україна та країни ЄС уже сьогодні забезпечені прісною водою в середньому всього на 60 %. Більше того, без кардинальних соціально-правових рішень ситуація лише погіршуватиметься. На думку експертів, критичним у цьому контексті стане 2027 рік: з цього часу покращити стан озер та річок Європи буде майже неможливо [5].

Криштальбад, м. Енсхеде та Хенгело.            
Фото – Climate ADAPT

Науковці наголошують: забруднені джерела прісної води є ознакою порушення її кругообігу в природі. Це демонструє схильність людства сприймати водне середовище як джерело екологічних ризиків, а не як цінний «актив» [6]. Головною ж умовою стабільності в цьому питанні європейські вчені вважають досягнення балансу між попитом та пропозицією, тобто використанням водних запасів і їхнім відновленням. Лише добре сплановані адаптивні ініціативи й цілісний підхід здатні зменшити негативний соціальний, екологічний та економічний вплив кліматичних змін, сприяючи розвитку «міст майбутнього»: стійких до змін клімату і комфортних для життя [4].                                                  

У необхідності нових шляхів вирішення існуючих проблем, які враховували б наслідки антропогенного впливу на довкілля (наприклад,  переосмислення та переоснащення систем водозабору і водовідведення з метою раціонального використання води), переконані й українські екологи [5].

Безперечно, важливим етапом цих пошуків є залучення позитивного досвіду інших міст. Пропонуємо кілька прикладів дієвих проєктів екостратегій і варіантів успішних адаптаційних ідей, реалізованих у містах Європи та актуальних для українських міст [7; 8; 9].

Ефективні проєкти з адаптаційної політики європейських міст
Дієві адаптаційні ідеї щодо водозбереження в межах міста

Звичайно, не для всіх ризиків можливо розробити адаптаційні заходи. Тож метою міста є досягнення компромісу між оптимальним рівнем адаптації, мінімальним ризиком для екосистеми та місцевим бюджетом. Використовуючи результати опитувань, «Екоклуб»  підготував перелік першочергових адаптаційних завдань для Коростеня, у процесі – стратегія для Житомира. Тож якими є кроки поетапного плану щодо забезпечення безперервного доступу усіх жителів міста до якісної питної води.

Зміни клімату – це не про вчорашні «передбачення» письменників фантастів чи песимістичні «прогнози» вчених-екологів. Це про сьогодні. І від того, наскільки швидко й злагоджено людство діятиме зараз, залежить, чи залишиться наша планета блакитно-зеленою вже завтра.

Використані джерела:

1. https://www.worldwaterday.org

2. Державне агенство водних ресурсів України. БУВР Нижнього Дніпра : [сайт].

3. Угода мерів щодо клімату та енергії в Україні / EU4Energy : [сайт].

4. State of Green. Connect. Inspire. Share. Think Denmark.

5. Людству необхідно діяти вже сьогодні аби зберегти прісноводні ресурси планети //  Всесвітній фонд природи (WWF) [текст] : [сайт].

6. Water Sensitive Urban Design in the UK – Ideas for built environment practitioners // Celeste Morgan, Cristian Bevington, David Levin, Peter Robinson, Paul Davis, Justin Abbott, Paul Simkins. – London : CIRIA, 2013.

7. Water sensitive urban and building design (2016) // Climate-ADAPT  

8. The Watermachine: multifunctional area for flood protection and improved water quality – Kristalbad, Enschede (2017) Climate-ADAPT // Climate-ADAPT

9. LIFE ENSAT Enhancement of Soil Aquifer Treatment to Improve the Quality of Recharge Water in the Llobregat River Delta Aquifer Climate-ADAPT // Climate-ADAPT

Ця стаття підготована за фінансової підтримки Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ), DRA, Bread for the World та Екодія.