Європейський досвід у сфері захисту довкілля давно слугує прикладом політик і рішень для України, до якого часто звертаються українські природоохоронні організації та посадовці. Ще кілька десятиліть тому в Європі почали активно досліджувати теми, які в Україні набули актуальності порівняно недавно: від очищення річок, захисту біорізноманіття та сортування відходів – до відмови від викопного палива та глобальних змін клімату. Тож будь-яка можливість вивчати європейські практики у цих сферах вкрай важлива. Особливо зараз, коли впровадження екологічних програм є серед вимог для членства України в Євросоюзі.
Одна з важливих тем сьогодні – попередження утворення відходів. Зокрема в Україні, де переповнені сміттєзвалища з незадовільним санітарним станом, із високий рівнем забруднення довкілля одноразовим пластиком.
Дослідження того, як в ЄС вирішують схожі проблеми, допомагають покращувати ситуацію в Україні. Особливо цікавий досвід великих міст, де зазвичай складніше впроваджувати масштабні зміни. Проте багато європейських столиць мають, чим похвалитися у цій царині. Зокрема Берлін, де реалізують чималу кількість тематичних програм та проєктів, а над захистом довкілля громадські активісти працюють разом із представниками влади.
Загалом столиця Німеччини ставить амбітну мету — стати кліматично нейтральним містом до 2030 року. Тож темі захисту довкілля приділяють багато уваги. Над нею працює безліч природоорієнтованих ініціатив та громадських організацій, її підтримують на порядку денному місцевої влади: як берлінського Сенату, так і рад окремих районів.
Берлін — це місто-держава, розділений на 12 районів, кожний з яких має власну раду та мера. Кожен район, хоч і підпорядковується Сенату, проводить власну політику в сфері захисту довкілля та зменшення кількості утворення відходів. З одного боку такий підхід ускладнює впровадження загальноміських програм і контроль за їхнім втіленням, а з іншого — породжує різноманітність підходів та проєктів. Серед безлічі прикладів програм та заходів можна знайти як успішні, так і не дуже. І точно є, чому повчитися.
Чому повторне використання
У 2016 році Берлін взяв на себе зобовʼязання дотримуватись принципів “нуль відходів”. Стратегія “нуль відходів” або “zero waste” передбачає запобігання утворенню відходів, поширення практик повторного використання предметів та ресурсів, розвиток вторинної переробки та компостування органічних відходів.
Згідно з останніми дослідженнями, реалізація стратегії “нуль відходів” може знизити рівень викидів парникових газів у місті в середньому на 84%. Тому тема відходів – ключова з погляду досягнення кліматичної нейтральності. Одним із найважливіших її аспектів є повторне використання вживаних речей. Для міста це матиме низку екологічних, економічних та соціальних переваг для міста.
Повторне використання є однією з основ циркулярної економіки. Воно продовжує життєвий цикл речей, дозволяє уникнути утворення відходів та забезпечує економію ресурсів для виробництва нових товарів. Завдання міста, яке хоче підтримувати повторне використання як явище, — бути посередником, що забезпечує різноманітні способи потрапляння вживаних речей від їх первинних власників до майбутніх користувачів.
Нижче описую кілька прикладів, як місцева влада і комунальні підприємства Берліна сприяють популяризації повторного використання серед містян. А ще підтримують місцеві організації та ініціативи, що працюють у цій сфері.
Re-Use Berlin
Re-Use Berlin — це ініціатива Департаменту Берлінського Сенату з питань мобільності, довкілля, захисту споживачів та клімату. Її створили у 2018 році. Вона об’єднує громадські організації, ініціативи та бізнес, робота яких пов’язана зі сталим розвитком та циркулярною економікою. Мета ініціативи — популяризувати повторне використання речей задля скорочення утворення відходів у місті. Це досягають завдяки комплексу підходів та активностей. Разом такі заходи покликані створити у місті достатню кількість пропозицій програм та закладів, що пропонують доступ до вживаних товарів, підживлюють попит на вживані товари серед місцевих жителів. А ще підвищують обізнаність німців про важливість повторного використання, його переваги для довкілля та економіки.
Створення пропозиції — перший крок, без якого немає сенсу популяризувати повторне використання як підхід. Він покликаний сприяти наявним ініціативам та їхній співпраці, а також підвищувати спроможність організацій.
Сюди ж входить розширення існуючих та безпосереднє створення нових магазинів вживаних товарів. У Берліні є багато звичних “second hand” магазинів. У межах ініціативи випробували новий формат — “pop-up stores”, тимчасові “магазини всередині магазинів”, що продавали вживаний одяг. А в 2020 році в одному з торговельних центрів зʼявився Re-Use Superstore — магазин, що продає вживаний одяг, взуття, іграшки, платівки й товари для дому, а також предмети апсайклінгу (творчої переробки старих речей). Окрім цього, Re-Use Superstore обʼєднує екосвідомих мешканців та залучає нових прихильників через проведення майстер-класів, ремонтних майстерень, лекцій та зустрічей.
Підживлення попиту на товари повторного використання важливе, щоб магазини та організації знайшли своїх клієнтів. Магазинів, що продають нові товари, безліч. Тож пересічний покупець недостатньо вмотивований, щоб вишукувати на їхньому фоні пропозиції для купівлі вживаних товарів, які наразі програють з погляду іміджу і часто можуть викликати недуже приємні асоціації.
Серед інших цілей ініціативи Re-Use Berlin — нормалізувати використання вживаних товарів як свідомого підходу до споживання та обʼєднувати магазини, що пропонують такі товари під однойменним брендом, впізнаваним та привабливим для покупців. А також розробляти стандарти якості для вживаних товарів задля безпеки споживачів.
Збільшення обізнаності містян про важливість повторного використання також сприятиме підвищенню попиту. Тому в рамках Re-Use Berlin проводяться навчання для дітей і дорослих, запускаються інформаційні кампанії про важливість раціонального споживання, проводяться консультації містян на теми збереження ресурсів та працює гаряча лінія. А ще підтримується дослідницька робота в цій сфері, нові технічні розробки та їх практичне застосування. Адже що більше інформації на тему, то простіше боротися зі стереотипами, що її оточують. Робота з громадською думкою не є простою чи швидкою, але потрібна для розширення кола підтримки повторного використання серед містян.
Серед пріоритетів ініціативи незмінним пунктом підтримка організацій та ініціатив, що також працюють в цій темі. Місто інвестує в налагодження діалогу, а натомість отримує досвідчених партнерів, готових працювати над спільними стратегічними цілями та проєктами. Організації залучаються до спільних акцій та подій, отримують інформаційну й організаційну підтримку. А ще Re-Use Berlin бере на себе роль фасилітатора та організовує зустрічі-воркшопи для організацій та бізнесів. На цих зустрічах їхні представники можуть знайомитись, ділитися досвідом та обговорювати можливості для співпраці.
Система управління відходами Берліна
Повторне використання речей зазвичай не лише не належить до пріоритетів системи управління відходами у місті, а взагалі не потрапляє в поле зору відповідних департаментів та організацій. Стандартний підхід до управління відходами передбачає перероблення, утилізацію чи захоронення вже створених відходів, тоді як відповідальність за попередження утворенню відходів лежить в інших сферах. Проте для ефективного втілення стратегій “zero waste” важливо розглядати ці аспекти як частини одного цілого. І досвід Берліна демонструє, як це може працювати на практиці.
Найбільша комунальна компанія-перевізник, що займається вивезенням відходів у Берліні — це BSR (Berliner Stadtreinigung). Окрім вивезення вторсировини та змішаних відходів, компанія також обслуговує вуличні смітники, прибирає вулиці, розчищає дороги від снігу взимку та навчає людей правильно сортувати. А ще добре знає, що таке принципи “нуль відходів”, та працює над їх впровадженням у місті. На наступний рік у BSR заплановане створення окремого тематичного відділу, який складатиметься з шести працівників та фокусуватиметься на темах сталого розвитку, повторного використання та збереження ресурсів. Проте вже зараз BSR має ряд успішних проєктів у цій сфері, найцікавішим з яких є NochMall.
Бізнес-проєкт
NochMall — це перший в Берліні торговий центр, що продає лише вживані товари. Девіз NochMall: “Усе, окрім нового”. Усередині світло і просторо, а на двох поверхах можна знайти багато різноманітних речей: від посуду, платівок та настільних ігор – до меблів, спорттоварів та побутової техніки.
Також є апсайклінг-відділ, де продають вироби місцевих дизайнерів, поличка з zero waste товарами та кав’ярня. Назва NochMall — це гра слів, у ній поєднано німецьке “noch mal” (“ще раз”) з англійським “mall” (“торговий центр”). Він популярний серед місцевих жителів: попри не найкраще розташування, і в будні дні магазин відвідують чимало покупців. Ціни нижчі за ринкові, асортимент товарів постійно поповнюють. Тут продають речі, які берлінці привозять та безкоштовно передають у центри збору. Один із них розташований безпосередньо на території, а інші — у центрах збору габаритних та небезпечних відходів.
На другому поверсі торговельного центру є простір для проведення лекцій, майстер-класів, ремонтних майстерень та інших тематичних подій. Тут періодично проводять аукціони з продажу рідкісних колекційних чи вінтажних товарів. А ще NochMall використовують як одну з локацій для проведення місцевих zero waste-фестивалів.
Соціальні проєкти
Інша сфера життя міста, де ми звикли бачити повторне використання речей, – соціальна – забезпечення людей, що потрапили в складні життєві ситуації, одягом, взуттям та предметами побуту. Для України такий формат не новий: збором та розподілом вживаних речей займаються як комунальні центри допомоги, так і благодійні фонди. Проте такі проєкти майже завжди позиціонують лише як допомогу потребуючим, не зважаючи на тему повторного використання як складової свідомого споживання та збереження довкілля. Тоді як це також є важливим інформаційним приводом, і усвідомлення цього відкриває нові можливості для комунікації та міжсекторальної співпраці.
У Берліні є низка проєктів, що поєднують у собі соціальний компонент із довкіллєвою складовою. Зокрема, це проєкти компанії NBS (Netzwerk für Bildung und Soziales), що фінансуються місцевою службою зайнятості одного з районів міста. Компанія забезпечує функціонування соціальних складів з одягом, предметами побуту, меблями та книжками, де зареєстровані у службі зайнятості люди можуть безкоштовно отримувати речі. Цей проєкт допомагає:
- забезпечувати потребуючих місцевих жителів необхідними речами;
- біженцям, зокрема з України, що зареєстровані в цьому районі;
- підтримувати людей щодо відновлення документів чи звернення в офіційні інстанції, зокрема з перекладачем;
- місцевим жителям позбутися непотрібних речей та знайти їм нових власників. Речі можна приносити самостійно або замовити вивезення;
- працевлаштовувати на часткову зайнятість людей, що з різних причин не можуть влаштуватись на роботу на повний робочий день. Такі працівники допомагають із сортуванням та дрібним ремонтом отриманих речей.
Інший проєкт NBS — це збір непотрібних окулярів. У місті встановлені контейнери для збору окулярів, якими вже не користуються попередні власники. У майстерні проєкту працює декілька оптиків, що оглядають та ремонтують зібрані окуляри, очищують за допомогою спеціального обладнання, визначають параметри та маркують. Потім усе це передають благодійній організації “Brillen Weltweit” (“Окуляри для світу”), яка працює в різних країнах та безкоштовно передає окуляри потребуючим. Звісно, із залученням місцевих лікарів, щоб забезпечити коректний індивідуальний підбір. Минулого року проєкт зібрав більше 10 тисяч пар окулярів, з них близько восьми тисяч вже поїхали до нових власників.
Німецький досвід для України
Усі ці проєкти та ініціативи ілюструють, як місцева влада та комунальні підприємства у своїй роботі просувають запобігання утворенню відходів. І як може відбуватися взаємодія між громадськими організаціями та активістами в умовах, коли управлінці розуміють важливість захисту довкілля та готові активно долучатися до процесу.
В Україні підхід “zero waste” переважно просувають представники громадянського суспільства. І роблять вони це значною мірою не завдяки, а всупереч зусиллям місцевої влади. Хоча вже зараз є низка позитивних прикладів обʼєднання зусиль управлінців та активістів заради спільних результатів.
Вивчення досвіду Німеччини дуже цінне для розуміння кількох речей:
- Яка мотивація управлінців різних рівнів, що працюють у сфері захисту довкілля?
- Як будується діалог між владою та громадськими організаціями, активістами, бізнесом?
- Яку підтримку місто надає громадським організаціям та яку вигоду від цього отримує?
- Які є приклади успішних змін та проєктів як місцевого, так і національного рівня?
Відповіді на ці запитання для нас — це можливість вчитися на чужих помилках та адаптувати до наших реалій підходи, що вже довели свою релевантність. А також можливість апелювати до міжнародного досвіду та обирати дієві аргументи задля налагодження ефективної співпраці з іншими стейкхолдерами для спільної роботи із захисту довкілля.
Стаття видана у рамках проєкту «Формування структурних змін у вугільних регіонах України», що реалізується у співпраці із Austausch e.V. та за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.
Austausch e.V. – це міжнародна недержавна благодійна організація, яка працює в сфері освіти, демократії, екології, громадських ініціатив та прав людини. Austausche.V. пов’язує між собою людей і організації та зміцнює контакти між різними секторами суспільства.
