План відновлення України: чи рухається процес розроблення та як громадам вплинути на його зміст

План відновлення України: чи рухається процес розроблення та як громадам вплинути на його зміст

У липні цього року у швейцарському місті Лугано уряд України представив План відновлення. Це документ, який покликаний визначити вектори післявоєнної відбудови. Робота над документом тривала з квітня по липень цього року, а протягом липня-вересня до оприлюднених напрацювань збирали коментарі.  Хоча деякі робочі групи зустрічалися та обговорювали подані рекомендації, станом на грудень публічно оновленої версії Плану все ще не презентували.

Який стан справ із розробленням Нацплану, як природоохоронці оцінюють попередні напрацювання та як громади можуть долучитися до процесу? Коментує Костянтин Криницький, керівник відділу енергетики ГО “Екодія”.

Костянтин Криницький, керівник відділу енергетики ГО “Екодія”.

Костянтине, які переваги та недоліки напрацьованого документу?

Для сталої відбудови України потрібно мати її більш-менш конкретне бачення. План відновлення – це візійний документ, що повинен окреслити основні засадничі принципи відбудови. Чи інвестуємо ми у викопне паливо, чи поступово відмовляємося від нього? Як модернізуємо власну інфраструктуру та промисловість? Якого типу будівлі потрібно будувати тепер? В ідеалі, План відновлення повинен відповідати на питання подібного типу.

Наразі План відновлення немає юридичної сили: передбачається, що після фіналізації його як держпрограму затвердить Кабінет міністрів України.

Перевага Нацплану – його наявність. Це означає, що є база, з якою можна працювати: коментувати, намагатися покращити та змінити. Основний недолік – відсутність стратегічного бачення розвитку нашої енергетики наступні десять років. Наразі План відновлення нагадує “список бажань” всіх зацікавлених сторін – більше викопного газу, більше нафти, нові атомні потужності, побудова нових потужностей ВДЕ як для інтеграцію в мережу, так і спеціально для виробництва водню тощо. Частини Плану не співвідносяться між собою, часто конкурують. 

Чи достатньою, на вашу думку, була залученість громад до процесу написання, коментування, планування заходів післявоєнної відбудови? 

Залученість громад була і все ще залишається критично низькою. Представників окремих муніципалітетів напряму не залучали до процесу. На мою думку, це неправильний підхід, що має величезні ризики. 

Справжня відбудова відбуватиметься в регіонах і конкретних громадах, де конкретні люди виконуватимуть конкретні дії та реалізовуватимуть конкретні проєкти. Недостатнє залучення органів місцевого самоврядування у процес планування від початку може дати на виході такі результати, які не сприйматимуться в громадах потрібними та доречними.

Рішення центральних органів влади часто можуть не враховувати потреби та інтереси місцевих жителів. У такому разі ефективність та швидкість відбудови може зменшитися у кілька разів.

– Чи є загроза “централізації всіх процесів” під час післявоєнної відбудови? Поясніть, що це означає? Як її подолати і чи можливо?

Через військову агресію росії процеси прийняття рішень в державі стали набагато централізованішими. Це зрозуміло і очевидно – у країні війна, тож по-іншому бути не може. Але вкрай необхідно, щоб ця нова централізація зникла після нашої перемоги. 

Фінансування відбудови України не повинне бути суто вертикальним процесом, де один державний орган чи апарат (уряд, офіс Президента тощо) вирішує кому, як і за яких умов виділятимуть кошти. По-перше, це відразу створить практичні проблеми, адже громад, які потребуватимуть відновлення, сотні. Один орган, централізований підхід, не зможуть дати раду такій кількості запитів одночасно. Це означає, що процес відбудови буде занадто повільним та неефективним.

По-друге, реформа децентралізації – одна з найуспішніших реформ за всю історію України. Її усунення підірве спроможності громад та перекреслить останні вісім років важкої праці.

Саме тому так важливо мати різні фінансові та адміністративні механізми для процесу відновлення країни, які уможливлять пряму участь громад (куди вони зможуть напряму подаватися та отримувати фінансування).

Як громади можуть бути залученими до процесу? Чому центральним органам влади потрібно більше співпрацювати з громадами у питанні планування післявоєнної відбудови?

Хоч коментарі приймали до кінця вересня, другий драфт Плану відновлення України досі публічно не презентували, над ним все ще працюють.

Ще є шанс його вдосконалити, адже друга версія точно не стане фінальною. Війна триває, тож сам документ повинен залишатися “живим” та гнучким, щоб вносити зміни відповідно до ситуації на фронті та нових потенційних руйнувань.

Щоб долучитися до процесу, потрібно слідкувати за офіційними повідомленнями центральних органів влади на державних сайтах (до прикладу, Кабінету міністрів), а також за розсилкою Екоклубу для громад. У ній повідомлятимемо про майбутні можливості для громад, як можна впливати на процеси планування та розробки Плану відновлення.

Співпраця ЦОВ та ОМС є необхідною для справді успішної та швидкої відбудови. Тільки спільні напрацювання та врахування інтересів громад забезпечать сприйняття процесів відбудови на місцях та реальну їхню реалізацію.


Стаття підготована у рамках проєкту «Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Екоклуб» і вона за жодних обставин не може вважатися такою, що відображає позицію Європейського Союзу.

Контактна інформація

Адреса:
33014, м. Рівне, вул. Степана Бандери 41, оф. 95