Стратегічні судові позови проти участі громадськості поширені у всьому світі. Екоклуб теж постраждав від такого позову. Цей приклад розглядали серед інших на конференції “Змусити суспільство мовчати: вплив SLAPP (СППУГ) на журналістику і громадянське суспільство” у місті Цюрих, Швейцарія.
Громадськість має право на участь в ухваленні рішень щодо будівництва потенційно небезпечних об’єктів, і жоден інвестор не повинен погрожувати судовими позовами за активну позицію. SLAPP (“Strategic Lawsuit Against Public Participation”, що співзвучно із англійським словом “slap” – ляпас, дати ляпаса), або ж “СППУГ” – стратегічний судовий позов проти участі громадськості. Його мета – перешкоджати громадськості реалізовувати своє право на свободу слова та здорові дебати.
Екоклуб дізнався про такий тиск опісля того, як висловив критичні зауваги до звіту з оцінки впливу на довкілля деревообробного заводу “Кроноспан”, який незабаром запрацює поблизу Рівного. Від нас вимагали 150 тисяч гривень “компенсації” та спростувань того, що вказав у документах сам інвестор: перевищення викидів небезпечних речовин у довкілля внаслідок діяльності заводу.
Дослідження агенства “HEKS” показує, що шість із одинадцяти опитаних швейцарських громадських організацій вже постраждали від судових позовів з боку транснаціональних компаній та концернів. Шанталь Пейєр, політичний радник HEKS, стежить за цією тенденцією:
“Простір для роботи ГО у Швейцарії стає дедалі меншим через судові позови та погрози судових позовів. Це значно ускладнює нашу роботу як правозахисників”.
Приклади судового тиску розглядали на конференції “Змусити суспільство мовчати: вплив SLAPP (СППУГ) на журналістику і громадянське суспільство” у місті Цюрих. Конференція була покликана привернути увагу громадськості до цієї проблеми та обговорити варіанти дій з постраждалими журналістами, працівниками громадських організацій.
Членкиня Екоклубу Оксана Мар’юк поділилася із присутніми історією про судовий позов деревообробного заводу “Кроноспан” проти місцевих активістів:
“Підкреслюю, що від стратегічних судових позовів страждають не тільки громадянське суспільство, журналісти, а й система правосуддя. Усе частіше бізнес та політики використовують суди не для встановлення справедливості, а для обмеження прав суспільства на свободу слова та доступ до інформації. Окрім того, це призводить до додаткового навантаження на судову систему, що також коштує великих грошей платникам податків. Тому існує гостра необхідність в анти-SLAPP регулюванні”, – наголосила Оксана Мар’юк.
Нагадаємо, що у лютому 2020 року Кроноспан подав судовий позов проти Екоклубу за “шкоду ділової репутації”, вимагавши 150 тисяч гривень компенсації за критику їхньої діяльності. Згодом позивач зменшив суму до однієї гривні. Доки тривала судова тяганина (представники заводу у суді кілька разів не з’являлися на засідання), на підприємстві проводили будівельні роботи.
Більше про SLAPP читайте у нашому матеріалі тут.