Які бар’єри та перспективи розвитку для відновлюваних джерел енергії в Україні

Які бар’єри та перспективи розвитку для відновлюваних джерел енергії в Україні

Повномасштабне військове вторгнення росії на територію України зумовлює постійні обстріли об’єктів енергетичної інфраструктури. Як наслідок, сотні тисяч споживачів залишаються без послуг енергопостачання. Для багатьох людей стають актуальними децентралізовані рішення з електропостачання, зокрема, з використанням гібридних систем генерації та накопичення енергії з відновлюваних джерел (ВДЕ). 

22 листопада Коаліція «Енергетичний перехід» презентувала аналітичний звіт «Бар’єри та перспективи розвитку ВДЕ в Україні». Наталія Литвин, координаторка проєктів ГО «Екоклуб» та Коаліції «Енергетичний перехід», розповіла про фактори впливу на розвиток ВДЕ та бачення майбутнього галузі: 

Наталія Литвин, координаторка проєктів ГО «Екоклуб» та Коаліції «Енергетичний перехід»

Із 2008 року в Україні створювалися умови для розвитку інвестиційних проєктів з ВДЕ. Це відбувалося завдяки відповідним рішенням на законодавчому рівні. Запровадженню механізмів підтримки сприяли євроінтеграційні процеси та зобов’язання України як сторони договору про заснування Енергетичного співтовариства.  

За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, станом на початок 2022 року сумарна потужність станцій ВДЕ склала 11 435 МВт, зокрема: 

 – сонячних (СЕС) — 6 430 МВт; 

 – вітрових (ВЕС) — 3797 МВт; 

 – біогазових та на біомасі — 941 МВт; 

 – малих гідро (ГЕС) — 267 МВт.  

Додатково встановлена потужність усіх генеруючих установок приватних домогосподарств склала 1 200 МВт. Річний відпуск електроенергії з ВДЕ (без урахування генерації установок приватних домогосподарств) склав 11 436 млн. кВт год.  

Такий розвиток ВДЕ став можливим завдяки прийнятому механізму підтримки. Зокрема, продажу електроенергії за «зеленим» тарифом. Проте із 2020 року і до сьогодні галузь не отримує достатньої підтримки від держави. Про це неодноразово заявляли як представники  бізнесу, так і громадські організації. 

Розвитку відновлюваної енергетики сприяли також цілі на рівні країни щодо збільшення частки генерації з ВДЕ. Вони прийняті у стратегічних документах національного рівня та галузевих планах щодо енергетики та клімату. Водночас, усі ці документи потребують узгодженості між собою в частині приведення до єдиного цільового показника ВДЕ на визначені періоди: до 2035-го або 2050-го року, оскільки це ті роки, що найчастіше визначають за орієнтир.  

До повномасштабного вторгнення рф на територію України в галузі ВДЕ вже була низка накопичених і невирішених проблем. Відкрита війна зумовила нові втрати, а також загрожує функціюванню та подальшому розвитку сфери. Внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури та знищення промислових споживачів, енергосистема щодня перебуває під загрозою розбалансування. Тож виробництво електричної енергії вимушено обмежують або ж повністю припиняють, щоб не допустити критичних наслідків для енергосистеми. 

У представленому дослідженні, яке опублікуємо згодом, експерти виділяють три групи основних ризиків для проєктів ВДЕ сьогодні:  

1) технічні, пов’язані з можливістю приєднання та балансування “зелених” потужностей; 
2) економічні, пов’язані з відсутністю ринкової прогнозованості та іншими факторами, що впливають на економічні показники проєктів;  
3) правові, пов’язані з правовою невизначеністю, яка склалася щодо регулювання ринку електричної енергії.  

Через низку заходів, що вживають для стабілізації роботи ринку електроенергії з відповідними пріоритетами, згадані вище ризики ще більше посилюються.  Нині існують бар’єри як для функціонування наявних існуючих об’єктів, раніше розпочатих проєктів, так і для планування нових проєктних потужностей ВДЕ у післявоєнний період. 

Сьогодні складно планувати на довгу перспективу, проте щоб зменшити ризики та відновити галузь, потрібно відсьогодні впроваджувати заходи, які цьому сприятимуть. Найближчим часом повинні бути створені умови для успішного завершення раніше розпочатих проєктів ВДЕ та запуск роботи з ринковими заходами. Розуміємо, що терміни виконання будуть довшими, але до кінця 2022 року необхідно подолати технічні ризики, пов’язані з приєднанням до мереж і розпочати роботу з підготовки до заходів, спрямованих на:  

– скасування механізму спеціальних обов’язків та вирівнювання конкуренції на ринку; 

– впровадження дієвих механізмів підтримки ВДЕ та потужностей для балансування, які працюватимуть на практиці;  

– забезпечення законності та недопущення порушень і зловживань в процесі регулювання ринку електричної енергії;  

– розширення можливостей реалізації (збуту) електричної енергії на зовнішньому ринку (система сертифікатів походження або «зелених» сертифікатів). 

Перелічені рекомендації наведені звіті, який ми опублікуємо вже наступного тижня. Робота над їхньою деталізацією продовжиться у 2023 році з врахуванням поточних умов та ситуації у країні.  

Дослідження виконано на замовлення ГО «Екоклуб» за фінансової підтримки Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine та Міжнародної агенції «Хліб для світу» спільно із Austausch e.V. 

Стаття видана у рамках проєкту «Формування структурних змін у вугільних регіонах України», що реалізується у співпраці із Austausch e.V. та за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

Austausch e.V. –  це міжнародна недержавна благодійна організація, яка працює в сфері освіти, демократії, екології, громадських ініціатив та прав людини. Austausch e.V. пов’язує між собою людей і організації та зміцнює контакти між різними секторами суспільства.

Контактна інформація

Адреса:
33014, м. Рівне, вул. Степана Бандери 41, оф. 95