Пропозиції Екоклубу та Екодії до Проєкту Закону України №4507 “Про енергоефективність”

Пропозиції Екоклубу та Екодії до Проєкту Закону України №4507 “Про енергоефективність”

Громадські організації Екоклуб та Екодія спільно з експертами галузі подали свої зауваження та пропозиції до другого читання проєкту Закону України №4507 “Про енергетичну ефективність”.

Мета цього законопроєкту – закласти фундамент для впровадження політики енергоефективності в Україні відповідно до найкращих європейських практик. Зокрема, він визначає основні засади державної політики енергетичної ефективності, підходи до формування стратегій та особливості виконання національних планів дій у цій сфері. Важливо, що закон у разі його прийняття нарешті визначить сам термін “енергетична ефективність” та замінить вже застарілий закон 1994-го року «Про енергозбереження».

Хоча законопроєкт називають “рамковим” і мова у ньому здебільшого про засадничі питання, його успішна реалізація так чи інакше вплине на життя громадян України.

Наприклад, у сфері публічних закупівель органами державної влади, віддаватиметься перевага енергоспоживчим продуктам високого класу енергетичної ефективності. Це дозволить зекономити кошти платників податків та забезпечити менше споживання енергетичних ресурсів адміністративними та бюджетними установами.

Також проєкт закону містить цілу статтю, що присвячена популяризації та стимулюванню підвищення рівня енергоефективності серед споживачів. Держава зобов’язується надавати державну підтримку на впровадження енергоефективних заходів населенню через гранти, субсидії чи здешевлення кредитів, заохочувати встановлювати інтелектуальні системи обліку енергії та максимально поширювати інформацію про енергоефективні заходи, програми та можливості.

Результатом виконання усіх пунктів нового закону має стати “посилення енергетичної безпеки, скорочення енергетичної бідності, конкурентний та сталий економічний розвиток, збереження первинних енергетичних ресурсів та скорочення викидів парникових газів”.

Законопроєкт було прийнято Верховною Радою у першому читанні 4 березня 2021 року і наразі триває його підготовка до голосування парламентом у другому читанні.

Наші головні зауваження та пропозиції для доопрацювання є наступними:

Об’єми та принципи державної фінансової підтримки енергоефективності

У Пояснювальній записці до проєкту закону зазначено, що виконання закону не потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету.

Таке твердження не відповідає дійсності, адже системна робота для досягнення цілі щодо підвищення енергоефективності економіки потребує державних стимулів та витрат. Результатом такого формулювання може бути загроза щодо неможливості реалізації цього ключового законопроєкту.

Ми вважаємо, що Пояснювальна записка має відображати актуальні розрахунки щодо витрат на досягнення цілі щорічного скорочення енергоспоживання, що закладається Статтею 8 даного законопроєкту.

Не обов’язково мова йде лише про додаткові державні витрати, а й про зміну фокусу витрат бюджету: наприклад, частково з субсидій на енергоефективні заходи. При цьому головні засади щодо фінансування заходів із підвищення рівня енергетичної ефективності будівель вже прописані у Статті 16 Закону України “Про енергетичну ефективність будівель”.

Пропонуємо також у законопроєкті чітко зазначити головні принципи надання державної підтримки на впровадження енергоефективних заходів. Такими принципами мають бути прозорість, сталість фінансування та результативність з точки зору підвищення енергоефективності та зниження рівня викидів парникових газів.

Кліматична складова

Уряд України незабаром затверджуватиме другий національно визначений внесок до Паризької угоди, в якому одну з ключових ролей відіграє енергоефективність. Цей напрямок є найбільшою можливістю для України протягом найближчого десятиліття досягти значного зниження викидів парникових газів. При цьому саме енергоефективність може водночас забезпечити стале економічне зростання та стати ключовим інструментом у боротьбі з енергетичною бідністю.

Зважаючи на необхідність постійної координації енергоефективної та кліматичної політик, ми вважаємо за необхідне зміцнити кліматичний напрямок у даному законопроєкті. А саме – передбачити кліматичні складові у місцевих стратегічних документах, зокрема у Планах дій сталого енергетичного розвитку та клімату.

Наявність даної частини допоможе органам місцевого самоврядування мати чіткий взаємозв’язок та не відмежовувати заходи з енергоефективності (які наразі більше сприймаються як можливість економити кошти) та заходи кліматичного напрямку (які наразі сприймаються як реакція на виклики зі зміни звичних умов).

Зобов’язання щодо розробки місцевих стратегічних документів у сфері енергоефективності

Законопроект визначає місцевим стратегічним документом сфері енергоефективності План дій сталого енергетичного розвитку та клімату. Такі документи розробляються на період у 10 років. Вони містять у собі як базову лінію споживання для подальшої оцінки прогресу розвитку енергоефективності у громаді, так і перелік стратегічних дій та конкретних заходів з метою досягнення результату. Також позитивним є те, що вони охоплюють більшість секторів економіки (бюджетні будівлі, житлові будівлі, транспорт, т.д.).

Однак наразі проект Закону вживає до таких документів словосполучення “можуть розробляти”. Таке формулювання не має обов’язкового характеру, а отже ніяким чином не змінює існуючий стан справ. Громади, які бажають розробити відповідний документ, його розроблять незалежно від того, існує про нього згадка у законопроєкті чи ні.

Саме тому ми пропонуємо законодавчо передбачити обов’язковість розробки Планів дій сталого енергетичного розвитку та клімату. Це змусить усі громади України розробити такий документ, що надасть можливості для планування та розвитку енергоефективності на місцях, визначення пріоритетних напрямків розвитку, планування бюджетів на їх реалізацію. Також необхідно встановити чітку дату, до якої усі громади мають розробити відповідний План.

Небезпека когенерації на викопному чи несталому паливі

Законопроєктом вводяться терміни високоефективної та дрібномасштабної когенерації, комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, а також пропонуються “регуляторні механізми стимулювання впровадження ефективних систем теплопостачання, високоефективної когенерації та використання скидної теплової енергії”.

Високоефективна когенерація – це комбіноване виробництво електричної та теплової енергії, яке забезпечує економію первинної енергії. У Європі більшість когенераційних установок працюють на викопних паливах: вугіллі чи природному газі, деякі – на побутових відходах.

Таким чином, запропоноване законопроєктом стимулювання когенерації відкриває можливості для:

  • будівництва нових станцій на викопному паливі, нехай і більш енергоефективного характеру, але які будуть працювати десятиліттями, що ніяк не сприяє енергетичному переходу на відновлювані джерела енергії та досягнення мети щодо кліматичної нейтральності;
  • побудови сміттєспалювальних установок з комбінованим виробництвом тепла та електроенергії завдяки державним стимулам ще до того, як в країні налагоджена система управління з відходами; а отже, є загроза законсервувати проблему поводження з відходами на десятиліття наперед.

Вважаємо, що законопроєт має брати до уваги не лише Директиву 2012/27/ЄС “Про енергоефективність”, але й новішу Директиву 2018/2001/ЄС “Про відновлювану енергетику”4-й Енергетичний пакет, національні кліматичні цілі та Національний план збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії. А саме: 1) Фокусуватись першочергово на зниженні попиту через енергоефективні заходи. 2) Для систем когенерації, надавати державні стимули лише у випадку реалізації проектів джерел енергії що працюють на біогазі та біомасі з залишків деревообробної промисловості та сільського господарства – на сталих відновлюваних джерелах енергії. 3) Надавати перевагу централізованим системам теплопостачання, низькотемпературним системам теплопостачання та індивідуального опалення з використанням теплових насосів.

Розуміння періоду реальної дії Законопроекту та відповідальних за його реалізацію

Проект Закону містить багато засадничих рішень як то запровадження енергетичного менеджменту в громадах, запровадження системи моніторингу та інші. Однак, ці рішення потребують розробки підзаконних нормативних актів, які будуть чітко вказувати методи, підходи та порядки реалізації цих рішень. Разом з тим, ні в проєкті Закону, ні в пояснювальній записці не передбачено ні термінів, ні відповідальних за розробку підзаконних нормативних актів. Вважаємо, що такі терміни та відповідальні за їхню розробку Центральні органи виконавчої влади мають бути чітко вказані.

Завантажити документи з повними коментарями та пропозиціями:

Пропозиції Екодії та Екоклубу до Проєкту Закону України №4507 “Про енергоефективність” (PDF)

Збираємо підписи за перехід України на 100% відновлюваної енергетики

Активісти природозахисних організацій, що входять до коаліції за 100% ВДЕ в Україні збирає підписи до українських політиків. Головна вимога – забезпечити перехід України на 100 % відновлюваної енергетики до 2050 […]

Енергія Житомира: енергетичні рослини, котельні на соломі та сонячні станції за рахунок влади

У 2018 році Житомир стало першим містом у Східній Європі, яке офіційно заявило про перехід на 100 % використання відновлюваної енергії. Команда журналістів, ГО «Екоклуб», 350.org-Україна та Українська Кліматична Мережа їздили в “Прес-тур […]

Аналіз врахування зобов’язань органів місцевого самоврядування у сфері змін клімату в Національному внеску в Паризьку угоду

Питомі викиди CO2 на одного жителя у м. Маріуполь – 67,45 тонн.  Друге місце посідає м. Моршин із показником 9,43 тонн на одного жителя, а третє – м. Трускавець з […]

Екоклуб їде на кліматичні переговори

8 грудня Екоклуб вирушає до Катовіце на міжнародні кліматичні переговори ООН. Упродовж тижня активісти будуть брати участь у запланованих подіях, шукати партнерів для підтримки енергетичного переходу України, активно слідкувати за участю […]

Екоклуб допоміг створити ще один револьверний фонд

Клеванська ОТГ створила револьверний фонд для підтримки енергоефективності та відновлюваних джерел у громаді. Це перший на Рівненщині та третій в Україні подібний фонд. Такі інструменти попереджують зміни клімату та розвивають […]

Як врахувати зміну клімату в розвитку громади?

Мінприроди спільно з активістами та місцевими громадами напрацьовували локальні кліматичні стратегії. 14-15 червня члени Української Кліматичної Мережі (УКМ) за підтримки Міністерства екології та природних ресурсів України провели семінар «Врахування змін клімату в розвитку громад». […]

Вакансія: Асистент/ка для Української кліматичної мережі

ВАКАНСІЯ ЗАКРИТА. Українська кліматична мережа – це коаліція з 30 організацій, які працюють заради попередження змін клімату. Сайт кліматичної мережі: http://ucn.org.ua/ Головним чином, мережа працює над коментуванням національних документів у […]

Запрошуємо ЗМІ долучитися до висвітлення Міжнародних кліматичних переговорів 

У німецькому місті Бонн з 6 по 17 листопада відбудуться переговори Організації Об’єднаних Націй (COP23) на тему зміни клімату. У переговорах візьме участь як офіційна українська делегація, так і представники […]

Майбутнє за прогнозами Енергетичної стратегії України до 2035 року

Однією з топових новин у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України стало обговорення проекту Національної Енергетичної стратегії України до 2035 року*(НЕС 2035). Стратегія у разі її прийняття стане основою для […]

Контактна інформація

Адреса:
33014, м. Рівне, вул. Степана Бандери 41, оф. 95