У червні цього року Конференція ООН з проблем довкілля (Стокгольмська конференція) відсвяткувала своє 50-річчя.
Із цієї нагоди 2-3 червня уряди Швеції та Кенії провели масштабну конференцію-зустріч «Стокгольм+50» для громадських активістів, урядовців та стейкхолдерів з усього світу, щоб відзначити річницю та, зокрема, зробити внесок у прискорення справедливого енергетичного переходу.
Конференція ООН з проблем довкілля, що вперше відбулася у 1972 році, визнала права людини на «свободу, рівність і адекватні умови життя в довкіллі». 50 років тому на міжнародному форумі вперше обговорювали концепцію сталого розвитку та прийняли Стокгольмську декларацію, яка встановлює 26 принципів збереження довкілля.
У статті розповідаємо про підсумки природоохоронної конференції, що відбулася цьогоріч, та головні події заходу.
Попередні заходи
Напередодні основної частини конференції відбулися сотні супутніх заходів: сесія Молодіжної асамблеї (молодих активістів зі всього світу), вебінари, низка регіональних консультацій із зацікавленими сторонами.
Представники Екоклубу відвідали зустріч молодіжної асамблеї «Стокгольм+50» та попередній саміт про Глобальний справедливий перехід від викопного палива.
Мета зустрічі Молодіжної асамблеї — залучити молодь з усього світу до обговорення питань, що призведуть до прискорення ухвалення важливих природоохоронних рішень. Учасники були залучені до відкритих дискусій про циркулярну економіку, збереження довкілля, справедливий енергетичний перехід:
«Зараз, у час стрімкої зміни клімату, залучення молодого покоління особливо необхідне для ухвалення критично важливих природоохоронних рішень. Молоде покоління повинне бути лідерами думок, а не жертвами втілення недосконалих природоохоронних політик, та бути залученим до відкритого діалогу між політиками та зацікавленими сторонами», — говорить Наталія Холодова, кампейнерка Екоклубу.
У рамках міжнародного тижня довкілля та клімату також відбувся попередній саміт про Глобальний справедливий перехід від викопного палива. Його мета — розказати про важливість запровадження Угоди про нерозповсюдження викопного палива (Fossil Fuel Treaty), щоб поступово відмовитися від викопних джерел енергії та забезпечити справедливий енергетичний перехід на відновлювані джерела.
До слова, досі у міжнародних кліматичних договорах не було згадано про важливість відмови від викопного палива.
Договір про нерозповсюдження викопного палива — це частина кампанії з глобального та рівноправного припинення видобутку нафти, газу та вугілля. Документ пропонуватиме урядам країн світу механізм спільної взаємодії, щоб прискорити перехід на безвуглецеву відновлювану енергію. Документ також регламентуватиме припинення пошуку нових покладів та видобутку нових запасів викопного палива. Серед інших цілей — поступово відмовитися від розширення та кредитування видобуду викопного палива, розширювати доступ до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), інших низьковуглецевих рішень.
“Викопне паливо — зброя масового ураження. Вторгнення росії в Україну фінансується закупівлею газу та палива, що також призводить до економічної кризи. Ми повинні заборонити вплив всіх видів російського викопного палива так само, як і будь-які інвестиції в росію. Проте це тільки початок: нам потрібно відмовитися від викопного палива на глобальному рівні, щоб зупинити екзистенційну загрозу для нашої планети“, — наголосила Світлана Романко, представниця кампанії “Stand With Ukraine”.
Стокгольм+50
Під час основної частини довкіллєвої конференції “Стокгольм+50” близько 3000 учасників зі всього світу брали участь у діалогах лідерів, пленарних засіданнях та супутніх заходах. На них закликали до негайного виконання природоохоронних дій, що призведуть до прискорення виконання Порядку денного до 2030 року Цілей сталого розвитку.
Одночасно із офіційним засіданням відбулися супутні заходи Стокгольмської конференції, що організували активісти та стейкхолдери. Супутні заходи були присвячені актуальним темам міжнародної зустрічі: забрудненню довкілля, збереженню біорізноманіття, прискоренню енергетичного переходу, відмові від викопного палива, важливості запровадження нових економічних підходів задля процвітання планети.
Загалом під час супутніх заходів звучало наскрізне повідомлення: країнам варто припинити лише ставити цілі, а почати їх виконувати. Спікери наголошували на необхідності країн спільно подолати потрійну довкіллєву кризу – зміну клімату, втрату біорізноманіття та забруднення.
У рамках конференції зацікавлені сторони мали можливість для співпраці та творчості у спільному просторі “Action Hub”. Там відбулися міні-обговорення на тему відносин між людиною та природою, а також про спільне використання ресурсів. Природоохоронці, урядовці та стейкхолдери зі всього світу напрацьовували плани для прискорення виконання цілей сталого розвитку.
Stockholm+50 також підкреслив нагальну потребу в чіткій політичній волі для прискорення виконання зобов’язань, які взяли на себе країни світу у рамках Паризької Угоди, та необхідності підвищити амбіції.
До слова, частину заходів можна переглянути онлайн на сайті конференції.
Представниці Екоклубу відвідали побічні заходи про відмову використання викопного палива, справедливий енергетичний перехід, відмову від використання пластику, втілення заходів з адаптації до зміни клімату.
“Під час конференції Екоклуб познайомився з більше 20-ма природоохоронними громадськими організаціями. Ми зустрілися з міністеркою довкілля та енергетики Швеції Анікою Стрендхол. Наголосили, що кандидатство України у члени ЄС допоможе нам рухатися в правильному напрямку. Сподіваємося, Швеція допоможе створити такі умови, щоб під час стрімкої відбудови України політики не забували про довкіллєві пріоритети. Також мали розмову з єврокомісаром Віргініюсом Сінкевічусом, якому розповіли про важливість підтримки Європи під час довкіллєвих реформ”, — говорить Наталія Холодова, кампейнерка Екоклубу.
Фінальна заява конференції
Дводенна міжнародна зустріч завершилася публікацією заяви співорганізаторів Швеції та Кенії «Основні рекомендації щодо прискорення дії до здорової планети для процвітання всіх».
У заяві міститься кілька рекомендацій щодо виконання цілей сталого розвитку до 2030 року, включно з визнанням та реалізацією права на чисте, здорове та стійке довкілля.
Основні тези документу:
- Благополуччя людини – в центрі здорової планети та процвітання. Здорова планета є передумовою миру, згуртованості та процвітання суспільства, тож зміна ставлення, звичок і поведінки – основа для спільного процвітання.
- Визнати та реалізувати право на чисте, здорове та стійке довкілля. Це повинно відбутися шляхом впровадження бачення, сформульованого у положенні 1 Стокгольмської декларації 1972 року.
- Впровадити загальносистемні зміни в роботі поточної економічної системи. Сприяти поетапній відмові від викопного палива та визнати необхідність фінансової, технічної підтримки для справедливого енергетичного переходу.
- Посилити національні виконання існуючих зобов’язань для здорової планети, через покращення природоохоронного національного законодавства, бюджетів, процесів планування та інституційних рамок.
- Узгодити державне та приватне фінансування з довкіллєвими та кліматичними та зобов’язаннями щодо сталого розвитку; відмовитися від субсидування напрямків, які шкодять довкіллю.
- Прискорити загальносистемні зміни в секторах, що найбільше використовують викопне паливо. Серед них – галузі харчування, енергетики, будівництва, виробництва.
- Відновити довіру у відносинах між країнами світу, щоб зміцнити їхню співпрацю. Це повинно відбутися шляхом лідерства розвинених країн у просуванні сталого енергетичного переходу та підтримці для країн, що розвиваються.
- Зміцнити та активізувати систему, яка підтримує країни у виконанні своїх національних та глобальних зобов’язань, посилюючи довкіллєві правові норми.
- Визнати відповідальність між поколіннями як основи правильного формування політики. Це передбачає взаємодію з документом, що підготувала молодіжна робоча група «Стокгольм+50». Серед іншого – визнати важливу роль молоді у процесі прийняття рішень, пов’язаних із природоохоронними діями.
- Продовжувати досягати цілі Стокгольмської конференції, посилюючи існуючі міжнародні процеси, виконуючи угоду про біорізноманіття, впровадження угоди про захист морського біорізноманіття, розробка нової конвенції про заборону пластику; участь у відповідних конференціях.
- У фінальній заяві згадано про відновлення світу після пандемії проте немає жодної згадки про те, що навмисна війна росії проти України порушує Статут ООН та підриває основи міжнародного правопорядку.
Ознайомитися з результатами супутніх заходів можна за цим посиланням.
Ця стаття видана в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цієї статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГО “Екоклуб”.
*Головне фото – Stockholm+50.