Чи на часі адаптація громад до зміни клімату в умовах війни

Чи на часі адаптація громад до зміни клімату в умовах війни

Повномасштабна війна в Україні та російський шантаж енергоносіями посилюють кліматичну кризу: світ продовжує купувати викопне паливо, спалення якого призводить до викидів парникових газів у повітря. Зростає кількість викидів внаслідок артилерійських обстрілів та ракетних ударів росії, пожеж та руйнувань природних екосистем. Усе це впливає на підвищення середньої температури повітря: за останні десятиліття вона вже зросла на 1,5 °C, стверджують експерти Міжурядової групи зі зміни клімату.

Тож якщо муніципалітети вже зараз не почнуть адаптовуватися до кліматичної зміни, навіть після нашої перемоги умови для життя людей погіршуватимуться надалі. Екстремальні погодні явища завдаватимуть матеріальних та фінансових збитків, збільшуватиметься ризик виникнення нових пандемій, знижуватиметься якість та кількість продовольства.

Чому громадам важливо адаптуватися до кліматичних викликів навіть під час воєнного стану та як це допоможе їм у післявоєнній відбудові? 

Угода мерів 

Одним із інструментів, який допомагає муніципалітетам адаптовуватися до зміни клімату, є ініціатива Європейського Союзу “Угода мерів”.  Громади-підписанти добровільно зобов’язуються реалізувати енергетичні та кліматичні цілі Євросоюзу – розробляють Плани дій сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК). 

ПДСЕРК – це документ, який охоплює плани вдосконалення різних сфер у громадах. У ньому громада аналізує свою базову ситуацію щодо викидів парникових газів та проводить оцінку вразливості до зміни клімату. 

Для якісного розроблення документу залучають всі зацікавлені сторони: від керівництва громади, керівників комунальних підприємств, працівників відділів охорони здоров’я та освіти до жителів населеного пункту. 

Долучившись до Угоди Мерів, громада отримує доступ до консультацій її технічних спеціалістів, європейських фінансових механізмів підтримки реалізації запланованих заходів та прикладів реалізації заходів з адаптації інших європейських громад. 

Станом на жовтень 2022 року членами ініціативи є більше 300 українських муніципалітетів. 

Оцінка вразливості: що це та навіщо

Одним з елементів ПДСРК є оцінка вразливості громади до зміни клімату. Це інструмент, що дозволяє громадам зрозуміти наявні кліматичні загрози та спрогнозувати можливі ризики. А ще виявити причини вразливості кожного із секторів (транспорту, біорізноманіття, охорони здоров’я, водних ресурсів тощо) до них. 

 Під час цього процесу аналізують кліматичні, інфраструктурні дані, інформацію щодо населення та його здоров’я, наявність підприємств, стан водних ресурсів та інші показники. До аналізу залучають усі зацікавлені сторони. 

Результат такої оцінки – розуміння потенційних загроз та ризиків, наскільки  це вплине на життя місцевого населення та стан кожного із секторів. Опісля аналізу у громаді складають  перелік заходів з адаптації до зміни клімату, щоб мінімізувати потенційні кліматичні виклики.

Громади і зміна клімату

Протягом 2021-2022 років громадська організація “Екоклуб” провела дослідження “Оцінки вразливості Рівненської громади до зміни клімату..” та запропонувала заходи з адаптації. На прикладі Рівненської громади Екоклуб побачив, що розроблення заходів з адаптації до зміни клімату для українських громад – це не загальноєвропейський тренд, а вимушений крок. Якщо не почати діяти вже зараз, екстремальні погодні явища можуть спричиняти руйнування інфраструктури громади, розвиток інфекційних та неінфекційних захворювань, погіршення стану зелених насаджень тощо.

 Результати дослідження показали: унаслідок кліматичної зміни протягом наступних років у Рівненській громаді очікується зростання кількості опадів та збільшення їхньої інтенсивності. Це період, коли за короткий проміжок часу випадатиме значна кількість дощу, а згодом можна очікувати тривалого бездощового періоду. Це негативно впливатиме як на ріст зелених насаджень, так і на можливі підтоплення вулиць та будинків, що завдаватиме матеріальних та фінансових збитків місцевим жителям.

Щоб зрозуміти, як зміна клімату впливає на життя та добробут рівнян та квасилівчан, Екоклуб також опитав понад 300 жителів громади. Більше 50% опитаних жінок та близько 40% опитаних чоловіків  відповіли, що відчувають слабкість або ж виснаження під час хвиль спеки. Як наслідок, жителі громади змушені звертатися за допомогою до медичних закладів або вдаватися до самодопомоги. 

Адаптація та “зелена” відбудова

Повномасштабна війна змінила пріоритети громад, серед яких передусім – самозахист та оборона, а не боротьба з кліматичними викликами. Проте наслідки кліматичної зміни вже зараз можуть спричинити додаткові ускладнення для критичної інфраструктури. Затоплення та підтоплення укриттів унаслідок інтенсивних опадів, різке зниження температури, що створить додаткове навантаження на енергосистему, обледеніння дротів внаслідок коливання температури навколо нуля градусів, затоплення хідників навколо Пунктів незламності – усе це можливі сценарії розвитку подій, якщо не почати негайно діяти. 

Плани повоєнного відновлення мають містити як оцінку вразливості, так і заходи з адаптації.  Розроблений ПДСЕРК із чіткими прорахованими заходами спростить громадам планування та шлях до зеленої реконструкції,  яку вже зараз планує український Уряд.

Опісля перемоги Україна продовжуватиме отримувати фінансування від закордонних донорів. Значною частиною цього фінансування будуть кошти Європейського союзу. Вимога наскрізного врахування зміни клімату у всіх галузях та впровадження заходів з адаптації містяться у документах ЄС. Тому перевагу у майбутній фінансовій підтримці отримають ті громади, плани повоєнного відновлення яких вже міститимуть адаптаційну складову. 

Повномасштабне вторгненя росії зумовило значне переміщення населення по всій території України. Громади були змушені швидко реагувати, щоб знайти прихисток для громадян з інших регіонів. Та не лише українці шукали новий дім, а й підприємства та бізнеси. Чи залишаться підприємства і люди в громаді, залежатиме і від того, наскільки комфортно їм буде перебувати у населеному пункті. Громада, в якій будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб та облаштування площ для бізнесу відбуватиметься із врахуванням заходів з адаптації до зміни клімату, створить більш вигідні умови для розвитку людського капіталу та економічного зростання населеного пункту.

Важливо, щоб громади будували енергоефективне та адаптоване для переселенців житло, уникаючи тимчасових рішень під час будівництва. У майбутньому площі, що звільнилися, можна використати для соціального житла чи об’єктів інфраструктури.  

Ця стаття створена в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цього оголошення і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст оголошення несе винятково ГО “Екоклуб”.

Контактна інформація

Адреса:
33014, м. Рівне, вул. Степана Бандери 41, оф. 95