Просто дайте газону рости, або Чому за низький газон має бути соромно, але не місту Ерфурт – Екоклуб – природоохоронна громадська організація

Просто дайте газону рости, або Чому за низький газон має бути соромно, але не місту Ерфурт

Просто дайте газону рости, або Чому за низький газон має бути соромно, але не місту Ерфурт

Оксана Поль, географиня

Для адаптації міста до кліматичної кризи будь-яке озеленення має значення, навіть газон у міському парку. Довгий час “ідеалом краси” міських зелених насаджень (а також домашнього саду) був низькорослий зелений газон без цвіту квітів. З екологічної точки зору, такий газон не має особливої цінності. Через мінімальний ріст трави (декілька міліметрів) це озеленення навряд чи здатне охолодити довкілля і стати місцем для існування комах, їжаків та малих рептилій. Низько скошена трава є досить вразливою до екстремальних погодних явищ, які посилюються через кліматичну кризу.

З цих причин і не тільки, деякі міста в Європі практикують перетворення низько скошуваного газону на міські луки. Луки краще зберігають опади й переносять спеку та посуху, ніж короткі газони, що влітку часто нагадують коричнево-жовту пустелю.

Фото 1: Квітковий луг в місті Ерфурт. Джерело: Stadtverwaltung Erfurt

Квітковий луг в місті Ерфурт

З 2017 року в місті Ерфурт (місто в центрально-східній частині Німеччини, столиця землі Тюрингія) екологічно переосмислили підхід до скошування трави в парках та на відкритому просторі (над дорогою). З майже 240 гектарів міських зелених насаджень в Ерфурті тепер 44 відсотки скошуються тільки раз на рік. Також на 27-ми виділених ділянках тут засіяли дикі квіти – місту важливо зберегти біорізноманіття. Тож улітку міський пейзаж Ерфурта прикрашають барвисті квітучі луки з маками, маргаритками, волошками і диким чортополохом.

Ще більш важливим є те, що місто надає перевагу високій траві з ароматним квітами, які слугують укриттям і джерелом їжі для численних комах. Адже через герметизацією міського простору, що зростає, вони знаходять все менше і менше таких життєво необхідних просторів для існування. Особливо позитивно на мікроклімат луки впливають в густонаселених районах міста, де кам’янисті поверхні влітку більше нагріваються.

Саша Доль, керівник офісу садівництва в Ерфурті коментує позицію міста: “Англійський газон – це суто хімічна лабораторія. Його потрібно поливати, удобрювати, застосовувати гербіциди, інсектициди, постійно косити, провітрювати. Це займає величезну кількість часу, та зрештою я не можу керувати цим процесом, щоб газон виглядав ідеальним, як приклад з газети для садівників”.

Газон із низьким травостоєм необхідно косити до 16 разів на рік, що теж є затратним для бюджету міста, тому вони вирішили косити лише раз на рік вибрані ділянки з квітучими луками газонокосаркою. Місто залишило декілька ділянок в місті для дозвілля з низько скошуваними газонами. Громаді подобаються квітучі луки, ідею розвитку такого типу насаджень підтримує міська політика. Однак, образ саду чи парку, на думку Саші Доля, у ширшому сприйнятті все ще доведеться переосмислювати. Експерт зазначає, що спочатку це незвичне видовище, коли трава буквально “стріляє в бур’ян“, але бур’ян також цвіте, його люблять джмелі, влітку чути їхнє приємне гудіння. (1,2)

Луг може стати візитною карткою міста

На вибраних територіях в Ерфурті по всьому місту висівають насіння у кольори міста. Для цього замовили безліч сумішей червоного, помаранчевого та білого кольору. У рік Федеральної виставки садівництва (“Buga”), що 2021 року буде проводитися в Ерфурті, планується уздовж доріг міста висадити додаткові “квіткові смуги” площею близько 16 гектарів. Міська влада залучила 11 фермерів, які надають свої землі для таких цілей. Планують посіяти чорнобривці, ехінацею, мальву, маки та інші квіти, щоб налаштувати відвідувачів “Buga” на садову виставку під час поїздки в місто і представити Ерфурт як квітуче місто.

Фотографіями квітучих лугів Ерфурта міська влада пропагує ідею здорового і повного життя газону. Завдяки припиненню скошування, з роками газон дедалі більше ставатиме багатим на поживні речовини. Якщо ми дозволимо газону рости, тут з’являться трав’янисті рослини, які додадуть йому кольорів. Такий газон відновлюється сам. Ерфурт хоче і далі підтримувати цей проект та склав карту рослин з двома стратегіями: з одного боку, трава просто залишається в парках без скошування в місцях, що не так часто використовуються для відпочинку (лежання на траві) мешканцями міста, а з іншого боку, насіння квітів навмисно висаджують на вибраних ділянках у колір міста. (1,2)

Фото 2: Так може виглядати газон у місті.
Фото 3: Так може виглядати газон у місті.

Просто дайте газону рости

Досвід Ерфурта показує, що газон, який може стати лугом, має не тільки екологічні, але й естетичні та економічні переваги. Витрати на догляд за ним є значно меншими: якщо косити травостій рідше, можна не використовувати добрива і менше поливати. У такий спосіб можна створювати більш стійкі зелені насадження в містах та адаптувати місто до кліматичної кризи.

Не менш важливий момент – це біорізноманіття. Ми знаємо, що міста будуть рости та забудовуватися і надалі. Якщо ми все-таки віддаємо перевагу “стерильним” газонам і одночасно говоримо про бажання зберегти біологічне різноманіття, це суперечить у термінах. Адже спостерігаємо, як джмелі, бджоли та метелики все рідше зустрічаються у містах.

На жаль, ще досі більшість людей хочуть ідеально рівних низько скошених газонів у громадському озелененні, бо звикли до цього. Але вони ще досить мало знають про переваги і красу квітучих луків, то чому б не почати це змінювати?

Використані джерела:

Landeshauptstadt Erfurt (2020): Blühwiesen – natürliche Vielfalt in der Blumenstadt.

Mdr Thüringen (2020): Mähen war gestern: Erfurt setzt auf Blühwiesen in der Stadt Antje Kirsten

Ця стаття видана в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цієї статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГО “Екоклуб”.