Збереження зелених зон у місті важливе не лише з естетичного погляду. Парки, затінюючи та зволожуючи середовище, знижують температуру в міських умовах, утримують дощову воду та створюють простір для підтримки біорізноманіття, а також для рекреації людей. Вони важливі у контексті адаптації до зміни клімату, оскільки допомагають жителям громад легше пережити періоди екстремальних хвиль спеки. Зменшення кількості зелених зон загрожує комфорту та здоров’ю людей.
Тому, коли у 2016 році у Рівному з’явилися повідомлення про можливе руйнування парку поблизу Палацу дітей та молоді (ПДМ) задля облаштування аквапарку, природоохоронці, урбаністи та небайдужі жителі почали відстоювати територію. Вони об’єдналися в ініціативну групу та подали проєкт на громадський бюджет задля збереження та відновлення зеленої зони. Шість років потому Парк на Грабнику – приклад, як можна відновити занедбану зелену ділянку у місті та зробити безбар’єрний простір для його жителів.
Передісторія
За словами громадської активістки Оксани Майбороди, у 2016 році поблизу ПДМу виділили ділянку, розміром 1,5 га, щоб віддати під забудову на конкурсних засадах, та планували виставити на аукціон для охочих побудувати там аквапарк. Громадська ініціатива “Сад історій” долучилась до активної групи і почала шукати механізми, як зберегти цю територію.
“Ми дослідили аквапарки в інших містах України. З’ясували, що найменший за площею розташований у Тернополі, розміром 1,6 га із парковкою. У Рівному на аквапарк передбачили 1,5 га. Тому виникли сумніви, чи справді він там буде побудований. Це згуртувало активістів і зменшило довіру до ідеї від місцевої влади”, – говорить Оксана Майборода.
У 2017 році мали бути реалізовані перші громадські проєкти, але питання відкладали через невирішені земельні питання, у кого на балансі буде парк. Тож цей час активісти використали з користю. Архітектори провели урбаністичне дослідження: які функції парк вже виконує, чого не вистачає рівнянам.
Потім ініціативна група провела воркшоп «Парк біля ПДМ: курс на відновлення», на який запросили архітекторів з Рівного, небайдужу громадськість, представників влади, Палацу дітей та молоді. За результатами напрацювали концепцію безпечного, доступного парку зі збереженням зеленої зони, яка потім стала основою проєктів громадського бюджету. Також провели публічну презентацію напрацювань під час міського пікніку в парку. Загалом у 2016-2017 роках на громадський бюджет подали три проєкти відновлення парку.
У січні-лютому 2018 року за підтримки Ради реформ Рівного провели публічні консультації для подальшого обговорення і деталізації концепції відновлення парку. За наслідками робоча група, до складу якої ввійшли представники влади, ПДМу, музичної школи №2, громадських організацій, архітектори-урбаністи та автори громадських проєктів, розробили фінальну концепцію. Вона передбачала зону для пікніків, сидінь, території для відпочинку взимку, майданчик для вигулу собак та дитячий майданчик.
Що вдалося втілити
За шість років парк став прикладом відновлення та розвитку зелених зон. У 2019 році тут облаштували якісне вуличне освітлення, демонтували старі доріжки та додатково озеленили територію. Зробили більш доступними входи у парк, облаштували пандуси.
“Парк має справді якісне освітлення – невисокі опори з теплим жовтим світлом. Таке світло менше впливає на біорізноманіття парку, тому його використовують в європейських зелених зонах”, – наголошує Оксана.
Зелені насадження парку – його цінний скарб, говорить Оксана Майборода. Тут ростуть вікові модрини, які є окрасою території, віковий багатостовбуровий в’яз – найвище дерево в місті. Концепція парку передбачала збереження озеленення та висадку багаторічних рослин, які не вибагливі у догляді, довше зберігають вологу, створюють поживу та прихисток для комах та стають центром тяжіння для відвідувачів парку.
Головний квітник облаштували посередині парку, там завжди людно і кожен контактує з цією зоною. До збору коштів на закупівлю рослин долучилися небайдужі рівняни – друзі парку. Висаджують рослини та доглядають за ними волонтери. Поруч розташований дитячий простір. Діти забігають у квітник, спостерігають за рослинами та комахами – це гарний приклад контакту людини з природою.
“У парку квітнуть проліски, крокуси, нарциси, тюльпани, деревій, ехінацея, шавлія і ще дуже багато інших квітів. До висадки долучаються небайдужі рівняни під час толок. Нещодавно тут з’явилися півники, орлики та флокси. Цього року також висадили вербену бонарську, жоржини. Хочемо продовжити термін цвітіння рослин ”, – наголошує активістка.
Одна з родзинок парку – сертифікований дитячий майданчик, зроблений із природних матеріалів, без кольорових елементів. Його інтегрували у зелений простір, щоб діти розвивали увагу. Для покриття використали кору, своєрідну “м’яку подушку”. Вона зменшує ризики травмувань під час ігор.
Що у планах
Наступні кроки з оновлення парку – стійка дренажна система та алея, яка вестиме до вежі. Під час дощів бетонні чаші парку наповнюються водою, що створює незручності для пересування людей. Тому дренажна система допоможе швидше вбирати дощову воду.
“Це хороший приклад природоорієнтованого рішення, який вже давно використовують європейські міста. Дощова вода очищається через дренажну систему, і згодом може використовуватися рослинами, а немарно викидатися в каналізацію”, – наголошує Оксана.
Концепція парку також передбачала облаштування скейтпарку, сцени, універсального поля для гри, скелелрому, закладу (хабу для молоді) з кав’ярнею, облаштування ще одного входу та транзитної доріжки:
“Це ще в перспективі та потребує багато ресурсів, тому наразі оновлюємо концепцію, щоб краще визначити подальші кроки і мати змогу залучати грантові та спонсорські кошти”, – розповідає Оксана Майборода.
Чому Рівному важливо зберігати зелені зони
Із 1961 року основні дані про температуру змінилися: за останні 30 років вона піднялася на 1,2 °C.
У 2018 році у Рівному було проведене дослідження “Рівне нагрівається“, що дало змогу проаналізувати, які райони міста нагріваються найбільше. Дослідження показує, що для районів із меншою кількістю зелені та більш щільною забудовою – температури значно вищі.
Підвищення температури впливає на самопочуття рівнян. Це підтверджує дослідження Екоклубу. Майже 70 % респондентів зазначили, що дуже обтяжливо переносять тривалу спеку у громадському транспорті, та 40 % – у центрі міста.
Чим менше у місті буде зелених зон, тим важче рівняни переноситимуть хвилі спеки та екстремальні погодні явища.
Стаття написана у межах проєктів “Розбудова екофеміністичного руху”, що фінансується “WECF International” (“Жінки в Європі за спільне майбутнє”) та “Підвищення інституційної спроможності Екоклубу у світлі післявоєнної відбудови та набуття статусу кандидата у члени ЄС” в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам цієї статті і не обов’язково відображають погляди “WECF International” та Уряду Швеції. Відповідальність за зміст документа несе виключно ГО “Екоклуб”.
