Повномасштабна війна росії проти України щодня спричиняє руйнування будівель, тисячі людей втрачають житло, зростає кількість осіб з інвалідністю. Станом на листопад 2022 року загальна сума збитків, завдана інфраструктурі України, складає майже $136 мільярдів доларів.
Проте вже зараз Україна планує післявоєнне відновлення. Під час нього важливо формувати безбар’єрне середовище з доступними об’єктами, інформацією та послугами. Таке середовище повинне бути адаптованим до змін клімату та мати доступ до відновлюваних джерел енергії. А ще враховувати інтереси та потреби всіх верств населення, зокрема і маломобільних груп.
У цій статті розповідаємо, що таке універсальна доступність, чому вона важлива та як громадам досягти безбар’єрності для всіх верств населення під час післявоєнного відновлення.
Що таке безбар’єрність та чому вонa важливa
Безбар’єрність – загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності. Інакшими словами – це ознака, що характеризує, наскільки місто чи громада адаптовані та доступні для різних категорій населення.
Згідно з Національною стратегією безбар’єрності, на першому (базовому) рівні розрізняють наступні види безбар’єрності:
– Фізична – доступність публічної інфраструктури, приміщень, громадського транспорту,
– інформаційна – доступність публічної інформації, адаптація оповіщення в сфері послуг, екстрених служб,
– цифрова – доступ до інтернету та цифрових навичок, адаптованість публічних онлайн послуг,
– суспільна та громадянська – інклюзивне середовище, відсутність мови ворожнечі, рівність політичних та громадянських прав і можливостей.
Другий рівень безбар’єрності – галузева. Вона охоплює розроблення галузевих стратегічних планів дій в освіті, економічній діяльності, охороні здоров’я і соціальному захисті. Зауважимо, що енергетична і кліматична галузі теж повинні враховувати безбар’єрні рішення.
Зрозуміла інформація для усіх людей – основа для досягнення безбар’єрності. Ось кілька порад від Марини Лебідь, дослідниці інформаційної та фізичної доступності виконавчої директорки ГО «Pro.UD | Універсальний дизайн», як робити інформацію безбар’єрною:
– Використовуйте різні формати подачі інформації. Так ви врахуєте потреби людей з порушенням зору, слуху, розумової діяльності. Використовуйте шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипцію (тифлокоментування), перекладайте матеріали жестовою мовою, додавайте субтитри.
– Розміщуйте та оформлюйте інформацію з урахуванням її важливості. Це особливо важливо у час безперервного потоку новин.
– Робіть інформацію легкою для візуального сприйняття.
– Викладайте інформацію максимально зрозуміло.
– Враховуйте різні рівні освіти, лінгвістичні навички.
Архітектор та містопланувальник Євген Борисено наів приклади застосування принципів універсального дизайну в міському середовищі:
– Рівність та доступність використання.
– Гнучкість використання.
– Простота й інтуїтивність використання.
– Доступно викладена інформація.
– Терпимість до помилок.
– Малі фізичні зусилля.
– Наявність необхідного розміру, місця, простору.
«Безбар’єрні рішення в громадах мають стати новою нормою. Для цього плани заходів з реалізації Національної стратегії безбар’єрності в громадах повинні охоплювати також питання рівного доступу до інформації щодо енергозбереження, адаптації до зміни клімату, доступності використання відновлюваних джерел енергії для різних верств населення. Саме за таких умов можливо протистояти кліматичній та енергетичній кризі, забезпечити сталість та інклюзивність процесів повоєнного відновлення» – говорить координаторка проєктів ГО «Екоклуб» Наталія Лушнікова.
Як містам враховувати безбар’єрність під час відновлення
Під час післявоєнного відновлення необхідно врахувати принципи універсального дизайну. Завдяки цьому територія і об’єкти на ній, які відбудовують чи реконструюють, стануть комфортнішими та доступнішими для людей, а ще матимуть новий естетичний вигляд.
На думку Ольги Лящук, координаторки проєктів Екоклубу, під час реконструкції певної території передусім потрібно передбачати такі рішення:
– формувати “зелені коридори”, які сполучатимуть віддалені райони населених пунктів із центром. Такі коридори повинні забезпечувати пішоходам безперешкодне пересування під тінню зелених насаджень,
– встановлювати громадські ліфти,
– будувати доступні громадські вбиральні,
– облаштовувати зупинки громадського транспорту із захистом від дощу та сонця,
– будувати зручні входи в громадські приміщення з врахуванням зимового періоду (протидія обледенінню),
– вкладати тактильне мощення,
– облаштовувати хідники вище рівня газону, щоб запобігти вимивання грунту та формувати дощові канави вздовж них.
– встановлювати баки для сортування сміття із захистом від вітру та опадів,
– передбачати паркомісця з водопроникним покриттям для маломобільних груп населення.
Довідково: певні елементи безбар’єрності вже зараз зустрічаємо на вулицях деяких міст країни. Це дощові садки, пандуси, інформаційні таблиці зі шрифтом Брайля, тактильне мощення та низькі бордюри.
Як міста використовують підходи безбар’єрності та принципи універсального дизайну
Рівне
Рівне – місто, яке реконструює площі та вулиці згідно з принципами безбар’єрності. У 2022 році на одній із вулиць створили дощовий садок. Так вдалося зменшити кількість води, що накопичувалася внаслідок підтоплень вулиць, та зробити простір доступнішим для жителів.
Також у місті переоблаштовують пішохідні доріжки, які розташовують вище рівня землі. Завдяки такому способу зайва вода на дорогах не накопичується, а стікає та потрапляє у землю. З’являються поодинокі приклади формування зелених зон, які захищають від дорожнього пилу та формують обмеження для руху автомобілів.
Зараз Рівненська громада готує План дій сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК). Для нього Екоклуб провів оцінку ризиків та вразливості до зміни клімату. Під час оцінки враховують вплив зміни клімату на вразливі групи населення (маломобільні групи, адже вони першочергово зазнаватимуть впливу несприятливих погодних явищ – злив, обледенінь, підтоплень). На основі результатів оцінки вразливості Екоклуб підготував низку заходів з адаптації до зміни клімату з урахуванням потреб вразливих груп населення.
Оцінка показала, що у Рівному необхідно розробити альтернативні маршрути проїзду громадського транспорту чи екстрених служб у випадку затоплення вулиць чи повалення дерев, гілок. Адже частота та інтенсивність таких явищ найближчим часом зростатиме.
Також місто має розроблену Концепцію «Зелені коридори Рівного». Вона містить опис маршрутів міста, які потребують озеленення таким чином, щоб жителі могли дістатися центру та віддалених районів під тінню зелених насаджень.
У місті розробили концепцію реконструкції озера Басів Кут. Для цього провели опитування та вивчали потреби місцевих жителів:
“Згодом залучили архітекторів, які розробили концепцію з урахуванням усіх принципів безбар’єрності. У планах – створити спортивний майданчик, доступний для всіх груп населення. Зокрема, пропрацьовуємо доступність для людей, що потерпіли від військових дій. Зручна, доступна та комфортна інфраструктура здатна покращити психоемоціний стан людей”, – розповідає депутатка рівненської міської ради Оксана Майборода.
Славутич
У 2020 році місто Славутич доєдналося до програми з безбар’єрності та підписало меморандум про розвиток безбар’єрної архітектури у межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів». Згодом створили посаду радника міського голови з питань безбар’єрності.
Перед впровадженням заходів з універсальної доступності у місті опитали жителів та провели аудити будівель. Це дозволило вивчити потреби населення та з’ясувати стан інфраструктури. На основі отриманих даних створюють онлайн-мапу доступності. Вона міститиме схему пішохідного маршруту, який облаштували за принципами універсального дизайну: низькі бордюри, доступні громадські вбиральні, пандуси. Роботи тривають, тож згодом планують вкласти тактильне мощення та встановити зрозумілі для різних категорій населення позначки.
Львів
У місті над впровадженням безбар’єрністі міського простору працюють переважно громадські ініціативи, які мають підтримку від місцевої влади.
Серед таких – простір спільного зростання “Сенсотека” – місце для навчання, проведення дозвілля, спілкування з іншими відвідувачами. Там проводяться безкоштовні курси англійської мови в інклюзивних групах, арт терапії, мистецькі інклюзивні майстер-класи, тренінги та семінари.
Щодо фізичної доступності, то яскравим прикладом є реконструкція площі Двірцевої. Цей проєкт отримав міжнародну нагороду від Інституту транспортної політики та політики розвитку за сталу транспортну мобільність.
Реконструкція передбачала:
– збільшення інфраструктури громадського транспорту;
– збільшення кількості зупинок;
– монтування павільйонів з сидіннями та накриттям на зупинках громадського транспорту;
– розділення смуг для таксистів, приватного транспорту; громадського транспорту, трамваїв;
– пішохідну зону;
– озеленення;
– збільшення площі скверу;
– підземний паркінг;
– велопарковки.
Запрошуємо ознайомитися з відео вебінару “Як зробити “зелене” відновлення України безбар’єрним для всіх верств населення”.
Стаття написана у межах проєкту «Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами», що фінансується коштом Європейського Союзу, та проєкту «Розбудова екофеміністичного руху» за підтримки WECF International. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО “Екоклуб” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи WECF International.
