Комфорт та боротьба зі зміною клімату: що таке «Угода мерів» та чим вона корисна для громад

Комфорт та боротьба зі зміною клімату: що таке «Угода мерів» та чим вона корисна для громад

Природа повертає борги людству за недбайливе ставлення до себе: викиди парникових газів в атмосферу спричинили підвищення середньої температури на Землі за останні 100 років на 1,5 градуси за Цельсієм. Через це людство вже зараз страждає від лісових пожеж, збільшення кількості смерчів, малосніжних зим, посух, підтоплень тощо. Глобальні кліматичні зміни вимагають негайного втручання на найвищому рівні, і діяти необхідно вже зараз. 

Від зміни клімату також страждають муніципалітети: у великих населених пунктах зосереджується найбільше кліматичних ризиків через нагромадження транспорту, роботу підприємств, що викидають небезпечні речовини у повітря, використання викопних палив. 

Міста – найбільші забрудники та є основним фактором зміни клімату. За даними “UN Habitat”, міста споживають 78 % світової енергії і продукують понад 60 % викидів парникових газів. У звіті ООН вказано, що до 2050 року в містах проживатимуть 2,5 мільярда людей (майже 90 % з них у містах Азії та Африки). 

Муніципалітети – це центри прийняття рішень, які в сучасних умовах повинні брати на себе кліматичну відповідальність. Вони відіграють важливу роль у втіленні реальних змін на місцях і безпосередньо впливають на умови життя населення: ініціатива Європейського Союзу «Угода мерів» – один із дієвих тому прикладів. Її підписанти – місцеві органи влади – беруть на себе добровільні зобов’язання скоротити викиди парникових газів, підвищити енергоефективність та використовувати відновлювані джерела енергії.

Що таке «Угода мерів» та для чого вона потрібна?

Угода мерів – це найбільший у світі рух за збереження клімату та енергії на місцевому рівні. Європейська ініціатива об’єднує тисячі місцевих органів влади, які добровільно взяли на себе зобов’язання по досягненню кліматичних і енергетичних цілей ЄС.

Підписанти зобов’язуються вжити заходів для досягнення мети скорочення викидів парникових газів  мінімум на 30 % до 2050 року і виробити спільний підхід до розв’язання проблеми пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них.

В Україні станом на листопад 2021 року до «Угоди мерів» приєдналися 303 населені пункти. Приєднання до «Угоди мерів» – це стратегічний крок, який дозволяє проаналізувати реальну ситуацію на місцевому рівні, продумати сценарії розвитку громади та шляхи вирішення наявних проблем. Міста-стратеги мають більше шансів отримати інвестиції. 

Наприклад, у Мирнограді підрахували, що завдяки зменшенню споживання викопних видів палива та заміщенню їх відновлюваними джерелами енергії, місто зможе скоротити споживання енергоресурсів майже на 100 тис. МВт/год., а викиди СО₂ зменшити на 28 тис. т/рік. 

Підписанти мають намір зменшити власні викиди діоксиду вуглецю, сприяючи «зеленому» економічному зростанню та підвищенню якості життя. Для цього вони мають розробити плани дій сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК).  

До прикладу, Житомир, Хмельницький, Коростень, Пирятин та інші міста вже зараз потужно працюють над своїми енергетичними та кліматичними планами. Це може дозволити у перспективі залучити великі гранти на розвиток від Європейського союзу, що для місцевих бюджетів є значним вкладенням. Інвесторам передусім цікаві ті міста, які мають чітко визначений вектор енергетичного розвитку, беруть на себе великі зобов’язання та готові їх виконувати. Експерт Екоклубу Дмитро Сакалюк вважає, що першочерговою метою приєднання міст до Угоди мерів повинні бути не фінансові мотиви, а бажання скорочувати викиди парникових газів, зменшуючи споживання енергоносіїв. Через жагу муніципалітетів отримати бажане фінансування, документи можуть розроблятися неякісно та неефективно.

У різних містах України завдяки ініціативі «Угода мерів» вже вдалося повністю завершити деякі заплановані проекти. Серед них – комплексна термомодернізація будівель дитячого садка і міської гімназії у Конотопі, модернізація муніципальної котельні у Жовкві, реконструкція вуличного освітлення у Самборі та інші цікаві проекти. 

Багато з них реалізують у невеликих населених пунктах. До прикладу, як повідомляють на сайті Екодії, у Моршині у 2016-2018 роках у під’їздах 11 будинків замінили електричні лампи на енергозбережні. Також найближчими роками у Малині планують розробити для місцевих жителів систему оповіщення про спекотні дні.

План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату містить коротку описову частину про місто/громаду (місцезнаходження, особливості, споживання енергії за певний період тощо) та затверджується рішенням міської ради. Показник скорочення викидів прямо прив’язується до кількості спожитої енергії, згодом розробляється план заходів.

 Якщо місто планує скоротити на 30% кількість викидів в атмосферу, то у плані дій мають бути чітко розписані головні напрямки роботи і заходи, які будуть реалізовані – скільки це буде коштувати, хто має бути відповідальним тощо.

План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату має дві частини, хоча раніше всі міста розробляли виключно енергетичну частину. А зараз місто або громада також мають обов’язково розробляти заходи з адаптації до зміни клімату. Документ адаптували до сучасних викликів. Обов’язково учасники «Угоди мерів» мають працювати з бюджетними установами, транспортом та сферою послуг.

Першим кроком після приєднання до ініціативи є створення робочої групи, яка збирає дані щодо споживання паливно-енергетичних ресурсів, оцінює майбутні кліматичні ризики, визначає вразливості та ризики  і пропонує заходи щодо скорочення викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату.

Важливим є участь окремої громади чи міста у глобальному процесі боротьби зі зміною клімату, адже кожен житель має відчувати свою відповідальність за зменшення споживання енергії безпосередньо у своєму населеному пункті. У перспективі це дозволить уникнути найбільш песимістичних сценаріїв у кліматичному питанні.

Основні переваги участі в «Угоді мерів»:

– Затвердження чіткого вектору розвитку енергетичного сектору у муніципалітеті.

– Підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та частки відновлюваних джерел енергії у місті чи громаді.

– Можливості залучення фінансування у вигляді грантів та інвестицій.

– Впровадження енергозберігаючих технологій.

– Вдосконалення громадських послуг та інфраструктури.

– Поліпшення якості життя та навколишнього середовища.

– Обмін досвідом з іншими містами та міжнародне співробітництво.

– Створення нових робочих місць.

Як стати підписантом «Угоди мерів»

Угода мерів щодо клімату та енергії відкрита для всіх місцевих органів влади, незалежно від їх розміру та етапу реалізації політики в галузі енергії та клімату. Малі, середні та великі міста можуть приєднатися до групи підписантів «Угоди мерів» та подати План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату.

Щоб приєднатися до «Угоди мерів», місцевій владі необхідно представити цю ініціативу муніципалітету. Як тільки рішення сесії буде ухвалене представниками муніципалітету, очільник міста повинен підписати Форму приєднання до Угоди мерів, яку можна завантажити за посиланням на сайті http://com-east.eu/images/ua.docx.

*на фото – утеплений дитячий садок у Долині, що є підписантом Угоди мерів. Фото: Рихліцький Володимир

Стаття створена за підтримки Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ).

Контактна інформація

Адреса:
33014, м. Рівне, вул. Степана Бандери 41, оф. 95