Рішення Верховного Суду у справі про критику Екоклубом підприємства-забруднювача Кроноспан

Рішення Верховного Суду у справі про критику Екоклубом підприємства-забруднювача Кроноспан

Екоклуб переміг у Верховному Суді: нашу скаргу щодо права вільно поширювати критичні зауваги до будівництва деревообробного заводу Кроноспан задовольнили. Це спростовує рішення судів попередніх інстанцій про те, що критика Екоклубу щодо планованої діяльності заводу – недостовірна інформація. Верховний суд постановив – оцінка критики, що стосується стану довкілля на предмет достовірності незаконна.

 Біля Рівного Кроноспан* будує деревообробний завод, що планує викидати в повітря забруднювальні  речовини. Екоклуб проаналізував Звіт з оцінки впливу на довкілля (ОВД) підприємства та опублікував свої зауваги. Опісля Кроноспан подав позов на Екоклуб за шкоду його діловій репутації, у якому  вимагав спростувати твердження, зазначені у наших дописах, та відшкодувати 150 тис грн (потім змінив суму до 1 грн).

Екоклуб програв справу у місцевому господарському суді та апеляції. Для того, щоб відстояти своє право на критику, ми подали скаргу до Верховного Суду. 

Основні підстави скарги Екоклубу до Верховного Суду у справі Кроноспан.

26 травня відбулося засідання справи у Верховному Суді. Скаргу Екоклубу задовольнили, скасувавши рішення судів першої та апеляційної інстанції: їх назвали не обґрунтованими та, відповідно,  відмовили у задоволенні позову Кроноспану проти активістів.

Позов Кроноспану до ГО “Екоклуб” – приклад, поширеного способу тиску на громадськість з боку потенційних забрудників – SLAPP (Strategic Lawsuit Against Public Participation, стратегічний позов проти участі громадськості). 

Основні тези з рішення Верховного Суду

– У демократичному суспільстві участь громадськості у вирішенні соціально-екологічних проблем є не тільки мірою реалізації громадянських прав, а й умовою розвитку такого суспільства та держави.

– У міжнародних договорах та національним законодавством гарантовано права громадських екологічних організацій приймати участь в обговоренні та розповсюдженні екологічної інформації.

– Згідно положеннями Орхуської Конвенції, участь громадськості не має обмежуватися оцінкою можливого впливу запланованої діяльності на навколишнє середовище, а має забезпечувати для громадськості можливість представляти будь-які зауваження та коментарі, які, на її думку, мають відношення до запланованої діяльності, в тому числі і щодо аспектів допустимості цієї діяльності і її відповідності природоохоронному законодавству.

– Положеннями Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” не обмежено право громадських організацій поширювати зауваження з метою інформування суспільства і поза межами процедур та термінів передбачених цим Законом.

– Поширена Екоклубом інформація щодо плановогобудівництва деревообробного заводу Кроноспан біля Рівного була здобута ним на підставі аналізу відкритих даних, мала вигляд прогнозів щодо можливих змін стану довкілля внаслідок запланованої діяльності і законодавцем не встановлено жорстких обмежень щодо достовірності і наукової обґрунтованості зазначених зауважень та пропозицій.

– Оскаржувані публікації Екоклубу фактично виступають в якості орієнтирів на спростування або підтвердження яких і повинна бути спрямована діяльність відповідних суб’єктів оцінки впливу на довкілля.

Розповсюдження критики планованої діяльності з метою забезпечення дотримання екологічних вимог при здійсненні господарської діяльності, не може вважатися поширенням недостовірних та негативних відомостей про особу через особливості змісту екологічних правовідносин та гарантії прав громадян у сфері захисту навколишнього природного середовища.

– Закон України “Про інформацію” встановлює, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Чому рішення Верховного суду у цій справі таке важливе?

Андрій Андрусевич:

Це рішення створює важливу правову «парасольку» для захисту кожного, хто висловлює свою думку з приводу проектів, які можуть негативно вплинути на довкілля. Зокрема, громадськості не доведеться доводити «достовірність» своїх зауважень в процесі оцінки впливу на довкілля.

Надзвичайно важливо, що Екоклубу не довелося йти до міжнародних судових та інших органів – рішення Верховного Суду є набагато дієвішим як з точки зору захисту прав у цій справі, так і з точки зору його «парасолькового» впливу на усі майбутні справи.

Верховний Суд практично підтримав громадськість на усіх можливих підставах, хоча це й вимагало складного аналізу на перетині національного та міжнародного права, закону «Про інформацію», екологічного права, Європейської конвенції з прав людини, Оргуської конвенції.

Вважаємо, що це рішення Верховного суду є одним з наріжних каменів створення системи ОВД, яка забезпечить правдиву оцінку прийнятності загрозливих проектів. Адже тепер природоохоронці однозначно знають, що не вони мають доводити факт надмірної шкоди довкіллю або здоров’ю людей від планованої діяльності. Натомість, інвестори мають довести, що шкода не перевищить дозволених рівнів. 

Повне рішення Верховного суду за цим посиланням.

*деревообробний завод.

Головне фото: Слово і Діло.

Контактна інформація

Адреса:
33014, м. Рівне, вул. Степана Бандери 41, оф. 95