Добудова Ташлицької ГАЕС загрожує мережі природоохоронних територій – Екоклуб – природоохоронна громадська організація

Добудова Ташлицької ГАЕС загрожує мережі природоохоронних територій

Добудова Ташлицької ГАЕС загрожує мережі природоохоронних територій

Державне підприємство “НАЕК “Енергоатом” (далі – Енергоатом) планує завершити будівництво Ташлицької гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС), що розташована у межах природоохоронних територій. 

Заявлена планова діяльність передбачає поступове підняття рівня води в Олександрівському водосховищі. Це може завдати незворотної шкоди унікальній екосистемі національного природного парку “Бузький Гард” та регіонально ландшафтному парку “Гранітно-степове Побужжя”. Також будуть затоплені археологічні пам’ятки поселень та могильників доби неоліту-бронзи, які є невід’ємною складовою культурної спадщини місцевості. 

У матеріалі розповідаємо, у чому потенційна небезпека для довкілля та жителів навколишніх громад, чи можна цьому запобігти.

У ЧОМУ ПРОБЛЕМА

Про план запустити нове обладнання на Ташлицькій ГАЕС стало відомо ще у 2021 році. У 2022 році Міністерство екології та природних ресурсів  надало відмову у видачі  висновку з ОВД, оскільки  матеріали містили неточну та неповну інформацію, а зміст звіту суперечив законодавству України про природно-заповідний фонд та біорізноманіття. Добудова електростанції передбачала поетапне підвищення рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 метрів. 

Згодом Енергоатом розпочав аналогійну процедуру ОВД, зміна якої полягає у різниці підняття рівня води. Новий проєкт добудови гідроелектростанції передбачає, що опісля завершення  будівництва, рівень води в Олександрівському водосховищі підніметься до 16,9 метрів. Минулорічний проєкт підприємство вказує як альтернативу. 

“Наголошую, що попередня планова діяльність не може бути альтернативою наявної, оскільки не отримала висновку з ОВД про допустимість такої діяльності,  а отже не є екологічно виправданою”, – наголошує Юлія Квітка, фахівчиня з оцінки впливу на довкілля Екоклубу.

Планова діяльність передбачається у межах об’єктів природно-заповідного фонду:  Національного природного парку “Бузький гард”, Регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”, іхтіологічного заказнику місцевого значення “Олександрівський” та території Смарагдової мережі. 

ПРИРОДА ПІД ЗАГРОЗОЮ

“Запропоноване завершення будівництва Ташлицької ГАЕС  негативно вплине на земельні ресурси, унікальну флору та фауну, а також створить нові загрози для жителів громад поруч. Водночас постраждає археологічна та культурна спадщина. Це яскравий приклад майбутніх невідворотних наслідків для вразливої екосистеми природоохоронних територій”, – говорить Юлія Квітка.

Національний природний парк “Бузький Гард” – це природний та історико-культурний комплекс України, розташований серед каньйонів Миколаївської області. Гранітно-степове Побужжя – природна гірсько-степова місцевість та комплекс археологічно-історичних пам’яток доби Запорізької Січі. Території Бузького гарду та Регіонально ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя” перетинаються, а їхню певну частину відносять до Смарагдової мережі. Тож вони мають національний та міжнародний природоохоронні статуси.

Ці природно-заповідні території мають унікальні екосистеми зі значною кількістю зникаючих видів рослин і тварин гірсько-альпійського, середземноморських походжень. Понад 100 представників флори та фауни цієї території занесені до Червоної книги України та Європейського Червоного списку. 

Серед рідкісних рослин – гвоздика бузька, тюльпани бузький і дібровний, проліски, оман високий, мигдаль степовий, кущі барбарису, медунка лікарська, конвалія, сон-трава. Серед птахів та тварин – чапля сіра та руда, яструби великий та малий, боривітер звичайний, перепілка, совка, ласка, горностай, єнотовидна собака, норка європейська тощо. 

Особливістю Бузького Гарду є також унікальне видове різноманіття риб: їх налічують більше 35 видів.  А ще територія Побужжя є домівкою для дев’яти тисяч видів комах.

ЩО НЕ ТАК ЗІ ЗВІТОМ З ОВД: ЗАУВАГИ ЕКОКЛУБУ

Новий звіт з ОВД не містить картографічних матеріалів та опису планових робіт на території природно-заповідного фонду:

“Якщо немає картографічних даних щодо природоохоронних територій, на яких планують здійснювати певну діяльність, то підприємство не передбачає за собою відповідальності щодо охорони цієї ділянки”, – говорить Юлія Квітка.

Окрім того, інформація у звіті щодо шумового впливу на довкілля в період експлуатації об’єкта планової діяльності – недостовірна та суперечлива.

У розділі звіту “Повітряне середовище. Шумові умови” вказано, що рівень шумового забруднення на межі житлової забудови становитиме 36-44 дБА (від наявних джерел шуму). Однак, на сторінці 76 йдеться: сумарний рівень шуму від усіх джерел становитиме 36-44 дБА. Окрім цього, під час планованої діяльності до наявних джерел шуму додасться ще п’ять інших. 

– Енергоатом не навів розрахунки щодо шумового впливу на межі найближчої житлової зони та оздоровчо-реабілітаційного комплексу “Іскра” під час підготовчих, будівельних робіт та експлуатації ГАЕС.

Звіт містить недостовірну, суперечливу інформацію щодо впливу на стан повітря та відстані до найближчої житлової забудови.

У звіті вказано: планова діяльність не впливатиме негативно на стан атмосферного повітря. Однак, на сторінці 50 йдеться, що забруднення повітря внаслідок діяльності таки відбуватиметься (про це вказано у таблиці 1.5.1.2.1 звіту).

На сторінках 14, 19, 75 вказані різні відстані до житлової забудови. 

Звіт не містить інформації про позицію об’єктів природно-заповідного фонду щодо планової діяльності ГАЕС у межах їхніх територій.

Виконавці звіту не оцінили вплив на рослинний світ.

У звіті вказана інформація щодо лісорозчищення чаші водосховища. Проте водночас у документі відсутній опис робіт з лісорозчищення, техніки та площі. Окрім того, немає інформації про кількість дерев, їхній породний склад. Також відсутній опис потенційних наслідків для довкілля після лісорозчищення. 

Звіт не містить інформації щодо об’ємів водоспоживання та водовідведення під час роботи гідроелектростанції. 

ПОЗИЦІЯ ЕКОКЛУБУ

Ми пропонуємо, щоб Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України надало відмову у видачі Висновку з ОВД щодо завершення будівництва Ташлицької ГАЕС.

Також український уряд повинен переглянути свою підтримку добудови Ташлицької ГАЕС,  зробити пріоритетом захист вразливої екосистеми парку. 

Зауважимо, що громадськість може контролювати прозорість отримання дозволів та проходження процедури потенційно небезпечних для довкілля та людей об’єктів. Оцінка впливу на довкілля – це інструмент, який передбачає участь громадськості у прийнятті рішень. Як взяти участь у цьому процесі, читайте тут.

Ознайомлюйтеся з повною версією зауваг та пропозицій до звіту з ОВД тут:

Зауваги Екоклубу до звіту з ОВД Енергоатому щодо добудови Ташлицької ГАЕС (1161 downloads )

Головне фото: Денис Кривий.