Екоклуб переміг у суді проти Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА (далі – Департамент). На судовому засіданні 1 липня деревообробному заводу “Кроноспан”, що будують неподалік Рівного, скасували позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля.
Департамент, попри зазначені у звіті з оцінки впливу на довкілля (далі – ОВД) перевищення небезпечних викидів опісля запуску підприємства, видав позитивний висновок з ОВД Кроноспану. Цей документ уможливив будівництво заводу, що потенційно небезпечний для довкілля та життя людей.
Чи працюватиме завод після рішення суду та що ця перемога означає для природоохоронного руху в Україні?
ПЕРЕДІСТОРІЯ
У 2020, перед початком будівництва заводу Екоклуб проаналізував звіт з оцінки впливу на довкілля Кроноспану. Зокрема, ми побачили, що внаслідок діяльності заводу у повітрі буде перевищена концентрація формальдегіду у дев’ять разів.
– Що таке формальдегід та у чому його небезпека для людей?
Незважаючи на критичні зауваги активістів та протести громади, Департамент таки видав позитивний висновок, яким, по суті, визнавав безпечність підприємства. Ми вважаємо, що висновок Департаменту не дозволяє бути впевненим у безпечності планованої діяльності підприємства, тож позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля підприємства порушує норми Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” . Тому 20 серпня 2020 року Екоклуб подав судовий позов на Департамент, у якому вимагав скасувати позитивний висновок щодо безпечності деревообробного заводу.
Судова тяганина тривала більше двох років: спочатку місцеві суди ухвалили незаконне рішення про повернення позову Екоклубу. Згодом на тривалість розгляду вплинув воєнний стан в Україні та участь у процесі багатьох учасників (третьої сторони – Кроноспану).
ЩО НЕ ТАК ІЗ КРОНОСПАНОМ: РІШЕННЯ СУДУ
1-го липня Рівненський окружний адміністративний суд задовольнив позов Екоклубу та вказав, що висновок про безпечність деревообробного підприємства “Кроноспан” у Городку видали без ґрунтовного аналізу та належної уваги до зауваг громадськості, тож документ потребує доопрацювання.
У рішенні вказано, що:
– Громадськість не була адекватно та своєчасно проінформована про час і місце проведення громадських слухань, що відбулися 23 грудня 2019 року.
Перші громадські слухання пройшли 20 грудня. Повідомлення про другі громадські обговорення, які відбулися 23 грудня, не опублікували на вебсайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а в ЗМІ про них оголосили 19 грудня. Тобто, громадські слухання відбулися наступного робочого дня. Таким чином громадськість не проінформували своєчасно про проведення додаткових слухань.
– Громадськість позбавили можливості ознайомитися з додатковими матеріалами до звіту з ОВД, що оприлюднили останнього дня обговорення.
Як відомо з вебсайту Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, таку інформацію опублікували лише 15 січня 2020 року. На ознайомлення та написання рекомендацій у громадськості був один день.
– Розробники звіту не розрахували всі групи сумації розсіювання забруднювальних речовин в атмосферному повітрі (коли певні забрудники, що є в повітрі, поєднуються, їхній вплив на здоров’я людей та довкілля посилюється, – Екоклуб).
Ефект сумації шкідливої дії мають аміак і сірководень, а також аміак, формальдегід і сірководень. Тож Департамент не звернув уваги на відсутність у звіті повного опису впливу планованої діяльності на довкілля.
– Дані щодо стану поверхневих вод річки Усті, що наведені у звіті, суттєво відрізняються від даних із моніторингу стану довкілля Департаменту у 2019 році та даних, що публічно доступні у спеціалізованих гідрологічних виданнях, наукових звітах.
Розробники звіту стверджують, що біля підприємства води у річці більше і вона чистіша, ніж про це звітується сам Департамент. Це одна з маніпуляцій, що дозволила отримати позитивний висновок на будівництво заводу.
“Своїм рішенням Рівненський окружний адміністративний суд фактично зазначив: інвестор не довів прийнятність планованої діяльності, а державний орган – Департамент – проігнорував очевидні прогалини та видав дозвіл на початок будівництва небезпечного об’єкта. Тепер це рішення скасоване“, – говорить Наталія Холодова, кампейнерка Екоклубу.
Додамо, що під час судового процесу деревообробне підприємство долучили до справи, як третю особу на стороні відповідача (Департаменту). Адвокати Кроноспану брали участь у засіданнях, захищаючи законність позитивного висновку на звіт з ОВД.
Детальніше про те, чому інструмент оцінки впливу на довкілля в Україні працює недосконало та рекомендації, як це змінити на користь громад та довкілля, читайте у дослідженні Екоклубу.
ЧОМУ ЦЯ ПЕРЕМОГА ВАЖЛИВА ДЛЯ ПРИРОДООХОРОННОГО РУХУ УКРАЇНИ?
Справа Екоклубу проти Департаменту – одна з небагатьох в Україні, коли суд розглядав питання дотримання всієї процедури ОВД та безпечності планованої діяльності.
Андрій Андрусевич, міжнародний експерт із правової охорони довкілля, член правління та старший аналітик Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля” стверджує: це важливе рішення для країни, що створює прецеденти на майбутнє, як у практичній площині – роботі експертів, підрядників, державних органів, так і судовій практиці:
“Розгляд справи та рішення суду здивували грунтовним підходом. Суди всіх країн світу мають труднощі під час розгляду природоохоронних справ, оскільки це вимагає розгляду не лише юридичних питань, а складних екологічних задач. З огляду на те, що суд окремо зазначив важливість дотримання вимог щодо інформування громадськості, забезпечення її участі та врахування зауваг, це рішення – значна перемога для громадян, яких турбує безпечне довкілля.
“Рівненський окружний адміністративний суд заслухав низку свідків, взяв до уваги їхні покази і самостійно дійшов висновків щодо необгрунтованості та недостовірності дозвільного документу – висновку ОВД. Це вимагало багато часу і зусиль із боку суду. Окрім того, суд не поставився до вимог щодо участі громадськості як до якоїсь формальності – це також свідчить про сучасний та неупереджений погляд суду на вимоги екологічного права, зокрема міжнародного”, – говорить експерт.
На прикладі скасування висновку з ОВД Кроноспану, тепер потенційно небезпечні об’єкти, що планують розпочати виробництва, відповідальніше готуватимуть оцінки впливу на довкілля та здоров’я місцевих жителів, стверджує адвокат Екоклубу Віталій Кітовський:
“Теж саме стосується відповідних органів влади, що підтверджують безпечність таких підприємств та видають висновки про допустимість відповідної діяльності”.
Опісля перемоги Україну чекає відбудова, тож під час реконструкції важливо вдосконалити минулі реформи, орієнтуючись на стандарти Європейського Союзу. Окрім того, зараз наша країна на шляху до набуття кандидатства у члени ЄС, де довкілля – один із пріоритетів.
“Процедура з ОВД повинна працювати ефективно, не створюючи корупційних та бюрократичних бар’єрів. Зокрема, це означає, що в Україні не повинно бути таких рішень, які скасував Рівненський окружний адміністративний суд. Ми сподіваємося, що це судове рішення стане опорою вдосконаленої правової бази, яка змусить інвесторів якісно оцінювати вплив на довкілля та не дозволятиме ухвалювати сумнівні рішення”, – зазначила Наталія Холодова.
ЩО ДАЛІ?
Якщо Департамент, ТОВ “Кроноспан Рівне” чи архітектурна компанія “АБМК” подадуть апеляцію, то рішення Рівненського окружного апеляційного суду не набуде чинності. Апеляційну скаргу розглядатиме Восьмий апеляційний адміністративний суд у Львові.
“Рішення апеляційного суду набирає сили негайно, але його можна буде оскаржити у Верховному Суді”, – каже Віталій Кітовський.
Екоклуб продовжить працювати над удосконаленням системи оцінки впливу на довкілля в Україні. Один із найближчих планів – дослідити, як механізм ОВД функціює закордоном. Якщо апеляція не підтримає рішення про скасування позитивного висновку Департаменту про безпечність підприємства, Екоклуб продовжить оскаржувати законність позитивного висновку департаменту у вищих інстанціях.
Довідково:
Кроноспан – деревообробна корпорація, що має більше 50 заводів у Європі. Із 2005 року підприємство працює в Україні, у місті Нововолинськ (Волинська область). Місцеві жителі неодноразово скаржилися на сморід від діяльності через надмірні викиди у повітря. У 2020 році під час позапланової перевірки держекоінспекція виявила суттєві порушення на підприємстві: штраф за шкоду довкіллю сягнув майже на 300 тисяч гривень.
Додамо, що заводи міжнародної корпорації також працюють у росії та білорусі. Із початком повномасштабного вторгнення в Україну, робота заводів у країнах-агресорах не припинялася взагалі. За нашими приблизними підрахунками, тільки за 2020 рік російський Кроноспан сплатив близько 12 мільярдів доларів податку.