На початку листопада у Рівному відбувся бізнес-форум “Велике Рівне. Енергоефективність 2019”. Під час заходу Екоклуб поспілкувався із Дмитром Петруніним, Генеральним директором Директорату енергоефективності з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Пана Дмитра ми розпитали про роботу державного Фонду енергоефективності, можливості підтримки у підвищенні енергоефективності будівель для ОСББ та мешканців приватного сектору, субсидії. Деталі – в інтерв’ю.
(Екоклуб) – У 2019 році почав працювати Фонд енергоефективності України. Він надає можливість ОСББ вигідно утеплити та модернізувати свої будинки. Чи відомо Вам скільки звернень від ОСББ Фонд уже отримав?
(Дмитро Петрунін) – Так, Фонд почав працювати у 2019 році, але ж програму «Енергодім» для ОСББ затвердили 3 вересня, тобто політичним стартом Фонду та початком прийому заяв було саме 3 вересня.
На сьогодні Фонд отримав 7 заяв на участь у програмі. Одна заявка вже фізично оброблена Фондом енергоефективності та партнерським фондом, який адмініструється міжнародною фінансовою корпорацією IFC. Ця заявка вже включена в роботу. Також Фондом здійснюється консультування іще близько 150-ти ОСББ щодо оформлення ними заявок на участь у програмі.
Ми очікуємо, що до кінця року ці 150 ОСББ вирішать усі процедурні питання та подадуть свої заявки. Саме тоді ми зможемо сказати, що отримали результат.
– Як Ви оцінюєте таку кількість звернень?
– 150 заявок – це старт. Для старту, вважаю, це хороший результат. Адже як і будь-який новий проект, він має бути популяризований.
Не можу сказати, що у Фонду енергоефективності складні процедури отримання коштів, але вони потребують часу на підготовку. Йдеться про проведення енергоадиту, зборів співвласників і, зрозуміло, такі процедури не можуть бути початі та завершені в один день.
– Чи розроблена державна політика на 2020 рік для заохочення ОСББ отримувати кредити?
– По-перше, Фонд енергоефективності – це не обов’язково взяття кредитів у банках. Так, нашими фронт-офісами, які приймають заявки від ОСББ, є банківські установи, але ж це не означає, що ОСББ мають обов’язково брати кредити. ОСББ будуть обслуговуватись в обов’язковому порядку в цих банках і всі питання щодо відшкодування та участі в програмі будуть координуватись на рівні банку. Таким чином, ОСББ безпосередньо не буде мати контакту з Фондом енергоефективності, вони будуть брати участь у програмі через банківську установу.
Що стосується питання, чи будемо ми заохочувати брати кошти в кредит: ми будемо заохочувати впроваджувати енергоефективні заходи, а не брати кредити.
Впровадження заходів може відбуватися за власний кошт із подальшим відшкодуванням Фондом частини витрат, понесених на впровадження енергоефективних заходів. Звісно, якщо в ОСББ буде бажання взяти кредит, то ми будемо заохочувати їх це робити.
У нас є комунікаційна стратегія безпосередньо Міністерства розвитку громади та території України, а також стратегія Фонду енергоефективності, згідно з якою ми з Фондом щотижня проводимо навчальні та роз’яснювальні вебінари про заходи з покращення енергоефективності: що потрібно робити в першу чергу та на що слід звертати увагу, коли виконуються ці заходи. Така інформаційна кампанія спрямована на поширення інформації про підвищення енергоефективності будівель, програму діяльності Фонду енергоефективності, а також заохочує брати участь у програмі.
– На прикладі Рівного бачимо, що коли є місцева програма підтримки енергоефективності, то урядові інструменти працюють краще. Чи є плани стимулювати органи місцевого самоврядування до запровадження місцевих програм підтримки енергоефективності?
– Так, програма Фонду передбачає тісну співпрацю безпосередньо з місцевою владою. Фонду як державній установі дуже важлива така співпраця, оскільки вона консолідує не тільки співпрацю між мешканцями, Фондом та банками, а ще й залучає місцеву владу та заохочує її до залучення ресурсів для впровадження енергоефективних заходів (передусім у житловому секторі).
Дані про кількість вже укладених угод про співпрацю з місцевими органами влади щодня оновлюються, тому краще, щоб на це питання відповів Фонд. Наскільки мені відомо, з Рівненською міською радою вже підписана така угода про співпрацю.
– Нещодавно Уряд збільшив статутний капітал Фонду енергоефективності з 1 млрд 600 млн грн до 2 млрд 719,3 млн грн. Як Ви думаєте, наскільки швидко будуть використані ці кошти?
– Ми не очікуємо, що ці 2,7 млдр грн швидко вичерпаються.
По-перше, потрібно розуміти, що 2,7 млрд грн – це ті кошти, якими буде наповнений статутний капітал Фонду енергоефективності. За рахунок цих коштів Фонд буде відшкодовувати частку залучених ОСББ коштів на впровадження енергоефективних заходів.
Також згідно з угодою між Мінрегіоном та Європейським Союзом створено мультидонорський трастовий фонд, який адмініструється Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC). З цього фонду буде надаватися додаткове фінансування до грантів Фонду енергоефективності, він наповнений на 100 млн євро. Фактично ми маємо не 2,7 млрд грн як основний капітал Фонду, а 5,4 млрд грн сумарно з коштами, які знаходяться у мультидонорському трастовому фонді. ЄС ці кошти вже перерахував.
Фонд відшкодовує 40% за пакетом «Легкий» і 50% вартості робіт із підвищення енергоефективності по пакету «Комплексному». При цьому на перші 300 проектів додають ще по 20% за кожним пакетом, тобто 60% і 70% відповідно. Якщо враховувати участь муніципалітетів, то це ще близько 10%. Отже, ми виходимо на рівень відшкодування за кожним проектом до 80%.
Можна примножити 2,7 млрд грн, які знаходяться на рахунках Фонду і кошти, які знаходяться на рахунках мультидонорського трастового фонд (врахуємо, що це тільки половина, яку вони мають відшкодувати за вартістю проекту). Так, загальна вартість всіх проектів має становити десь близько 11 млдр грн, тобто ми виконаємо енергоефективних заходів за рахунок цих коштів на майже 11 млрд грн, це вже суттєво.
Планом на 5 років ми поставили щонайменше реалізацію 12 тис проектів з термомодернізації. Що таке 12 тис термомодернізованих будівель? Якщо ми будемо розуміти, що такі обласні центри як Тернопіль чи Рівне мають близько 3-3,5 тис житлових будівель, то фактично ми зможемо модернізувати щонайменше 3 таких населених пункти упродовж 5 років.
– Як Фонд пов’язаний із системою виплат субсидій?
– Україна щороку витрачає величезні кошти на субсидії для населення.
Так, у 2017 році це майже 80 млрд на субсидіювання населення по житлово-комунальних послугам. У 2018 році ця цифра трохи знизилась і склала близько 60 млрд. Що таке система субсидіювання? Субсидіювання – це державна фінансова допомога населенню через неспроможність ними сплачувати за отримані житлово-комунальні послуги. Коли ми планували Фонд, то думали, яким чином можна змінити ситуацію, бо субсидії – це видатки споживання, тобто неповоротні кошти, ми їх спожили, віддали, а користі взагалі ніякої не отримали ні мешканці, ні держава, ні підприємства ЖКГ. Тоді ми думали. яким чином можна перевести видатки споживання на видатки розвитку.
Вирішили, що потрібен дієвий механізм впровадження енергоефективних заходів, тобто треба скорочувати споживання і доносити до людей думку про те, щоб вони не купували зайвий продукт, не сплачували за нього і щоб держава за нього не сплачувала через систему субсидій.
Якщо для опалення приміщення відповідно до технічних характеристик цієї будівлі потрібна всього лише 1 Гкал, то чому цей споживач купує в сьогоднішніх умовах 2 Гкал для опалення цього ж приміщення? Щоб перетворити таку систему, необхідно впровадити певні енергоефективні заходи, що дозволять купувати тільки ту кількість енергії, яка потрібна для опалення цього приміщення. Таким чином, ми створили Фонд енергоефективності, який сприятиме зменшенню субсидіювання через зменшення використання певних категорій енергоносіїв (теплова енергія, електрична).
Це також вплине на зменшення розмірів коштів, які будуть відраховувати за рахунок держави на видатки споживання, зокрема на субсидії.
– Фонд надає допомогу ОСББ і цим посилює несправедливість: люди, які отримали свої квартири в радянський період зараз теж отримують допомогу. Як чинний уряд збирається вирішувати це питання?
– Насамперед хочу сказати, що в Україні досі діє і буде діяти наступного року програма «Теплі кредити», яка спрямована на допомогу приватним домогосподарствам. На сайті Держенергоефективності щомісяця публікують інформацію про діяльність цієї програми, тобто можна побачити скільки приватних домогосподарств скористались програмою та закупили обладнання, впровадили енергоефективні заходи саме в приватних будинках.
Приватний господар чітко знає свою потребу й розуміє як ефективно управляти власним майном. Чому Фонд не допомагає приватним домогосподарствам? Основна ідея та мета Фонду – надати допомогу та об’єднати спільним інтересом щодо управління власним майном мешканців багатоквартирних будинків, оскільки з ними працювати важче.
Що стосується ОСББ, то тут ситуація, коли є багато господарів, які мають свою частку господарської власності й повинні дійти спільної згоди щодо правильності та раціональності управління своїм майном. Потрібна рушійна сила, яка їх об’єднає спільним інтересом щодо ефективного управління майном. Виходячи з таких міркувань, Фонд здійснює підтримку ОСББ, надаючи їм консультаційну, фінансову та технічну допомогу.
– У провідних країнах існують закони, які прямо зобов’язують муніципалітети обліковувати й скорочувати викиди СО2. Чи є подібні ініціативи в українському Уряді?
– Нещодавно проведено перерозподіл повноважень між центральними органами виконавчої влади, і безпосередньо питання скорочення викидів СО2 на сьогодні віднесені до повноважень Міністерства енергетики та захисту довкілля, тому б я не хотів коментувати бачення іншого центрального органу.
Проте, що стосується скорочення викидів СО2 на рівні споживання енергії у будівлях, то в Україні вже запущено систему сертифікації енергетичної ефективності будівель, яка забезпечує закріплення директиви 2010/31/ЄС в українському законодавстві.
Встановленою Кабінетом Міністрів України формою енергетичного сертифікату передбачається маркування будівель за рівнем енергоспоживання та викидів СО2. Інформація щодо цих енергетичних сертифікатів міститься у базі даних енергетичних сертифікатів, опублікованій на сайті Державного агентства енергоефективності та енергозбереження.
Спілкувалися Наталія Литвин, Інна Мулявка