У рамках інформаційної кампанії про зміни клімату, Екоклуб ділиться прикладами заходів з адаптації, що були втілені та показали свою ефективність у різних країнах світу. Якщо ви маєте такі українські або закордонні успішні приклади, поділіться з нами та ми розповімо про них нашим читачам.
Річка Тиса в Угорщині зазнала великої повені між 1998 і 2000 роками. Протягом останніх 150 років ця заплава підлягала значному регулюванню річки та меліорації, що підвищило вразливість регіону до повеней.
Зміна клімату також може призвести до подальшого збільшення частоти та масштабів повеней. Після повеней у 1998-2000 роках уряд Угорщини розробив новий акт для вирішення багатьох проблем. Він був спрямований частково на зменшення ризику повеней і частково на розвиток неблагополучних територій і покращення умов життя в цих регіонах. Частина закону, присвячена ризику повені, була зосереджена на зміцненні слабких місць існуючої системи дамб із відновленням пропускної здатності паводкового русла (поперечний переріз між дамбами) і створенням шести тимчасових водосховищ. Ці резервуари використовуються для сільськогосподарських потреб у звичайні періоди, але можуть використовуватися для тимчасового утримання води під час повені. Це дозволяє буферизувати під час екстремальних опадів і зменшує ризик повеней. Усіх шість водойм були побудовані з нуля, а одне водосховище вже використовувалося під час повені у 2010 році.
зберігання води в цих районах пом’якшує вплив нижче за течією.
Аналіз очікуваних витрат на різні варіанти захисту від повеней і залишкового збитку показує, що обраний варіант суттєво знижує ризик порівняно з відсутністю втручання.
Аналіз враховує кумулятивний вплив повеней за 100-річний період в угорській частині річки Тиса. Це являє собою компроміс між ефективністю зниження ризику та відносно низькими початковими інвестиційними витратами. Інші варіанти, такі як впровадження 11 водосховищ замість 6, були б більш ефективними, але також значно дорожчими у реалізації.
Загальна вартість близько 260 мільйонів євро була сплачена за рахунок внесків Європейського фонду регіонального розвитку та Фонду згуртованості.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цієї статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГО “Екоклуб”.