Україну очікує найскладніший опалювальний сезон за всі роки незалежності, — прогнозують урядовці. Росіяни прицільно руйнують об’єкти критичної інфраструктури, залишаючи населення без тепла та гарячої води, та шантажують весь світ високими цінами на енергоносії, за якими відправляють на експорт викопні види палива.
Як самостійно підготуватися до можливих відключень тепла? Що робити в екстрених ситуаціях? Наскільки важлива комунікація співвласників багатоквартирних будинків та органів місцевого самоврядування?
У межах Третього регіонального форуму ОСББ експерт ГО “Екоклуб” Дмитро Сакалюк поділився порадами для органів місцевого самоврядування та співвласників багатоквартирних будинків.
Чому ця зима найскладніша
Росіяни вже обстрілювали об’єкти критичної інфраструктури: Харківську ТЕЦ та дамбу Карачунівського водосховища (поблизу Кривого Рогу). Тож ризики руйнувань таких об’єктів в інших областях України залишаються високими, наголошує експерт:
“Руйнування критичної інфраструктури може вплинути і на громаду Рівного. Енергетична система працює як організм: якщо ви з неї заберете один елемент, це ускладнить перебіг опалювального сезону”, — говорить Дмитро Сакалюк
Серед інших причин — недостатність та субсидіювання енергоресурсів. Уряд роками субсидіював викопну галузь та атомну енергетику: лише у період з 2015 по 2017 роки вугільній галузі було надано 738,573 млн євро прямих субсидій:
“Ціна на газ у газовому хабі в Нідерландах орієнтовно становить 140 гривень за метр кубічний, в Україні — близько 8-ми.
Окрім того, джерела енергоносіїв — викопне паливо та атомна енергетика, посилюють тиск на кліматичну кризу. Спалюючи вугілля, в атмосферу потрапляють викиди парникових газів та токсичних речовин. Це також впливає на здоров’я людей”, — коментує він.
На складність перебігу опалювального сезону також впливатимуть можливості системи транспортування, що залежать від погоди, воєнних дій та їхніх наслідків та ядерний шантаж країни-агресорки.
“Атомні електростанції хоч і мають багаторівневі системи захисту, проте росіяни продемонстрували безпрецендентність свої рішень і можуть влаштовувати диверсії, до яких будь-які системи захисту не будуть готові.”
Серед інших вагомих причин, чому прийдешній опалювальний сезон очікують найхолоднішим за останні десятиліття — вказівка Кабміну про зниження мінімальної температури в будинках з централізованим теплопостачанням із 18 до 16 градусів. Це передбачає зменшення споживання енергоносіїв (що дозволить зекономити на енергоносіях до 10%), однак створює неоднакові умови для осіб, які отримують тепло централізовано та власників індивідуального теплопостачання.
Комунікація між громадськістю та владою — важливий елемент у попередженні про можливі ризики та небезпеки. Тож варто заздалегідь проводити інформаційні кампанії у громадах, розповідаючи, як самостійно можна підготуватися до можливих відключень тепла, стверджує Дмитро Сакалюк.
Хто відповідальний
Українські громади живуть в умовах нових викликів: повномасштабна війна довела необхідність громадян та органів місцевого самоврядування стати одним механізмом, що реагує на можливі проблеми.
Серед інших факторів, що здатні посилювати труднощі опалювального сезону:
– недостатня зацікавленість населення у темі енергоефективності;
– державна політика, яка передбачає продовження субсидіювання викопної галузі;
– недостатня комунікація органів місцевого самоврядування щодо впровадження більш енергоефективних рішень у будинках;
– нерегулярні перевірки електромереж та системи теплопостачання;
– необізнаність мешканців, як діяти в екстрених ситуаціях.
“У результаті спостерігаємо часті випадки виведення з ладу систем, що вже експлуатуються довгий час. Населення не готове платити реальну ціну за ресурси, тож вони не мають стимулу впроваджувати енергоефективні рішення (термін повернення інвестицій у заходи з енергоефективності довший через внаслідок низької вартості енергоносіїв)”.
Що зробити вже зараз
Мешканцям багатоквартирних будинків
– Встановіть тепловідбивні екрани за батареями:
“Якщо будинок неутеплений, прилад опалення нагріває стіну. Для того, щоб зменшити втрати тепла, варто поставити тепловідбивні екрани. Цей захід маловартісний, однак може допомогти зекономити 0,5% енергії на великих об’ємах”.
Серед інших заходів, які радить експерт:
– не зашторюйте зону батарей;
– просверліть дірки у підвіконнях, що перекривають потоки теплого повітря;
– утепліть дерев’яні вікна;
– встановіть тепловідбивну плівку на пластикові вікна, щоб уникнути перепад температур;
– налаштуйте вікна на зимовий режим;
– провітрюйте приміщення з мінімальними тепловтратами;
– моніторте споживання енергоносіїв.
ОСББ
– Розробіть план дій у випадку виникнення екстреної ситуації. До прикладу, організувати злив води, у випадку відсутності теплової енергії довгий період:
“Якщо у квартирах люди самостійно намагатимуться підтримувати мінімально допустиму температуру, то у під’їздах чи у підвалі “розірвуться” труби”, – зауважив Дмитро.
– Встановіть генератор:
“Уявімо ситуацію: ваш будинок має власну котельню чи індивідуальний тепловий пункт. Раптом зникло електропостачання, все перестало працювати. Першочергово вимкнуться циркуляційні насоси, які транспортують воду по системі. Якщо у вас немає резервного джерела електрики, буде важко відновити теплопостачання”.
– Розробіть план почергового використання додаткових систем опалення, які працюють від енергоносія:
“Якщо зникне тепло, мешканці ввімкнуть електрообігрів квартир. У такому випадку може вимкнутися система електропостачання будинку. Домовляйтеся про черговість увімкнення, якби складно це не було. Якщо хоча б половина мешканців будинку цього дотримається, ймовірно, система електропостачання продовжить роботу, а мережі витримають навантаження”.
– Встановіть резервні потужності (сонячні панелі, котли, додаткові системи електро та теплопостачання);
“Якщо у вас є можливість прямо зараз поставити сонячну станцію, – це чудове рішення. Єдина проблема – гроші, тож потрібно оцінити, чи є у вас додаткові кошти. Такі ремонтні роботи краще втілювати наступного опалювального сезону”.
– Поширте інформаційні матеріали на дошках оголошень будинку.
Установам, що підпорядковані ОМС
– Знижуйте температуру теплопостачання на нічний період.
“Так ви досянете певної економії. До того ж, збалансуєте зниження температури на два градуси, оскільки вдень зможете підтримувати одну й ту саму”.
– Змініть щити для батарей на ті, що пропускають теплове випромінювання.
– Впровадьте систему моніторингу за енергоспоживанням та носіями.
– Розробіть інструкції для екстрених випадків та домовтеся про відповідальних.
Органам місцевого самоврядування
– Перевірте залишки різних видів палива.
– Налагодьте комунікацію між всіма службами:
“Призначте відповідальних за різні процеси, так ви знатимете конкретних людей. Щоб швидко відреагувати на різні ситуації, потрібно розуміти, хто з ким співпрацює та як”.
– Створіть штаби підготовки до опалювального сезону.
– Встановіть достатню кількість пунктів обігріву для населення.
– Розробіть стратегію комунікації про екстрені випадки чи додаткові пункти обігріву для різних категорій населення, зокрема за віковим розподілом.
Пам’ятаймо, кожен зекономлений кіловат сьогодні – це можливість його використання наступного опалювального сезону.
Більше про те, як підготуватися до опалювального сезону, дізнавайтеся у презентації:
Презентація "Як підготуватися до опалювального сезону: практичні поради" (3422 downloads )Головне фото: Харківська міська рада.
Ця стаття видана у межах проєкту “Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами” (фінансується коштом Європейського Союзу) та «Формування структурних змін у вугільних регіонах України», що реалізується у співпраці із DRA e.V. та за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.
