Коли ми говоримо про розвиток громади, зазвичай уявляємо нові дороги, громадський транспорт, осучаснені лікарні, відремонтовані школи чи програми розвитку громад. Але будь-яке із цих рішень по-різному впливатиме на різні групи населення. Саме тому дедалі більше країн використовують гендерні підходи під час планування політик і розподілу бюджетних коштів.
Це особливо важливо для України сьогодні. Війна змінила життя мільйонів людей: частина населення виїхала, багато людей служать у війську, а обов’язки з догляду за дітьми, літніми родичами та людьми з інвалідністю часто лягають на членів родин, які залишаються вдома, тобто змінюються соціальні ролі. Водночас із цим громади відновлюють інфраструктуру та планують своє майбутнє. Щоб ці рішення були справедливими та ефективними, потрібно враховувати потреби всіх груп населення.
Що таке гендерний підхід
Гендерний підхід допомагає зрозуміти, як рішення можуть впливати на всі групи людей. Його мета полягає не у створенні переваг для жінок чи чоловіків, а у забезпеченні рівного доступу до можливостей, послуг і ресурсів.
Наприклад, новий автобусний маршрут може бути зручним для людей, які їздять на роботу в центр міста. Водночас він може не враховувати потреби батьків, які щодня відвозять дітей до школи та дитячого садка. Так само громадський простір може бути комфортним для молоді, але незручним для літніх людей або батьків із дитячими візочками. Саме тому сучасне планування дедалі частіше базується не на припущеннях, а на аналізі реальних потреб мешканців.
Чому виникла потреба в таких інструментах
Тривалий час вважалося, що державні бюджети є нейтральними й однаково працюють для всіх. Проте в результаті, це не завжди так. Навіть якщо програма формально доступна для всіх, різні групи населення можуть користуватися нею по-різному. Причини можуть бути багатоманітними: від відстані до лікарні до графіку роботи установ або відсутності громадського транспорту.
Саме тому у 1984 році Австралія першою у світі запровадила аналіз бюджету з погляду впливу на жінок і чоловіків. Згодом цей підхід почали використовувати інші країни. Особливого поширення він набув після Четвертої всесвітньої конференції зі становища жінок у Пекіні у 1995 році, де гендерно орієнтоване бюджетування було визнано одним із важливих інструментів досягнення рівності. Сьогодні понад 100 країн світу впроваджують елементи гендерно орієнтованого бюджетування у свої бюджетні процеси.
Як працює гендерно орієнтоване бюджетування
Гендерно орієнтоване бюджетування часто скорочують до абревіатури ГОБ. Попри назву, це не окремий бюджет для жінок чи чоловіків. Йдеться про аналіз того, хто саме отримує користь від бюджетних витрат і чи справді кошти відповідають потребам населення.
Наприклад, громада може фінансувати спортивні секції. На перший погляд усе виглядає справедливо. Але якщо більшість секцій орієнтовані на хлопців, а дівчата мають значно менше можливостей для занять спортом, виникає питання рівного доступу до послуг.
Схожа ситуація може виникати й у сфері охорони здоров’я, освіти, соціального захисту або міської мобільності. Фахівці аналізують, хто користується послугами, яких груп населення бракує серед отримувачів допомоги та які зміни можуть зробити програму ефективнішою.
Прикладом є досвід Луцька, де гендерна бюджетна ініціатива порівняла витрати на профілактику для вагітних жінок (близько 65 тис. грн на рік) із витратами на утримання спеціалізованих закладів для дітей з вадами розвитку (понад 1,9 млн грн щорічно) станом на 2013 рік. На основі цього було запропоновано посилити профілактичні заходи, зокрема забезпечити вагітних жінок необхідними препаратами в межах програми боротьби з йододефіцитом. Хоча міська влада не затвердила цю ініціативу через обмежене бюджетне фінансування, сам проєкт сприяв підвищенню обізнаності населення щодо важливості профілактики та раціонального використання бюджетних коштів.
За даними ООН Жінки, гендерно орієнтоване бюджетування допомагає урядам краще розподіляти ресурси, підвищувати прозорість використання коштів та посилювати підзвітність перед громадянами.
Чому дані мають значення
Щоб ухвалювати якісні рішення, потрібні якісні дані. Саме тому одним із ключових інструментів є гендерно дезагрегована статистика. Це дані, які показують інформацію окремо для різних груп населення. Найчастіше йдеться про жінок і чоловіків, але також можуть враховуватися вік, місце проживання, рівень доходу чи інвалідність. На перший погляд, це може здаватися дрібницею. Проте саме такі дані допомагають побачити проблеми, які приховує загальна статистика.
Світовий банк підкреслює, що гендерні дані є критично важливими для формування ефективної політики, оскільки дозволяють виявляти нерівності в освіті, зайнятості та доступі до ресурсів. У практичному вимірі гендерно дезагреговані дані використовуються для моніторингу показників рівності та оцінки ефективності державних програм. Наприклад, вони дозволяють порівнювати рівень зайнятості жінок і чоловіків, різницю в оплаті праці, рівень участі в політичному житті або доступ до медичних послуг. Такі дані також допомагають виявляти приховані форми нерівності, які не завжди помітні в загальній статистиці, наприклад, нерівний доступ до кар’єрного зростання або різницю в умовах праці в однакових секторах.
Практичним прикладом застосування цього підходу є досвід Апостолівської територіальної громади у Дніпропетровській області, в якому зібрано гендерно чутливі дані у сферах охорони здоров’я, освіти, соціального захисту, культури, спорту та благоустрою, із врахуванням не лише статі, а й віку та місця проживання (міського і сільського населення). Окрему увагу приділено також гендерним розривам у представництві жінок і чоловіків у процесах прийняття рішень, що дозволяє більш комплексно оцінювати рівень рівності в громаді.
Наприклад, якщо в громаді рівень працевлаштування населення становить 70%, це не означає, що можливості однакові для всіх. Окремий аналіз може показати суттєву різницю між жінками та чоловіками або між міськими й сільськими жителями.
За даними ООН Жінки, у багатьох країнах світу досі існують значні прогалини в гендерній статистиці. Через це частина проблем залишається невидимою для органів влади. В Україні також залишається потреба у зборі більш детальних даних, особливо в умовах війни та відновлення громад.
Що таке гендерний аудит
Навіть якщо організація або установа декларує рівність, це не завжди означає, що принцип працює на практиці. Саме тому застосовують гендерний аудит. Міжнародна організація праці визначає гендерний аудит як інструмент перевірки внутрішніх політик, процедур і підходів для того, щоб зрозуміти, чи мають усі працівники рівні можливості та чи враховуються потреби різних груп населення під час роботи організації. Під час аудиту можуть аналізувати кадрову політику, умови праці, систему прийняття рішень або розподіл відповідальності. Такий підхід допомагає не лише виявити проблеми, а й знайти конкретні шляхи їх вирішення.
Як це стосується збереження довкілля та відновлення громад
Гендерні підходи важливі не лише для соціальної політики. Вони дедалі частіше використовуються у сфері кліматичної адаптації, енергетики та повоєнного відновлення.
Наприклад, рішення щодо облаштування укриттів, відновлення житла, модернізації громадського транспорту або створення зелених зон можуть по-різному впливати на різні групи населення. Якщо громада враховує ці потреби ще на етапі планування, проєкти стають більш ефективними та корисними для більшої кількості людей.
Особливо актуально це для України, яка одночасно проходить через процес відновлення після руйнувань та наближається до стандартів Європейського Союзу.
Відповідальність за впровадження таких підходів лежить не лише на центральній владі. Важливу роль відіграють місцеві ради, виконавчі органи громад, державні установи, громадські організації та міжнародні партнери. Саме вони можуть збирати необхідні дані, аналізувати наслідки своїх рішень та впроваджувати більш справедливі підходи до планування. В Україні гендерно орієнтоване бюджетування вже застосовується на національному та місцевому рівнях за підтримки міжнародних організацій та експертних програм.
Чому про це варто знати
На перший погляд, може здаватися, що гендерні підходи стосуються лише державної політики, та насправді вони впливають на повсякденне життя кожного. Від того, як сплановано транспорт, де розташована амбулаторія, чи доступний дитячий садок поруч із домом та наскільки безпечним є громадський простір, залежить якість життя людей. Гендерні підходи допомагають зробити ці рішення більш справедливими та ефективними.
Гендерно орієнтоване бюджетування, збір якісних даних та гендерний аудит допомагають зрозуміти реальні потреби людей і спрямовувати ресурси туди, де вони потрібні найбільше.
Для України це особливо важливо зараз, коли громади не лише відновлюються після наслідків війни, а й формують основу свого майбутнього розвитку. Саме тому гендерні підходи стають не додатковою опцією, а необхідною умовою якісного врядування та сталого відновлення.
Ця публікація фінансується Європейським Союзом. Її зміст є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.