Що потрібно знати про формальдегід – Екоклуб – природоохоронна громадська організація

Що потрібно знати про формальдегід

26.08.2020
Що потрібно знати про формальдегід

Формальдегід усюди – у воді, повітрі, їжі, в наших домівках, та навіть в наших тілах. Ця органічна сполука з вуглецю, водню та кисню стала незамінною в багатьох сферах життя, завдяки своєму використанню у виробництві тисяч промислових та споживчих товарів. Одночасно з цим, формальдегід був внесений до списку канцерогенів. Це зумовлює появу ряду питань: наскільки формальдегід небезпечний, яке значення має для нашого здоров’я та життя, як впливає на навколишнє середовище та як знизити ризики, пов’язані з його впливом?

Що таке формальдегід?

  • хімічна формула – CH2O;
  • інші назви: метаналь, мурашиний альдегід; 
  • безбарвний легкозаймистий газ, який при кімнатній температурі має характерний задушливий та подразнюючий запах; 
  • має високу хімічну реакційну здатність, є легкозаймистим, може утворювати вибухонебезпечні суміші в повітрі;
  • комерційний формальдегід виробляється і продається у вигляді водного розчину, що містить 37-50% формальдегіду, який відомий широкому загалу як формалін;
  • є токсичним при ковтанні, контакті зі шкірою чи вдиханні, викликає опіки та пошкодження очей, може викликати алергічну реакцію шкіри та подразнення верхніх дихальних шляхів.

Яка сфера його застосування?

Формальдегід добре розчиняється у водних і  спиртових розчинниках та легко полімеризується, що робить його корисним матеріалом у виробництві найрізноманітніших матеріалів, таких як смоли, лаки, клеї, ізоляційне покриття, ДСП, ДВП, фанера, покриття для паперу та тканин, синтетичні волокна та багато інших. Також формальдегід використовується як консервант, протимікробний та дезінфікуючий засіб для інших промислових процесів та споживчих продуктів.

Як він потрапляє у довкілля?

Основним джерелом потрапляння формальдегіду в довкілля є викиди у повітря, зумовлені діяльністю людини, однак джерела його виникнення та розповсюдження можуть мати як антропогенний, так і природний характер.

Природні джерела надходження:

  • під час природних процесів, які передбачають спалювання органічних матеріалів, таких як природні пожежі (найчастіше – лісові та степові); 
  • утворюється у водоймах при опроміненні залишків органічної речовини сонячним світлом;
  • вторинне утворення формальдегіду відбувається в повітрі шляхом окиснення летких органічних сполук та реакцій між озоном та алкенами;
  • як проміжний продукт метаболізму, формальдегід присутній у більшості живих організмів, включаючи тварин, рослин, та навіть людей, але в дуже низьких концентраціях, (наприклад, природна концентрація формальдегіду в яблуці – 17.3-22.3 мкг/г, в той час як нормальний рівень формальдегіду в крові у людей і тварин становить близько 2,5 мг/л).

Антропогенні джерела надходження:

  • промислові викиди;
  • вихлопні гази;
  • безпосереднє використання на виробництві; 
  • стічні води, що утворюються в результаті його виробництва та промислового використання;
  • антропогенні пожежі (в тому числі спалювання сміття, листя та трави);
  • тютюновий дим;
  • видобуток нафти;
  • промислові об’єкти та обладнання, що передбачає прямі джерела горіння: теплові електростанції, сміттєспалювальні заводи тощо.
  • будівельні матеріали та споживчі товари, які виділяють формальдегід (переважно це стосується нових матеріалів та виробів, але вивільнення формальдегіду може тривати кілька місяців, особливо в умовах з високою відносною вологістю та високою температурою в приміщенні).

Якою є безпечна концентрація формальдегіду в повітрі?

Спираючись на дослідження та оцінку ризиків від формальдегіду для здоров’я людини, Всесвітня організація охорони здоров’я зазначила середньодобову гранично допустиму концентрацію формальдегіду в атмосферному повітрі – 0,003 мг/м3. В Україні, відповідно до Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць, встановлені наступні допустимі концентрації: 

  • максимальна разова (ГДКм.р.): 0,035 мг/м3
  • середньодобова (ГДКс.д.): 0,003 мг/м3.

Високі концентрації формальдегіду в повітрі в Україні є серйозною проблемою, так наприклад, у 2014 році середня концентрація формальдегіду за рік у 29 містах, в яких проводилося спостереження, була на рівні 2,3 гранично допустимих концентрацій, а у 2017 році в Рівненській області концентрація формальдегіду перевищувала ГДК у 2 рази. Такі показники становлять небезпеку для здоров’я людей, оскільки відповідно до Регламенту ЄС та Міжнародного агентства з вивчення раку ВООЗ формальдегід є канцерогеном першої групи («канцерогенний для людини»).

Моніторинг якості атмосферного повітря є обов’язковим елементом у боротьбі із забрудненням атмосфери шкідливими хімічними речовинами.  

В Україні спостереження за забрудненням атмосферного повітря є повноваженням Українського Гідрометцентру, а вільний доступ до даних щодо стану навколишнього природного середовища входить до прав громадян (згідно статті 9 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”). На жаль, в Україні оновлюваних, повних даних про якість повітря у форматі відкритих даних немає, що суперечить чинній Конституції та Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Тож проаналізувати актуальні дані щодо забруднення повітря та, відповідно, оцінити реальний рівень небезпеки формальдегіду для здоров’я людей дуже складно.

Як він впливає на здоров’я?

Гостра токсичність після короткочасного впливу формальдегіду при потраплянні в організм людини серед іншого включає: 

  • сенсорне подразнення очей та верхніх дихальних шляхів; 
  • порушення дихання;
  • вплив на легені (астма та алергія); 
  • алергічну реакцію в місцях контакту (на шкірі рук та обличчя) та хімічні опіки;
  • при оральному потраплянні формаліну в організм симптоми включають: травми слизової (некроз та виразки) у ротовій порожнині, стравоході, шлунку та верхніх відділах кишечника; сильну печію; спазми та біль у шлунку, задишку та порушення роботи серцево-судинної системи.

Хронічна токсичність після промислового та непромислового контакту з розчинами або матеріалами, які містять формальдегід серед іншого включає:

Які є джерела забруднення формальдегідом у побуті? 

Варто пам’ятати, що домінуючим фактором впливу формальдегіду на здоров’я людини є його вдихання, тож концентрація в приміщенні може бути достатньо високою, щоб мати негативні наслідки для здоров’я.

Основні джерела вивільнення формальдегіду в приміщенні:

  •  конструкції, покриття та меблі з пресованої деревини: ДСП, ДВП середньої щільності та фанери листяних порід;
  • будівельні матеріали, що містять формальдегід: смоли, клеї, фарби, лаки, ізоляційні та утеплюючі матеріали, ламінат тощо;
  • джерела горіння: погано провітрювані газові і дров’яні плити, гасові нагрівачі; ароматичні свічки; спалювання сміття, листя чи трави поблизу помешкання тощо;
  • тютюновий дим (особливо в погано провітрюваних приміщеннях);
  • миючі засоби: рідина для миття посуду, автомобільні шампуні, засоби для чищення килимів та шкіри, пом’якшувачі тканин, засоби для догляду за взуттям і тощо;
  • косметичні засоби: шампуні, бальзами, лаки, спреї, креми, декоративна косметика.

Хоча перелік споживчих товарів, що містять формальдегід є досить обширним, слід враховувати, що більшість якісної продукції зазвичай містить допустимі концентрації (наприклад, за Державними санітарними нормами для готових конструкцій меблів з ДСП, ДВП та фанери допустимий рівень виділення формальдегіду – 0,01 мг/м3), а дотримання рекомендацій щодо зниження ризиків від шкідливої дії формальдегіду здатне мінімізувати його небезпечний вплив на здоров’я.

Як знизити ризики від його дії?

Дотримання певних рекомендацій може мінімізувати негативний вплив формальдегіду на здоров’я в побуті, а саме:

  • використання якісних та екологічних споживчих товарів; надання переваги натуральним косметичним (наприклад, органічній косметиці) та миючим засобам (сода, оцет, гірчичний порошок, господарське мило, лимонна кислота тощо);
  • надання переваги якісним меблям, бажано з цільного дерева (наприклад, ДСП, ДВП та фанера за вмістом формальдегіду діляться на три класи – Е1, Е2 та Е3, чим вищий клас, тим менше його концентрація в складі, в Україні для виробництва меблів забороняється використання класу Е2); 
  • використання якісних будівельних матеріалів із низьким рівнем вмісту формальдегіду;
  • запобігання впливу тютюнового диму: за можливості, відмова від паління в приміщеннях та забезпечення якісної системи вентиляції;
  • запобігання спалюванню сміття, листя та трави (більше того, в Україні самовільне спалювання рослинності є незаконним і тягне за собою адміністративну відповідальність);
  • контроль якості повітря в приміщеннях: встановлення вентиляційних систем та очищувачів повітря, регулярне провітрювання, вологе прибирання, наявність рослин; 
  • оскільки найбільше формальдегіду виділяється з нових меблів та будівельних матеріалів, рекомендується, за можливості, залишити на деякий час нові меблі, ламінат та інші оздоблювальні матеріали поза межами житлового приміщення для провітрювання. Якщо такої можливості немає, необхідно забезпечити належну вентиляцію та надходження свіжого повітря до приміщення. Також не слід ставити предмети з ДСП і МДФ поблизу джерел тепла (батарей, камінів, обігрівачів);
  • ведення здорового способу життя:  тривале перебування на свіжому повітрі (в лісах, парках, на дачних ділянках), регулярна фізична активність, заняття спортом та дихальні вправи здатні зміцнити імунітет та сприяти збільшенню функціональних можливостей дихальної системи, яка найбільше страждає від негативного впливу формальдегіду та інших  забруднюючих речовин в повітрі. Вживання продуктів, багатих на вітаміни та корисні елементи стимулює роботу печінки і нирок, що відповідають за виведення шкідливих речовин з організму, а вживання продуктів з антиоксидантними властивостями (натуральні соки, домашні трав’яні і зелений чай, горіхи, ягоди і фрукти, оливкова олія, мед) здатні нейтралізувати вільні радикали, які беруть участь у розвитку атеросклерозу, старіння шкіри, запалення і росту пухлин.

Використані джерела:

Нормативно-правові акти:

Ця стаття видана в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.

Думки, висновки чи  рекомендації належать авторам цієї статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГО “Екоклуб”.