Джерело: Економічна правда.
Інтереси великих корпорацій та бізнесів в Україні роками були пріоритетнішими, ніж турбота про здоров’я людей та довкілля. Дозволи на роботу заводів та підприємств видають без ретельного аналізу за принципом “економіка передусім”: створення робочих місць – це наповнення бюджету громад.
Це доводить робота деревообробного заводу “Кроноспан Рівне” та лакофарбового підприємства “Колор С.І.М.” на Рівненщині, які отримали дозволи попри неповну інформацію у звітах з оцінки впливу на довкілля (ОВД). А все через недосконале законодавство, яким вміло користуються недобросовісні інвестори.
Австрійський інвестор проти активістів: хто переміг
У 2019 році деревообробне підприємство «Кроноспан» неподалік Рівного оголосило про початок будівництва. Місцеві жителі протестували проти заводу, бо були занепокоєні кількістю викидів шкідливих речовин, про які прямо вказував інвестор. За критику їхньої діяльності Кроноспан подав до суду на активіста і ветерана АТО Андрія Овсійчука та вимагав 150 тисяч гривень компенсації. Тобто громадськості навіть не дозволяли висловлювати занепокоєння щодо можливих небезпек.
Природоохоронці з Екоклубу проаналізував звіт з оцінки впливу на довкілля майбутнього заводу. І з’ясували: внаслідок роботи у повітря потраплятиме удев’ятеро разів більше формальдегіду. Це канцерогенна речовина, тривале вдихання якої може спричинити ракові та захворювання дихальної системи. Тобто завод прямо вказував про перевищення викидів шкідливих речовин. Окрім того, звіт містив недостовірну інформацію про стан поверхневих вод річки Усті. Розробники звіту стверджували, що біля підприємства води у річці більше і вона чистіша, ніж про це звітується сам Департамент. Це одна з маніпуляцій, що дозволила отримати позитивний висновок на будівництво заводу. Також розробники не розрахували вплив всіх забрудників повітря на здоров’я місцевого населення.
Екоклуб брав участь у громадських обговореннях звіту, а за критику також отримав від Кроноспану позов до суду. Судова тяганина тривала рік. Перемога у Верховному Суді була за природоохоронцями.
Згодом Екоклуб подав позов на департамент екології та природних ресурсів Рівненської ОДА, який видав позитивний висновок з ОВД Кроноспану. Судові процеси тривали близько двох років, і згодом природоохоронці програли у Верховному Суді. Суд не побачив порушення Кроноспаном законодавства і не скасував висновок. Завод розробив новий звіт, в якому врахував попередні зауваги громадськості, але залишив неточні розрахунки. Зокрема, суперечливу інформацію про кількість відходів, які утворяться під час підготовчих та будівельних робіт, недостовірну інформацію про шумове навантаження, не вказаний детальний опис впливу альтернативних варіантів на довкілля. Тож зараз завод працює.
Кроноспан – міжнародна деревообробна корпорація. Із 2005 року вона почала працювати в Україні, у місті Нововолинськ (Волинська область). Там місцеві жителі неодноразово скаржилися на неприємний запах через надмірні викиди у повітря. У 2020 році під час позапланової перевірки Держекоінспекція виявила суттєві порушення на підприємстві: штраф за шкоду довкіллю склав 300 тисяч гривень.
Лакофарбове підприємство труїть жителів Клеваня
Ще один приклад – Колор С.І.М. – лакофарбове підприємство у Клевані (Рівненський район). Жителі неодноразово протестували проти його роботи: пікетували, перекривали трасу, скаржилися до екоінспекції. Усе через хімічний запах, який спричиняє головні болі, головокружіння та отруєння у людей.
Під час виробництва лаків та фарб Колор С.І.М. викидає чадний газ, пари толуолу та інші шкідливи речовини. Тривале вдихання може спричиняти серцево-судинні захворювання, хвороби печінки, кровоносної системи, підвищує ризик викиднів. Статистика свідчить, що у Клевані вдесятеро та більше разів перевищені показники поширеності захворювань ендокринної системи (гормональні порушення), крові та кровотворних органів, нервової системи, системи кровообігу та органів дихання, порівняно з іншими містами.
| Показники поширеності захворювань (Кількість скарг на 10 тисяч населення). | Клевань | Здолбунів | Рівне |
| Хвороби ендокринної системи | 13 455,7 | 2 015,2 | 1 704,4 |
| Хвороби крові та кровотворних органів | 1 698,6 | 228,4 | 160,3 |
| Хвороби нервової системи | 4 220,0 | 1 057,0 | 730,4 |
| Хвороби системи кровообігу | 33 471,4 | 6 238,3 | 3 588,8 |
| Хвороби органів дихання | 37 588,6 | 5 698,7 | 4 981,9 |
Порівняння захворювань у Клевані, Рівному та Здолбунові за 2022 рік. Джерело: Обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики Рівненської обласної ради.
Тривалий час підприємство працювало без дозволу на викиди 30 шкідливих речовин. Це виявила Держінспекція Поліського округу у 2020 році та подала до суду. У травні суд частково припинив діяльність Колор С.І.М. Підприємство почало проходити нову процедуру з ОВД. Місцеві жителі разом із громадськими організаціями подали близько 100 сторінок пропозицій до роботи Колор С.І.М. Але знову думку людей не врахували. Натомість Міндовкілля створило свій перелік умов, які повинне виконати підприємство перед початком роботи.
Ці умови суперечливі, оскільки не для всіх визначений термін виконання. Згідно з ними, лише органи влади вирішуватимуть, яким чином їх виконувати. Тому громадськість не матиме права голосу та відкритого доступу до інформації перед прийняттям остаточних рішень.
Зараз Колор С.І.М. чекає дозвіл на викиди. Якщо держпродспоживслужба дозволить отримати документ, підприємство і далі працюватиме.
Скарга до Комітету Орхуської конвенції
На прикладі Кроноспану та Колор С.І.М. Екоклуб бачить, що система ОВД в Україні не виконує своєї функції – не враховує думки громадськості, а право критикувати забрудників українці мають відстоювати у судах.
Щоб забрати прогалини у законодавстві, Екоклуб звернувся до Комітету з дотримання Орхуської Конвенції. Він захищає право людей жити у безпечному для здоров’я та добробуту людей довкіллі.
Весною 2023 року Орхуський комітет прийняв до розгляду скаргу Екоклубу. Бо вочевидь побачив – під час проведення процедур ОВД та стратегічної екологічної оцінки в Україні думку громадян не завжди враховують належним чином.
Щоб підприємства не труїли громади, треба залатати дірки у процедурах
Зараз у законі багато неузгодженостей, тому підприємці його легко обходять. До прикладу, громадськість не завжди має право голосу на ранніх етапах прийняття рішень. У випадку з Кроноспаном: дозвіл на підготовчі будівельні роботи можуть видати ще до проведення громадських обговорень детального плану території (ДПТ) та СЕО. Так само, ще до обговорення ОВД і СЕО завод може почати будувати допоміжні приміщення – до прикладу, склади, під’їзні дороги тощо.
Закон передбачає норму про географічні альтернативи. Це вимога розглянути відразу кілька ділянок для забудови ще до початку проведення дозвільних процедур. Проте на практиці її складно виконати, оскільки інвестор не орендуватиме чи купуватиме дві або більше альтернативних ділянок.
Органи влади пріоритетно представляють інтереси бізнесу, а не громадськості. Місцева влада заохочує розвиток бізнесу і водночас відповідає за дозвільні процедури. Як це було у випадку з Кроноспаном: Рівненська обласна державна адміністрація, яка зацікавлена залучати інвестиції, видає розпорядження про продаж земельної ділянки під інвестиційні проєкти. А підпорядкований їй департамент екології має забезпечувати доступ до інформації, участь громадськості під час прийняття рішень щодо втілення цих проєктів. А також здійснювати ОВД, аналізувати шкоду довкіллю та людям від діяльності інвестора.
Плутанина у послідовності законодавчих процесів виникає і через недостатній взаємозв’язок між ОВД та іншими пов’язаними процедурами (СЕО, ДПТ, надання дозволу на будівництво). Ці процедури відбуваються непослідовно: дозвіл на будівельні роботи можна отримати під час планування містобудівної документації чи проведення СЕО.
У випадку Кроноспану, після придбання ділянок одночасно розробляли ДПТ, СЕО, звіт з ОВД, проводили підготовчі будівельні роботи. Як результат – отримали дозвіл на будівництво. Тобто, ще під час проєктування і обговорення, Кроноспан розпочав підготовчі будівельні роботи.
Який механізм в Україні повинен бути
Україна прямує до ЄС, тож зараз найкращий час реформувати законодавство з оцінки впливу на довкілля. Воно повинне відповідати європейським нормам (Директиві № 2011/92/ЄС) не лише на папері, а й стати дієвим та прозорим, забезпечувати участь громадськості на ранніх етапах. В іншому випадку – процес євроінтеграції затягнеться, а інвестори продовжуватимуть труїти громади.
Тож українське законодавство потрібно змінити, і:
- Забезпечити вільний доступ до документів реєстру з оцінки впливу на довкілля для всіх громадян. Зокрема, до матеріалів післяпроєктного моніторингу, актуальних показників моніторингових спостережень. Громадськість зможе вчасно відслідковувати поточний стан довкілля та можливий вплив підприємств на їхнє здоров’я.
- Запровадити скринінг (відбір проєктів, які повинні проходити ОВД) на ранніх етапах, щоб виявити малозагрозливі проєкти.
- Забезпечити інституційну спроможність, відкритість та доступність контролюючих органів, акредитованих сертифікованих виконавців, лабораторій.
- Наймати достатню кількість кваліфікованих кадрів у структурних підрозділах уповноважених органів (Міндовкілля або департаментів екології місцевих адміністрацій), які займаються питаннями ОВД (залежно від завантаженості та підготовленої кількості висновків із ОВД). Постійно підвищувати кваліфікацію працівників (навчальні курси, пов’язані із захистом довкілля, сталим розвитком, найкращими доступними технологіями).
- Закріпити за виконавцями відповідальність за підготовлений звіт з ОВД.
Що далі
Якщо Комітет прийме рішення про недотримання Україною Конвенції, Уряд України може отримати попередження та запит, щоб привести національне законодавство і практики у відповідність до положень Конвенції.
Якщо ж Україна не виконає вимоги, Нарада сторін може призупинити спеціальні права і привілеї за Конвенцією, що однозначно буде серйозною та тривалою перепоною для вступу до ЄС.
Публікація видана у межах проєкту “Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами” від Європейської Комісії. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО “Екоклуб” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
