Сьогоднішня наша стаття буде дещо незвичною як для екологічної організації. Сьогодні ми поговоримо про свято, яке є одним з найбільших у році свят для більшості з нас. І про один з головних атрибутів цього свята – крашанки.
Ви запитаєте, який стосунок до екології мають крашанки? Напевно, подумаєте, що мова буде йти про фарбування яєць природними барвниками, але ні. Використання природних барвників для фарбування яєць – це прекрасно, але більшість з нас все ж користується такими маленькими пакетами з хімічною фарбою з супермаркетів. Тому на прикладі крашанок я хочу розповісти про те, як екологічні ідеї можуть легко ввійти в життя кожного із нас. І про те, що екологія – це не лише енергетика, збереження лісів, захист тварин та інші глобальні речі. А якраз навпаки – про те, що збереження ресурсів починається з кожної кухні та кожної сім’ї.
Біля 20-ти років тому в Європі та Америці почала поширюватися концепція 3R reduce reuse recycle – скорочення, повторне використання, переробка. Головна ідея цієї концепції – свідоме зменшення впливу на навколишнє середовище шляхом зменшення кількості використання ресурсів.
Отже. Перед Пасхою практично кожна українська сім’я фарбує яйця. Думки про навколишнє середовище повинні прийти до вас ще під час купівлі фарби.
Звісно, ідеально було б знайти виробника фарби, який дотримується принципів екологічності свого виробництва. Але вибір виробників фарби в нас не такий вже широкий (нагадаю – я говорю про ту фарбу, яку може купити звичайна людина в звичайному супермаркеті). Тому, на етапі вибору фарби практично все, що ми можемо зробити, це застосувати принцип reduce (скорочення) хоча б до упаковки, в якій ця фарба продається. А тому, ми виберемо фарбу в окремих пакетиках, а не в наборі. Так ми використаємо, принаймні, на один поліетиленовий або фольгований кульочок менше.
Питання вибору яєць для фарбування ми торкатися не будемо – воно вартує окремого дослідження. Хоча коротко згадаємо про тару – найкраще, якщо ви маєте таку багаторазову сумку-лоточок для яєць і ходити в магазин з ним. Але якщо не маєте, то обирайте яйця, запаковані в картонні лотки, а не пластикові. Ці лотки виготовлені з переробленого паперу та картону (recycle) і, хоча самі вони вже не підлягають переробці, вони розкладуться набагато швидше і з меншою шкодою для навколишнього середовища, ніж пластикові.
І от все підготовано, фарба розведена у воді відповідно до рекомендацій виробника: зазвичай 1 пакетик у 0,5 л гарячої води з додаванням невеликої кількості оцту. І навіть яйця пофарбовані і лежать на рушничку – сохнуть. А нам лишається 5 баночок (саме таку кількість кольорів зазвичай пропонують супермаркети – червоний, жовтий, помаранчевий, зелений та синій). І…мені завжди було шкода виливати цю райдугу в раковину. А її і не треба виливати!
З використанням цих фарб можна зробити подарунок дітям – чудове тісто для ліплення, що не гірше за своїми властивостями від купованого. (Якщо у вас не має дітей, то я впевнена, жодна сусідська дитина або дитячий садочок/розвивальна студія не відмовляться від такого подарунку).
Декілька років я роблю його за таким рецептом із сайту: 150 г борошна, 130 г дрібної солі, 1-2 ст.ложки олії,0,5 ст.ложки лимонної кислоти,230 г готового розчину фарби, який в нас вже є.
У мисці змішуємо сіль, борошно, кислоту. В окремій каструльці доводимо до кипіння розчин з фарбою і киплячим розчином заливаємо суху суміш. Швидко перемішуємо виделкою або силіконовою лопаткою та вимішуємо, поки не отримуємо тісто. За потреби можна додавати трішки борошна, якщо потрібно, але пам’ятайте – тісто має бути досить м’яким. Таким чином ми отримуємо біля 0,5 кг тіста для ліплення кожного з кольорів. Воно довго (півроку як мінімум) зберігається в холодильнику.
Фантазуйте! До речі, якщо ви змішаєте розчин червоної фарби з синім, то отримаєте фіолетовий колір. А білий можна зробити, додаючи просто воду, без фарби. Чорний – якщо у воду додати розтовчене активоване вугілля. І ще можна до безкінечності гратися з кількістю доданого барвника, отримуючи нові відтінки.
Таке тісто для ліплення гарно ліпиться, зберігає форму і може використовуватися у всіх плунжерах, шприцах та інших пристосуваннях, що входять у дитячі набори для роботи з купованою масою для ліплення.
Але на цьому ми не зупинимося у впровадженні принципу 3R. Після активної дитячої гри з ліпкою як мінімум частина цієї маси втратить свій колір і перетвориться на сіро-буро-малинову, а зазвичай чомусь на темно-зелену масу. Викинути її? НІ – reuse та recycle!
Ця маса чудово застигає та тримає форму. Тому з неї можна наліпити різноманітних фігурок тварин чи казкових героїв або ж машинок, висушити та розфарбувати акриловими фарбами. Якщо ви, як і я, скульптор так собі, то можна скористатися формочками для печива. А потім зробити цікаві ґудзики або прикраси для ялинки чи Пасхальної верби, чи намисто для великої ляльки чи маленької модниці. (Нанизування на шнурівку таких фігурок чудово розвиває дрібну моторику). Звісно, вироби не будуть такими гладеньким, як з гіпсу – але дітям подобаються різні фактури.
Ви думаєте, що це все? А ні. В нас же залишилось ще по стакану кольорового розчину!
Зробимо з нього фарби для ванни: 100 мл розчину, 50-70 мл дитячого мила або пінки для ванни (бажано прозорих або білого кольору і, звісно, екологічних) та 50-70 гр картопляного крохмалю. Крохмаль змішуємо з водою, додаємо мило та нагріваємо на вогні, поки суміш не загусне.
Розкладаємо отриману фарбу у баночки з-під дитячого харчування або з-під гірчиці чи майонезу (reuse).
І, нарешті, з того кольорового розчину, що залишився, робимо пальчикові фарби. Рецепт простий – у кольоровий розчин додайте 2 столові ложки дрібної солі, 1 столову ложку олії та борошно – до консистенції сметани.
Потім підігрійте на водяній бані або просто на маленькому вогні, ретельно перемішуючи, поки суміш не загусне до потрібної вам густини (зазвичай густої сметани). І знову ж – перекладіть в баночки з-під з-під дитячого харчування або з-під гірчиці чи майонезу (reuse).
Розповім ще одну маленьку хитрість. Оскільки ви наврядчи будете користуватися аптекарськими вагами під час приготування всіх цих фарб, може виникнути ситуація, коли пару столових ложок фарби не влазить у баночку. Можна зразу віддати дітям – хай малюють, а можна взяти старий флакончик з-під крапель в ніс (за осінь-зиму практично в кожній сім’ї вони є) і набрати залишки фарби у цей флакончик. Щоб було простіше – трішки розширте дірочку або розведіть фарбу – але не перестарайтеся, фарба має не литися з флакончика, а капати при натисканні.
Такий спосіб малювання дітям подобається своєю незвичністю, а батькам – тим, що розширює способи навчання дитини. Такими флакончиками можна просто малювати, а можна крапочками заповнювати контури літер, цифр, тварин, вчитися проводити доріжки різної конфігурації тощо.
І, до речі, зовсім не обов’язково все це робити в Пасхальну ніч. Розчинені фарби цілком здатні постояти певний час в закритих баночках у прохолодному місці.
Ну от. Все почалося з розчину для фарбування Пасхальних яєць, який ми зазвичай виливаємо в каналізацію. А в результаті маємо чотири різних забавки для дітей, плюс ще раз використали баночки та флакончики, шлях яких теж був лише на смітник.
Так, на прикладі лише однієї події в нашому житті я продемонструвала приклад практичного застосування принципу 3R reduce reuse recycle – скорочення, повторне використання, переробка. Оскільки багатьом здається, що «жити екологічно» – це дуже складно, дорого і потребує якихось особливих умов. Насправді, все що потрібно – це тримати в голові те, що ми на планеті не одні і не останні. А тому ми мусимо її берегти.
Авторка Ольга Лящук
Вас також можуть зацікавити статті: