Підвищення родючості пшениці у Казахстані

У рамках інформаційної кампанії про зміни клімату, Екоклуб ділиться прикладами заходів з адаптації, що були втілені та показали свою ефективність у різних країнах світу. Якщо ви маєте такі українські або закордонні успішні приклади, поділіться з нами та ми розповімо про них нашим читачам.

На родючість пшениці значно впливає вологість ґрунту, особливо у пустельних та напівпустельних регіонах Казахстану. Казахстан маж дев’ять сільськогосподарських зон із дещо відмінним кліматом та ґрунтом. До недавнього часу посівна у Казахстані проводилась у період з 15 по 25 травня, незалежно від зони чи клімату. Тим не менше, точно визначена та проведена вчасно посівна, тоді, коли вологість ґрунту та температура оптимальні, значно підвищує живучість насіння та врожайність. Недотримання цих стандартів може призвести до втрати до 50 % урожаю.

Спільний проєкт ПРООН та USAID «Покращення кліматичної стійкості казахстанської пшениці та продовольчої безпеки в Центральній Азії» націлений на підвищення врожайності пшениці в Казахстані. Проєкт розробив спеціальний метод точного визначення оптимального часу для посівної, базуючись на таких факторах як вологість ґрунту та температура повітря.

Методи та засоби

Критично важливо досягнути високої живучості зерна, завдяки балансу між теплом та вологістю ґрунту. Посів пшениці у час, коли тримається висока температура та вологість повітря, але не настільки висока температура, щоб більшість вологи випарувалась, дозволяє насінню рости швидко та міцно. Це підвищує стійкість насіння до різних хвороб, бур’янів та шкідників, а також до екстремальних погодних умов, що забезпечує хороший врожай.

Метод розроблений в межах об’єднаного проєкту дозволяє робити оцінку вологості ґрунту у взаємозв’язку із особливостями конкретних видів ґрунту. Оцінка проводиться на основі супутникових знімків та наземних метеорологічних замірів. Супутникові знімки, що надаються національним космічним дослідним інститутом, використовуються для визначення максимального рівня вологості ґрунту. Температура, рекомендована для посіву пшениці, складає +10-15ºC і визначається регіональними метеорологічними станціями, якими керує Казахгідромет.

Навчання на практиці

Цей метод широко застосовувався на демонстраційних ділянках у трьох північних регіонах Казахстану, щоб дослідити вплив на врожайність культур. Проєкт здійснювався у координації із Міністерством сільського господарства Казахстану, які надали експертів для оцінки ефективності розробленої методології. Можливість фермерів використовувати технологію визначилась за принципом “навчання на практиці”. Із самого початку проєкту керівним принципом було те, що усі практичні польові роботи проводились фермерами під загальним наглядом та керівництвом експертів.

Поширення інновацій

Інформацію, як обрати найкращий час для посівної, доносили до фермерів через низку заходів. Наприклад, проводився центральноазійський “День поля” — захід, на якому фермери разом із експертами обговорювали різні сільськогосподарські технології, методи та інновації у форматі ярмарки. Також у рамках проекту провели низку тренінгів, семінарів та воркшопів, щоб проінформувати фермерів.

Результати

Розроблений метод є дуже важливим для підвищення ефективності прогнозів щодо урожайності пшениці. Цей підхід дозволяє якнайкраще визначати час для посівної у всіх регіонах Казахстану, відповідно підвищуючи продуктивність в усій країні. Згідно з експертними оцінками, протягом перших чотирьох років проєкту врожайність зросла в середньому на 20 %.

У період 2013-2014 року була яскраво продемонстрована ефективність цього методу. Восени був ранній мороз і через те, що частина пшениці була посіяна пізно і ще не встигла дозріти, 28 % загального урожаю опинились під снігом. Тим не менше, ті фермери, які також сіяли пшеницю пізно, але дотримувались нової методики посіву, встигли зібрати її до ранніх заморозків.

Зі зростанням температури внаслідок зміни клімату методи, розроблені в межах проєкту, можуть стати надзвичайно цінними для підвищення врожайності у Казахстані.

Джерело статті