Українські громади вже добре знають, що надійне енергопостачання є основою роботи критично важливих послуг і місцевої економіки. Тривалі відключення або перебої з електроенергією унеможливлюють звичну роботу лікарень, систем водопостачання, закладів освіти та підприємств.
Про те, як громадам ставати менш залежними від перебоїв у енергосистемі, розвивати енергоменеджмент та впроваджувати проєкти відновлюваної енергетики 2 червня говорили у Рівному на сьомому щорічному Форумі енергоефективності — «Стійка енергетика України: відновлення, партнерство, рішення».
Під час першої панелі експерти дискутували про розвиток локальної генерації та систем накопичення енергії для бізнесу та громад. Тема охопила СЕС, акумулятори та інші рішення на основі відновлюваних джерел енергії, зокрема теплоакумулятори й теплові насоси.
Наприклад, теплові насоси та теплоакумулятори — рішення, які допомагають виробляти, зберігати й ефективніше використовувати енергію безпосередньо на місці. Попри стрімке поширення в багатьох країнах, в Україні їхній потенціал досі використовується не повною мірою.
Довідково: Принцип роботи теплового насоса досить простий: він не виробляє тепло, а переносить його з навколишнього середовища — повітря, ґрунту або води — до системи опалення чи гарячого водопостачання. Завдяки цьому теплові насоси забезпечують значно вищу ефективність порівняно зі звичайними електронагрівачами: на кожен кіловат-годину спожитої електроенергії вони можуть виробляти три-чотири кіловат-години теплової енергії.
Для будівель, які досі залежать від газових або традиційних електричних котлів, це означає реальну альтернативу — менш вразливу до перебоїв і значно дешевшу в експлуатації. Особливо актуально це зараз, коли ціни на енергоносії залишаються непередбачуваними, а централізоване теплопостачання в багатьох громадах працює з перебоями або взагалі перебуває під загрозою.
Водночас однією з найпоширеніших помилок у голів громад та мешканців залишається уявлення, що сонячні станції — це сезонне рішення.
«Часто можна почути думку, що сонячні електростанції ефективні лише влітку. Насправді вони працюють упродовж усього року. Взимку генерація дійсно значно менша через коротший світловий день та зміну положення сонця, але навіть у цей період СЕС допомагають покривати частину споживання та зменшувати навантаження на мережу. Для критичної інфраструктури це означає не лише економію коштів, а й можливість безперервно надавати послуги людям навіть під час перебоїв з електропостачанням», — пояснює Олена Кондратюк, програмна менеджерка ГО «Екоклуб».
Екоклуб бачить це на практиці, адже ми допомагаємо встановлювати сонячні електростанції з акумуляторами у різних регіонах України і вони вже допомагають водоканалам, лікарням та іншим важливим об’єктам працювати під час відключень. З 2022 року в межах кампанії Екоклубу Solar Aid ми побудували 96 сонячних станцій, аби забезпечити об’єкти критичної інфраструктури (лікарні, водоканали та важливі обʼєкти для громад) безперебійним джерелом електропостачання.
На другій панельній дискусії з темою “Енергостійкі громади та критична інфраструктура в умовах війни” зосередилися на тому, як допомогти багатоквартирним будинкам та громадам. Обговорювали, як енергоефективність будівель допомагає мешканцям легше проходити періоди нестабільного енергопостачання. Будинки після термомодернізації (утеплені фасади та дахи, замінені вікна чи модернізовані системи опалення) повільніше втрачають тепло, потребують менше енергії для обігріву й довше зберігають комфортну температуру навіть під час відключень.
Навіть найкращі технології не працюватимуть без належного фінансування. Тому окрему увагу на форумі приділили грантовим програмам, кредитним інструментам та механізмам підтримки для громад, ОСББ та бізнесу.
Для різних учасників процесу доступні різні інструменти підтримки. Громади можуть залучати міжнародну допомогу, зокрема це можуть бути грантові кошти, кредитні механізми та партнерські програми для розвитку енергостійкості.
Натомість ОСББ можуть залучати фінансування через програми Фонду енергоефективності — «ЕнергоДім», «ВідновиДІМ» та «ГрінДІМ», а також місцеві програми співфінансування в окремих громадах. У Рівненській області діє Комплексна програма енергоефективності, яка компенсує частину відсотків за користування кредитом. У Рівному діє міська програма «ЕнергоДім Рівне», яка компенсує решту відсотків за користування кредитом та частину понесених витрат на рівні 20%. Таким чином, ОСББ міста Рівного на термомодернізацію витрачають лише 10–20% власних коштів і мають рік безвідсоткового кредиту. Якщо ж кредит лякає, можна отримати безвідсоткову річну позику в Асоціації енергоефективних міст України.
Підприємцям радимо відстежувати кредитні та грантові можливості для енергоефективних рішень. Один із інструментів – державна програма кредитування 5–7–9%», гранти та спеціальні програми на впровадження заходів з енергостійкості. Актуальну інформацію перевіряйте на сайтах міської ради та ОВА.
Водночас громадам важливо шукати партнерів серед міжнародних партнерів та представників бізнесу і об’єднувати зусилля, адже саме така співпраця часто допомагає реалізувати проєкти, які самотужки були б недосяжними.
«Сьогодні енергостійкість — це вже не питання майбутнього, а щоденна потреба громад і бізнесу. Подібні форуми дозволяють побачити рішення, які вже працюють, знайти партнерів для нових проєктів і перетворити ідеї на конкретні послідовні дії», — говорить Михайло Лук’яник, координатор напряму централізованого теплопостачання ГО «Екоклуб».
Після форуму ми вже отримали запити від громад і закладів, які шукають практичні рішення — від встановлення сонячних електростанцій до простих заходів з енергоефективності в будівлях.
Якщо ваша громада чи установа працює над підвищення енергостійкості — звертайтеся до Екоклубу. Ми допоможемо оцінити рішення, визначити пріоритети та спланувати подальші кроки на цьому шляху.
Контакти: office@ecoclubrivne.org або за номером телефону +38 (067) 363-62-26
Разом до енергоефективності!