Партнери Екоклубу: чаювання та подорожі з “Тайстра Зілля” – Екоклуб – природоохоронна громадська організація

Партнери Екоклубу: чаювання та подорожі з “Тайстра Зілля”

Партнери Екоклубу: чаювання та подорожі з “Тайстра Зілля”

«Тайстра Зілля» – чайна, що знаходиться на майдані Незалежності, 7 у Рівному. Це місце, де можна випити смачного чаю та придбати гончарні вироби українських майстрів. Засновники закладу підтримують природоохоронні ініціативи, відповідально ставляться до співпраці з постачальниками, вимагаючи відповідні сертифікати якості, що підтверджують рівень чайної продукції. Співпраця з відповідальною місцевою комерцією – один із пріоритетів Екоклубу.

Історія заснування чайної у Рівному

Ідея створення чайної у Рівному з’явилася шість років тому, розповіла власниця закладу Наталія Горбачова.
За її словами, подружжю хотілося створити те місце, де у затишній атмосфері можна насолодитися якісним чаєм та знайти однодумців для майбутніх подорожей.

За декілька вечорів, слухаючи Даху Браху (прим.ред. – український музичний етногурт), танцюючи на кухні, я і мій чоловік придумали Тайстру. Ми любимо чай більше, ніж каву. У Рівному не було таких локацій, де можна попити якісного чаю, – розповіла Наталія Горбачова, голова ГО “Пригода на рівному місці”.

Раптова ідея щодо заснування першої чайної у Рівному переросла у постійні дегустації різних видів чаю та пошук партнерів для співпраці. Подружжю хотілося поєднати в одному просторі кафе та туристичну компанію.
До відбору чаю, за словами Наталії, підходили відповідально, адже розуміли, що якість продукту – найголовніша для відвідувачів.

Пуери та іван-чай: що випити у “Тайстрі Зілля”? 

Подружжя Горбачових імпортує чаї з Німеччини. Як стверджує засновниця «Тайстри Зілля»  Наталія, у такому випадку власники отримують сертифікати якості продуктів. Відповідний документ підтверджує те, що чай не містить штучних ароматизаторів, а рослини виростили без хімічних впливів: 

Більшість чаю, що є в Україні, потрапляє до нас з Росії. Там скуповують чай у Китаї, що не продався. Він несвіжий, росіяни додають лише ароматизатори. Китайці не будуть пити чай, якщо термін його придатності – більше року з часу збору з плантації, – зауважила Наталія Горбачова. 

Серед місцевих напоїв у «Тайстрі Зілля» – іван-чай. Такий чай повинен рости тільки на високогір’ї під впливом різних температур. Це суттєво впливає на смак та своєрідний аромат напою: рослина виробляє велику кількість ефірних олій. За словами Наталії, їхні постачальники не подрібнюють рослину через кухонні прилади, а підсушують листя. 

Фото: Тайстра Зілля.

Для засновників чайної було важливо знайти відповідальних постачальників, які збирають рослини для «Тайстри Зілля» в українських Карпатах: 

У нас він дуже запашний, тож люди дивуються, чи немає там ніяких ароматизаторів. Маємо кілька різновидів іван-чаю: із вишнею, кардамоном і корицею, апельсином, з ягодами, – розповіла Наталія Горбачова. 

Залежно від сезону у чайній «Тайстра Зілля» можна спробувати більше 50 видів чаю. Найбільше смакують улунами, гуаніні, пуерами, мате та ройбушами, серед популярних також іван-чай. Якщо ж клієнти бажають купити напій з собою, його пакують у паперові пакети. 

Глиняний посуд та прикраси – родзинка “Тайстри Зілля” 

У чайній можна придбати роботи луцьких, київських та рівненських гончарів. Під час створення посуду майстри використовують натуральні та безпечні фарби для людей і довкілля.

Для нас важливо, щоб посуд був безпечний для використання. Ми підтримуємо екологічні ініціативи, тож ретельно обговорювали з майстрами моменти співпраці.  Щодо нашого закладу, то, коли створювали інтер’єр, закуповували меблі, якими вже користувалися інші люди, – наголосила Наталія Горбачова. 

Окрім посуду, у чайній можна придбати листівки, горнятка, заварнички, прикраси, магніти та іграшки.  

«Пригоди на Рівному місці»: можливість для туризму Рівненщиною 

«Пригоди на Рівному місці» – це ще один проєкт від подружжя Горбачових, який створили, аби відкрити Рівненщину для рівнян та туристів. Засновники «Тайстри Зілля» організовують також поїздки закордон, однак у період пандемії вирішили акцентувати увагу мандрівників на місцевому туризмі. 

Коли зародився цей проєкт більше трьох років тому, перші поїздки були у Клевань. Крок за кроком ми почали відкривати такі місця, куди туристів не возили. У Зірному є маєтки Малинських, пересічні люди про них навіть не знають. Жінка, яка працює у хоспісі, що знаходиться у приміщенні, завжди радо зустрічає наших мандрівників і розповідає про цю будівлю. Це ще більше зацікавлює людей, – розповіла Наталія Горбачова. 

Фото: Тайстра Зілля.

Перший локдаун та запроваджений карантин став несподіванкою для багатьох. Місцеві бізнеси потерпали від безгрошів’я, підприємці страйкували та вимагали від влади рішучих дій. Для подружжя Горбачових карантин став поштовхом для розробки нових маршрутів Рівненщиною.  Серед таких – поїздки на Білівські пагорби – нову туристичну перлину Рівненської області, що знаходиться у селі Білів. 

Для багатьох мандрівників це місце стало справжнім відкриттям та новою локацією для ефектних світлин. «Пригоди на Рівному місці» організовували численні екскурсії, під час яких розповідали не тільки про смарагдову красу пагорбів, а  значно більше –  історію виникнення незвичних насипів: 

Коли Білівські пагорби ще не стали Рівненською Ісландією, вирішили придумати з нашим гідом нову концепцію екскурсії. Ми хотіли показати не тільки красиві зелені пагорби, а нашу історію. Тож туристи уявляли, ніби вони дісталися цієї локації річкою, – наголосила Наталія Горбачова. 

Пропозиції для учасників Екоклубу 

Члени Екоклубу можуть отримати знижку 15% на ваговий чай у “Тайстрі Зілля”, партнерські ціни на подарункові набори, а ще брати участь у різних майстер класах.  

Туристична компанія “Пригоди на Рівному місці” пропонує екоклубівцям  знижку 10% на подорожі Рівненщиною. 

Як стати членом Екоклубу, читайте за цим покликанням. 

Ця стаття видана в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи  рекомендації належать авторам цієї статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГО “Екоклуб”.