Зміна клімату більше не є далеким майбутнім, її наслідки відчуваються в Україні вже сьогодні. За прогнозами експертів, літо ставатиме більш сухим, зими – безсніжними і м’якими, екстремальні погодні явища (повені, хвилі спеки, бурі та інші) – частішими. Це все створює серйозні проблеми для водопостачання.
Адаптація до мінливих умов довкілля є постійним процесом, людству завжди доводилося пристосовуватися до кліматичних змін. Своєчасна підготовка до майбутніх наслідків зміни клімату є викликом, оскільки очікувані зміни у водних ресурсах (зокрема підживлення підземних вод, хімічний та біологічний склад води, регулювання стоку або температури води) неможливо передбачити і проаналізувати в довготривалій перспективі.
Успішна адаптація потребує детального аналізу, збору даних, моделювання і лише тоді, маючи всю потрібну інформацію, яка стане основою для здійснення комплексного управління водними ресурсами і розробки стратегій адаптації, можна проводити адаптаційні заходи. На рисунку 1 зображена ієрархія рівнів моделей для моделювання регіональної адаптації гідрологічних сценаріїв. З цієї моделі можна дійти висновку, що одного рецепту для кліматичної адаптації, яка буде працювати по всій країні – не існує. Адаптаційні заходи і підходи відрізнятимуться регіонально. (1, 2, 3)
Також потрібно врахувати, що кліматичні зміни вплинуть на весь цикл водопостачання, в тому числі і на підземні води. Екстремальні погодні явища внаслідок зміни клімату можуть привести до більш тривалих періодів посухи та повеней, що безпосередньо впливає на наповненість підземних вод. Під час тривалих посушливих періодів підвищується ризик виснаження водоносних шарів, особливо малих та неглибоких. У той же час люди в районах з дефіцитом води все більше залежатимуть від підземних вод.
Паралельно посилиться антропогенне навантаження на воду: збільшуватиметься використання підземних вод для сільськогосподарського зрошення, зміна в землекористуванні за рахунок вирощування енергетичних культур, штучне зберігання та резервування води, загострення регіональних конфліктів за водні ресурси, погіршення якості води. Доступ до води – це продовольча безпека і одна з головних причин, чому підземні води повинні відігравати помітнішу роль у кліматичних дискусіях. (2, 3)
Є декілька способів, як адаптувати підземні води до майбутніх кліматичних викликів. Один із них – посилення зберігання підземних вод. Це практичний захід для збільшення доступності прісної води в майбутньому та адаптації до зміни клімату. (3) Ці заходи є також актуальними для України, де поки що не відбувається контроль та моніторинг запасів підземних вод. Разом із тим за останні 10 років технології та їх використання для доступу до води значно розвинулися, тож застосування електронасосів та буріння свердловин сьогодні дуже поширені. Під час впровадження заходів з кліматичної адаптації з метою резерву води, слід врахувати, що вона повинна бути в безпечному стані для здоров’я людини та довкілля (наприклад, з допустимою нормою нітратів). Підземну воду ми не можемо побачити, вона для людської свідомості є чимось абстрактним. Саме тому, щоб усвідомити цінність та зберегти цю воду, потрібне залучення місцевих жителів, які споживають воду, водопостачальників, та передусім – фермерів.
Ініціатива «Wasserschutzbrot»: Хліб, що береже підземні води
У Німеччині вже вдруге втілюють проєкт «Wasserschutzbrot» (Хліб береже воду). Після хороших результатів у Франконії, його ініціювали в місті Роттенбург, що в Нижній Баварії. У чому ідея проєкту: на початку 2020 року фермер Франц Штрикснер виростив на п’яти гектарах пшеницю, що “зберігає воду”. У відео до цієї акції сказано, що він вносив добриво тільки два рази, замість трьох, тому що через недостатню кількість опадів в регіоні рослини не можуть поглинати всі нанесені добрива. У результаті добриво залишається і накопичується в ґрунті і з часом потрапляє в підземні води у формі нітрату. (5) Скоротивши внесення добрив лише на один раз, фермер Штрикснер посприяв захисту підземних вод.
Після збору урожаю сировину перетворюють у муку в місцевому млині, а місцеві пекарні, які теж залучені в цей проєкт, починаючи з осені печуть з цієї муки хліб, який потім продають місцевим жителям. Умовою для хлібопекарень є мінімальна частка в хлібі 60 % пшениці з проєкту, тільки в цьому випадку хліб можна рекламувати як той, що береже воду. (4)
Місцева влада вважає ініціативу “Wasserschutzbrot” цінним підходом для ще кращого захисту підземних вод.
Для участі у ній фермерів було виділено чотири критерії::
– географічне розташування культивованої території в басейні громадського збору питної води та/або чутливих для водного господарства районах;
– відмова від пізніх азотних добрив (максимум 160 кг N/га/рік);
– заборона використання гліфосату;
– використання стенду з інформацією про ініціативу та участь безпосередньо на полі.
Голова округу Райнер Хазельбек зауважує, що використання регіональної сировини і співпраця з місцевими млинами, хлібопекарнями і постачальниками води – це зобов’язання перед батьківщиною, що також забезпечує робочі місця. Крім того, проєкт привертає увагу споживачів до цієї важливої теми, захисту питної води за рахунок меншої кількості добрив, є досить важливим. На полі, де вирощують пшеницю, у млині та пекарні використовують інформаційні стенди з інфографікою, як хліб може берегти воду: як вирощують пшеницю, перемелюють її у борошно випікають і чому це позитивно впливає на підземні води.
Незважаючи на те, що ідея цієї ініціативи взяла початок в Роттенбургу, вона поширюється на всю Нижню Баварію. Після перших позитивних відгуків менеджери проєкту оптимістично налаштовані щодо залучення більшої кількості фермерів, млинів та пекарень, які хотіли б взяти участь в ініціативі.
Вода є основою життя для рослин, тварин, людей і це робить її найціннішим ресурсом, який ми маємо на Землі. Обізнаність людей про проблеми з водою, залучення користувачів та водопостачальників до процесу захисту води, що є кліматичною адаптацією, принесе корисні плоди для всієї країни.
Використані джерела:
International Groundwater Resources Assessment Center (2020): Groundwater & Climate Change.
Ansems,N., Khaka, E., Villholth, K., (2014):Ecosystem-based Adaptation in Groundwater Management.
Hergesell, M.,Berthold, G.,(o.J.): Auswirkung des Klimawandels auf das Grundwasser in Hessen.
Regierungen von Unterfranken, Oberfranken, Mittelfranken und Niederbayern (2020): Kriterien.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цієї статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГО “Екоклуб”.