У квітні 2023 року Екоклуб провів дискусію «Зелена відбудова для громад України» для представників громад та активістів. Серед запрошених експертів виступала Манана Кочладзе, яка розповіла про досвід інших країн у післявоєнному відновленні та пошук іноземних партнерів для співфінансування проєктів відбудови. ГО “Екоклуб” взяла інтерв’ю у Манани Кочладзе, щоб дізнатися, як західні аналітичні організації бачать ефективну післявоєнну відбудову в Україні та що для цього потрібно зробити.
Довідково: CEE Bankwatch Network — це група громадських, довкіллєвих та правозахисних організацій, що здійснюють фінансовий моніторинг діяльності державних банків та міжнародних фондів.
— “Bankwatch“ весною 2023 року опублікував аналітичну записку щодо уроків післявоєнної відбудови на основі досвіду Грузії та Боснії і Герцоговини. Чи можете поділитися універсальними порадами, які ми в Україні зможемо враховувати у процесі відбудови?
— Війна по-різному впливає на різні регіони та муніципалітети, тому не може бути єдиного спільного рецепту, адже потреби у громад різні. Багато населених пунктів в Україні зазнали величезних людських втрат і руйнувань критично важливої інфраструктури. Інші надавали притулок для внутрішньо переміщених осіб і намагалися продовжувати економічну діяльність, щоб підтримати країну та зміцнити обороноздатність. Тому кожен муніципалітет потребуватиме індивідуального підходу до реконструкції та відновлення з урахуванням місцевих потреб і можливостей. Деякі муніципалітети вже мають стратегії місцевого розвитку, які тепер потребують перегляду через наслідки війни, а також з огляду на статус України як кандидата на вступ до ЄС.
Важливо, щоб і громади, і органи місцевого самоврядування (ОМС) чітко розуміли власні потреби, а також домовилися про спільне бачення змін, щоб забезпечити кращу якість життя в середньо- та довгостроковій перспективі. Яким люди прагнуть бачити своє місто — муніципальних послуг, промисловості тощо?
— Які перші кроки мають робити ОМС для відбудови?
— Громадам і навіть муніципалітетам може бракувати навичок для розробки місцевих планів дій, проведення оцінки впливу на довкілля чи планування заходів з адаптації до зміни клімату. Для цього вони можуть покластися на громадські організації, найголовніше — мати бачення, яке відповідає потребам людей і принципам сталого розвитку.
Не все можна зробити одразу, тому важливо домовитися про пріоритети та наслідки роботи, наприклад, перше важливо забезпечити водопостачання та підготовку до зими, друге — забезпечити людей дитячими садочками та/або громадським транспортом, переробленням відходів тощо.
— Чому на вашу думку не варто обирати заходи на користь швидкого, проте короткострокового вирішення проблеми?
— Практика показує, що короткострокові рішення зазвичай є найдорожчими. Як у випадку з дизельними генераторами, які передавали для України торік — це було потрібне і швидке рішення взимку. Однак з довгострокової перспективи, технічне обслуговування таких генераторів дуже дороге.
Планування та будівництво енергоефективних будинків з сучасними системами опалення (наприклад, тепловими насосами) займає стільки ж часу, скільки й звичайне будівництво. Так, процес може бути дорожчим через використання нових технологій, але довгострокове обслуговування буде дешевшим.
Як і у випадку з відновлюваними джерелами енергії (ВДЕ), ціни на технології можуть знизитися. В енергетичному секторі сонячна та вітрова енергетика вже є дешевшою, ніж традиційні газ і гідроенергетика або модернізація старих теплоелектростанцій.
Якщо інтегрувати ВДЕ в систему водопостачанням — це збільшить вартість встановлення системи, але з іншого боку — підтримає децентралізацію, зменшить витрати й ризики експлуатації водопостачання. Те саме можна сказати й про громадський транспорт.
З огляду на те, що Україна має стати частиною Європейського Союзу, важливо, щоб гроші на реконструкцію використовували з урахуванням вимог ЄС. Інакше через кілька років доведеться виділити додатковий бюджет, щоб відповідати вимогам Євросоюзу. Муніципалітети можуть звіряти проєкти на етапі планування чи видачі дозволів з довідковими документами ЄС щодо найкращих доступних технологій. Ці документи були розроблені за участі експертів з промисловості, науковців та громадських організацій. Також можна перевірити стандарти країн-членів ЄС, які вже добре зарекомендували себе в цьому секторі: наприклад, стандарти Швеції у сфері управління водними ресурсами тощо.
— З погляду “Bankwatch“, яких стандартів варто першочергово дотримуватися ОМС, щоб попередити неякісне та корумповане відновлення?
Щоб запобігти неякісній роботі та корупції необхідні прозорість та залучення людей.
Прозорість у прийнятті рішень, прозорість у виборі підрядників, регулярне інформування громадськості про результати моніторингу, виклики та отримані уроки. Проактивне оприлюднення документації допомагає громадянам зрозуміти чого очікувати.
Муніципалітети можуть створювати місцеві моніторингові комітети, до складу яких включати також активних громадян чи громадські організації і публічно обговорювати результати моніторингу та отримані уроки.
— Чому плани реконструкції мають узгоджуватися із всіма сторонами? До яких наслідків призводить уникнути залучення до процесу як місцевої влади, так і місцевих жителів?
— Участь широкого кола представників суспільства (державні органи, місцеве самоврядування, громадські організації, активісти та приватний сектор) призводить до того, що майже всі виклики та потенційні впливи стають відомі заздалегідь.
Тоді в плани реконструкції можуть заздалегідь додати дії з пом’якшення негативних ефектів або просто змінити ці плани. Такий підхід створює довіру між усіма сторонами, а також підвищує відповідальність за розроблені плани як на національному, так і на місцевому рівнях.
Не обов’язково досягати консенсусу з кожного питання, але рішення повинні відповідати основним стратегічним напрямкам розвитку України, а також інтересам й потребам громад. Якщо останні не можуть бути враховані, необхідно дати відповідь на питання “чому ні?”. Якщо такої проблеми не виникає — необхідно уточнити, як саме будуть враховані потреби громади.
— З погляду “Bankwatch”, які проєкти зараз найбільше фінансуються в Україні? Чи є якісь тренди серед фундаторів, що фінансуватимуть у майбутньому?
— Європейська комісія запропонувала парламенту затвердити положення про спеціальний фонд реконструкції, відновлення та модернізації для України. Пропозиція, за яку Європарламент мав проголосувати цієї осені, дасть можливість ЄС розпочати програму на суму 50 мільярдів євро з 1 січня 2024 року. В основі програми трирічний план, який зараз готує уряд України. Важливо, щоб місцеві органи влади були залучені до підготовки цього плану. На жаль, не зрозуміло, як саме український уряд забезпечує участь громадськості. Однак важливо, щоб місцеві органи влади були дуже наполегливими в участі та внесенні своїх пропозицій до плану.
— З погляду “Bankwatch”, які можливості для українців зараз доступні? Які організації найбільше відкриті до співпраці?
— Існує багато проєктів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями (МФО), включно з Європейським Інвестиційним Банком (ЄІБ), Європейським банком реконструкції та розвитку, Світовим банком, Північною екологічною фінансовою корпорацією. МФО в основному зосереджені на критичній та інфраструктурі міст, підготовці до зими тощо. Наприклад, минулого року ЄІБ схвалив понад 1 млрд євро на розвиток енергоефективних та муніципальних послуг. Цьогоріч було схвалено ще 1,8 млрд євро на підтримку відновлення критичної інфраструктури, енергетики, транспорту, охорони здоров’я, соціальних послуг, централізованого теплопостачання, кібербезпеки та бізнес-інвестицій. Деякі проєкти вже профінансовані, як, наприклад, модернізація залізниці, а деякі перебувають на стадії підготовки. Наприклад, модернізація Київського метрополітену, що фінансується ЄІБ. Ці програми виділяють бюджет в 100 млн євро на технічну оцінку проєктів.
Схоже на те, що великі МФО все ще працюють над тим, аби специфікувати фінансові інструменти для потреб України. Основні кредитні кошти надають державним компаніям, таким як “Укренерго” та “Укрзалізниця”, в той час, як гроші для муніципалітетів проходять через Міністерство регіонального розвитку.
— Де шукати людей із релевантним досвідом участі у процесі відбудови країн, наприклад, представників європейських організацій?
— Я думаю, що в Екоклубу та інших громадських організацій є власний список кваліфікованих фахівців, також багато українців працюють за кордоном і мають необхідний досвід. Питання в тому, як достукатися до конкретних людей, що приймають рішення.
ГО “Екоклуб”, зважаючи на практичний досвід та беручи до уваги консультації з експертами в галузі, переконана, що відбудова України має відбуватись за участі громад. При цьому необхідно брати до уваги принцип субсидіарності, згідно з яким механізм управління суспільством має будуватися “знизу вгору”. Тобто всі виклики, які можуть ефективно вирішуватися на місцях, повинні перебувати в компетенції муніципальних органів як найбільш близьких до населення. Відповідно, отримувачами і розпорядниками коштів також мають бути громади.
Очевидно, що поки в країні війна, складно сказати скільки часу доведеться чекати на розробку та втілення масштабних заходів з відновлення територій. Разом з тим, посили та рекомендації щодо принципів відбудови слід формулювати та розповсюджувати вже тепер.